Всупереч згоди Росії на миротворчу місію ООН, яка би розміщувалася тільки на лінії розмежування між окупованими частинами Донецької та Луганської областей і підконтрольними Києву територіями, міжнародний експерт з миротворчих місій ООН, генерал-майор у відставці Яакко Оксанен заявив, що миротворці мають поступово рухатися від лінії фронту до українського кордону з Росією і залишатися там стільки, скільки це потрібно для стабілізації ситуації. Він також застеріг Київ від вимог залучити надмірну кількість миротворців. На його думку, максимально можлива кількість миротворців, на яку може погодитися ООН – це 20 тисяч вояків і 4 тисячі поліціянтів. Оксанен вважає, що цього буде досить, адже миротворці не мають бути постійно присутніми на всій території, а лише реагувати на порушення миру і порядку в разі їхнього виникнення.
На відміну від нього, член комітету Верховної Ради з нацбезпеки і оборони Андрій Тетерук сказав, що 20 тисяч вояків в блакитних шоломах буде недостатньо і запропонував посили багатонаціональну миротворчу місію українськими військовими.
– Йдеться про величезну площу території, яка тимчасово окупована — 17,5 тисяч квадратних кілометрів у Донецькій та Луганській областях та 409 кілометрів неконтрольовного кордону між Україною та Росією. Якщо говорити про запропоновані 20 тисяч військовослужбовців та 4 тисячі поліціянтів миротворчого контингенту, то, безумовно, цих сил буде не достатньо для виконання поставлених завдань. Єдиний спосіб не отримати місію на десятки років - ми маємо розглядати питання посилення миротворчої місії Збройними силами України та Нацгвардією, які на своїй території будуть забезпечувати усі завдання із забезпечення державного суверенітету. Це дозволить у найкоротші терміни виконати усі передбачені мандатом місії завдання у визначені строки. І одразу після того, як ми будемо констатувати факти виведення російської військової техніки та підрозділів, підконтрольних адміністрацій, ми вже матимемо повністю контрольовану українськими державними силами територію, які будуть забезпечувати поступову інтеграцію цих територій на безпечних умовах для всіх громадян, які там будуть перебувати.
Тетерук вважає, що проблеми деокупації Криму і Донбасу мають бути об’єднані в єдиний пакет з виведення всіх російських військ з України. Цю думку поділяє і голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко.
– 20 лютого буде четверта річниця початку російської агресії в Україні. За три роки Мінська-2 Росія де-факто вийшла з виконання своїх зобов'язань. Ключове – забезпечення перемир'я, припинення обстрілів – цього немає. Росія визнала документи так званих ДНР/ДНР, відбулася експропріація українських компаній, запроваджений російській рубль у цій зоні. Коли ми говоримо про миротворчу місію на Донбасі для України є важливим розуміння мандату цієї місії. Росія це сприймає як спосіб ще більше дестабілізувати Україну і використати миротворчу місію, щоби нав'язати нам Донбас в такому стані, який для нас абсолютно невигідний. А в мандаті місії має бути зазначено відновлення суверенітету і повернення Донбасу і Криму, щоби Крим не став предметом торгу, коли ми отримаємо миротворців.
Мінські угоди сприяли деескалації російської агресії, але їх недостатньо для розв'язання воєнного конфлікту на Донбасі, вважає голова комітету Верховної Ради з прав людини Григорій Немиря. Доказом цього він назвав самий факт обговорення озброєної миротворчої місії ООН в регіоні.
– Ми вважаємо, що миротворці мають бути інструментом, який допоможе розв'язати поточний конфлікт, уникнути створення замороженого конфлікту і гарантувати довгостроковий мир і безпеку в регіоні. Для цього миротворчі сили мають стати частиною ширшого процесу під егідою міжнародної цивільної адміністрації, яка має відновити суверенітет України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Для досягнення цієї мети потрібне стабільне перемир'я і такий результат вимагатиме миротворчі сили, які матимуть повний контроль над зоною конфлікту: на лінії розмежування, в зоні конфлікту і на кордоні між Росією і Україною для попередження переміщення зброї, озброєних осіб і спорядження в зону конфлікту. Є небезпека у поетапному розміщенні миротворчих сил. Якщо вони не можуть бути розміщені одразу на лінії розмежування, в зоні конфлікту і на кордоні між Росією і Україною і існує небезпека маніпуляцій навколо використання Росією права "вето" в ООН, то наша пропозиція – Рада Безпеки ООН має затвердити це однією резолюцією, щоби не довелося повертатися до Ради Безпеки ООН за подальшими резолюціями.
Російська пропаганда завзято опирається цим ідеям і нав’язує тезу, що введення миротворців ООН на Донбас означає окупацію регіону, застеріг - заступник міністра з тимчасово окупованих територій України Георгій Тука.
– Ні для кого не є таємницею та величезна кількість озброєння, яку завезла на Донбас Росія за час окупації. Евакуація такої кількості озброєнь триватиме не місяць і не два. На яких юридичних підставах Росія вивозитиме цю зброю на свою територію?, Адже "їх там нєт"? А якщо вони там є, то тоді ця зброя, знайдена шахтарями, як казав Путін, у шахтах, має залишитися нам. Бо це наша зброя.
Незалежні експерти застерігають від небезпеки перетворення після запровадження миротворчої місії теперішньої позиційної шанцевої війни на Донбасі на заморожений конфлікт. Керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зазначив, що восени, після запланованих на окупованих територіях виборів є небезпека нового загострення воєнних дій, яке вже спостерігалося після спровокованого Росією референдуму та цій території навесні 2014 року. А в розпал президентської виборчої кампанії в Україні Верховна Рада може не спромогтися подовжити термін дії закону про особливості самоврядування в окремих районах Донбасу і все це створить додаткові ризики для подальшого процесу запровадження миротворчої місії ООН.
Вільгельм Смоляк. Київ.