Logo Polskiego Radia
Print

Експерти про саміти за участю України

PR dla Zagranicy
Volodymyr Priadko 12.07.2018 14:22
  • sammity 12.08.18.mp3
Однією з додаткових перемог Києва на саміті НАТО стало повідомлення про особисту зустріч президента Порошенка з президентом Трампом
Facebook - Офіс віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Саміт Україна-ЄС 9 липня та саміт країн НАТО, на який було запрошено Україну 11-12 липня, не принесли Києву нових проривів у його європейських та євроатлантичних прагненнях, але зміцнили підтримку України на міжнародній арені з боку Заходу. Так вважає більшість опитаних українських політиків та експертів.

У спільній заяві за підсумками саміту Україна-ЄС Євросоюз засудив «акт агресії з боку збройних сил Росії» проти України з 2014 року, на чому наполягав офіційний Київ. ЄС підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності України і невизнання анексії Криму Росією. В заяві також вітається прагнення України розвивати подальшу співпрацю з ЄС у цифровій, енергетичній і митній сферах. Символічно, що голова Європейської ради Дональд Туск виголосив за підсумками саміту п'ятихвилинну промову українською мовою:

– ЄС визнає той серйозний поступ, що його здійснила Україна у впровадженні реформ. Минулого року українська влада ініціювала низку реформ. Зокрема, реформу пенсійної сфери та охорони здоров'я, які будуть складними у короткостроковій перспективі. Але в довгостроковій перспективі зроблять Україну сильнішою. Ми вітаємо нещодавній закон про створення Вищого антикорупційного суду та чекаємо на ухвалення поправок, які потрібні для належної роботи цього суду. Антикорупційні реформи мають залишатися пріоритетом порядку денного для України».

В активі Києва – погодження перед самітом ЄС надання Україні одного мільярда євро фінансової допомоги, непохитність Брюсселя щодо російської агресії і продовження економічних санкцій проти Росії до виконання нею мінських угод.
Чого не вдалося домогтися Києву на цьому саміті, так це митного союзу з ЄС, початку приєднання до Шенгенської угоди і критики побудови газогону «Північний потік-2» з Росії до Європи в обхід України.

Саміт НАТО також став успішним для України, хоча і не засвідчив прориву у стосунках Києва з Альянсом. У схваленій за підсумками зустрічі на найвищому рівні 29 держав-членів НАТО декларації є кілька пунктів про Україну. Найважливішим вважається підтвердження права України «самостійно вирішувати власне майбутнє та зовнішньополітичний курс без втручання ззовні». Альянс фактично визнав прагнення України до членства в НАТО і пообіцяв дотримуватися рішень Бухарестського саміту та наступних самітів, що відкривали двері для членства України в НАТО в майбутньому. На спільній прес-конференції з президентом України Петром Порошенком, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ доволі жорстко висловився щодо російської агресії проти України:

– Росія несе особливу відповідальність. Вона повинна вивести свої війська та припинити підтримку бойовиків в Україні. На сході України ситуація залишається серйозною. З постійними порушеннями режиму припинення вогню та щоденними порушеннями прав людини. І ми рішуче засуджуємо нелегальну анексію Криму Росією.

Більшого Київ на саміті НАТО не очікував. Ще напередодні глава представництва України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що Альянс ще не готовий запросити Україну до участі в програмі для особливих партнерів. А екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж пояснив причини такої неготовності:

– Ми вже давно працюємо в межах щорічних програм з адаптації наших стандартів до стандартів НАТО, але і ця щорічна програма не повністю виконана. Тому і Столтенберґ, і представники штаб-квартири, з якими я спілкувався в Брюсселі, вказують на те, що Україна не виконує низку критеріїв, особливо в галузі впровадження реформ. У першу чергу, в секторі демократії, боротьбі зі злочинністю, подоланні корупції. А також в секторі адаптації наших Збройних сил до стандартів НАТО. Основний знаковий момент – це цивільний контроль за військовими організаціями, що є основним критерієм в країнах НАТО. Тому план у межах партнерства, як аспіранта НАТО буде продовжений і буде продовжений в усіх аспектах, які вважають у НАТО як модель до виконання.

Перед самітами з ЄС і НАТО президент України Порошенко заявив, що переважна більшість українців підтримує європейські і євроатлантичні прагнення України і не виключив, що буде ініціювати внесення перспективи вступу України до цих організацій в Конституцію України і проведення референдуму з цих проблем. Це спричинило цілу зливу критики. Так екс-міністр закордонних справ України за часів президентства Віктора Януковича Костянтин Грищенко назвав ініціативу Порошенка зайвою:

– У нас всі можливості максимально отримати вигоду від співпраці з НАТО є. У нас немає необхідності посилювати риторику. На мій погляд, абсолютно зайве ставити питання про внесення змін до Конституції, щоби закріпити наш курс до НАТО. Він або є, або його нема. І не від Конституції це залежить.

Цю думку підтримав і політичний аналітик Артур Білоус, який вважає, що піднімання питань про вступ України до ЄС і НАТО за нинішнього рівня корупції в Україні лише шкодить, ніхто на Заході цього не підтримає:

– Мені так здається, що наші західні партнери зараз так себе ведуть: усміхаються, тиснуть руки, а тоді намагаються якнайскоріше перейти на інший бік вулиці. Це трохи несправедливо, адже та сама Болгарія, чи Румунія навряд чи нас аж на 10 років випередили, але вже є членами НАТО. Але ситуація є такою, якою вона є. І тому таке наполегливе грюкання у двері – воно лише дратує.

Ще одним стримуючим фактором на обох самітах стала позиція Угорщини, яка намагається блокувати контакти Києва і Брюсселя через своє незадоволення тим, що Київ посилив захист української мови в освіті для громадян України, в тому числі й угорського походження. Офіційний Будапешт запекло намагався зашкодити українській дипломатії на саміті України з ЄС, а на саміті НАТО заявив, що заблокує будь-які рішення на засіданні комісії Україна-НАТО. Депутат Верховної Ради України Вадим Денисенко вважає, що Києву вдалося гідно вийти з цієї ситуації:

– Дуже велика перемога української дипломатії, що угорська сторона хотіла заблокувати участь України в саміті НАТО і що наша дипломатія змогла знайти формат Україна-Грузія-НАТО, тобто тристоронній формат.

Але політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичної інтеграції України Володимир Горбач вважає, що непримиренна позиція Угорщини може обернутися проти неї самої, адже Будапешт, як вважає експерт, в цій ситуації просто набиває собі ціну у своїх стосунках з Америкою:

– Важливо, чи доможеться таким шантажем угорський уряд прямої зустрічі з президентом США Трампом, чого він насправді і домагається. Американський тиск на угорське МЗС не допоміг. Угорці зробили вигляд, що пішли на переговори з українцями, але не отримавши згоди на зустріч з Трампом, повернулися на попередню позицію. Це нечесна поведінка щодо України і нечесна щодо НАТО. Така лінія угорського уряду веде до самодискредитації угорців усередині Альянсу, бо вони підривають безпеку всіх, коли блокують співпрацю з Україною. З часом, вони це відчують.

Однією з додаткових перемог Києва на саміті НАТО стало повідомлення про особисту зустріч президента Порошенка з президентом США Дональдом Трампом. Українські політики та експерти вважають за важливе, що ця зустріч відбувається перед запланованою за кілька днів зустріччю Трампа з президентом Росії Владіміром Путіном у Гельсінки.

Вільгельм Смоляк

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти