Що таке гібридна війна та гібридні загрози, як їм протидіяти, хто є головним джерелом таких загроз в Європі – ці теми стали найважливішими під час дискусій в Києві, де 1 листопада завершився міжнародний круглий стіл “Україна та країни Східного партнерства у протидії гібридним загрозам заради суспільної безпеки”.
Гібридна війна та гібридні загрози це не тільки пропаганда. Вони мають багато вимірів, зазначив виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький. Зокрема він нагадав, що і теперішній гібридній війні Росії проти України одними з дійових осіб є олігархи з обох сторін, які виборюють власні економічні інтереси. Гібридна війна, як вважає Бистрицький, спирається на відчуття, що нав’язане ззовні про те, що ця війна є справедливою.
Голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко назвала три найважливіші завдання з протидії гібридній агресії: становлення національної ідентичності, розбудова держави і зміцнення єдності суспільства. При цьому вона вважає, що основна увага держави має бути скерована на захист громадян.
– Російські танки на українській території та воєнна окупація – це лише один з проявів гібридної агресії. Ми бачили приклад Росії вкрасти нашу історію, коли Путін в Парижі заявляв, що Анна Київська, донька Ярослав Мудрого, київського князя, належить до Росії і є частиною їхньої історії. Що Україна зробила у відповідь на такі спроби? Ми ухвалили закон з декомунізації щоби відсікти весь комуністичний спадок, перейменувати вулиці з вулиць КДБістських лідерів на вулиці тих, хто творить сучасну айдентику. Ми заборонили російські серіали на українському телебаченні. Щоби українське суспільство не бачило всіх тих серіалів із портретами Путіна. Ми збільшили квоти для українських пісень на українських радіостанціях. Ми заборонили і було багато критики, російські соцмережі, розуміючи, що ФСБ діє і через такі канали. Зараз в нас великий резонанс через закон про освіту та мовну статтю в ньому. Але вчора ми чітко пояснили експертам Венеціанської комісії, чому для нас важливо захищати державну мову, що це питання національної безпеки. Що після російської агресії ми не хочемо бачити нових конфліктів і граємо на випередження.
Але державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко застеріг від спроб подолати брехню, яку розповсюджує російська пропаганда, правдою, яку протиставляють цій брехні у відповідь:
– Специфіка будь-якої гібридної війни в тому, що перемогти в ній, або відповідати симетричними методами майже неможливо. Суть гібридної війни в тому, що ворог постійно випереджає і постійно використовує свої ресурси на тих фронтах і ділянках, де його не чекають, або не мають можливості відповісти.
Біденко вважає, що в боротьбі з гібридними загрозами слід робити ставку на активність громадянського суспільства та розвиток стратегічних комунікацій. Саме такий шлях може бути ефективним, як свідчить досвід протистояння Російським впливам в Естонії. Виконавчий директор Міжнародного центру оборони і безпеки (Естонія) Дмітрі Теперік зазначив, що національна стійкість до гібридних загроз в його державі не є виключно справою державних органів, а більшою мірою усього суспільства.
– Ми в Естонії намагаємося по іншому подивитися на ситуацію і віднайти адекватні відповіді на виклики, що перед нами постають. Натомість Україна, як мені здається і досі грає в гру з нульовим результатом, а не націлюється на перемогу. А західне суспільство і досі зорієнтоване на мир і не готове до протистояння сучасним загрозам, – сказав естонський гість.
Представники країн Східного партнерства, до яких крім України належить Грузія, Вірменія, Азербайджан, Молдова та Білорусь, всі, як один підтвердили, що їхні держави також потерпають від загроз з боку Росії. Зокрема, заступник директора Грузинського центру безпеки і розвитку Гіоргі Гогуадзе зазначив, що якби світова спільнота доклала зусиль для припинення російської агресії ще на етапі її розв’язання проти Грузії наприкінці дев'яностих років, то могло б і не бути війни Росії проти України. Голова Центру політичних і правових досліджень Concord з Вірменії Давід Шахназарян запевнив, що для його держави Росія не є стратегічним союзником. А навпаки, всіма силами намагається зберегти економічне домінування у Вірменії та запобігти підписання Єреваном угоди з більш тісної співпраці з Євросоюзом, що очікується наприкінці листопада в Брюсселі. Ще одним небезпечним намаганням Москви Шахназарян вважає спроби накинути ідею про російських миротворців в зоні територіального конфлікту цієї країни з Азербайджаном – в Нагірному Карабасі.
Брехня і маніпуляції громадською думкою стали головними загрозами Росії в Молдові, сказав старший економіст молдавського інституту Vitorul В'ячеслав Іоніта. Він повідомив, що незважаючи на те, що Євросоюз та Сполучені Штати Америки надали Молдові по одному мільярду доларів та євро фінансової підтримки, а Румунія впроваджує в країні своїм коштом соціальні програми, переважна більшість молдаван вважає, що найбільшим донором їхньої країни є Росія. Хоча її фінансова підтримка знизилася останніми роками в десятки разів. На доказ експерт навів дані соціологічного опитування мешканців своєї держави:
– Ми поставили питання: як ви вважаєте, хто допомагає Молдові? В травні на першому місці був Євросоюз, так вважали 52 відсотки молдаван. А зараз цей показник впав до 34 з половиною відсотків. Підтримка Росії молдавським суспільством за останні роки виросла в чотири рази. І все завдяки тому, що 70 відсотків молдовської преси контролюється Росією. Відкрито Росію підтримують лише 5 відсотків політиків та організацій. Але прихованої підтримки, яка забезпечується різними методами, перш за все, через корупцію набагато більше, – сказав молдовський експерт.
Своєю чергою, найбільшою проблемою для Білорусі в контексті гібридних загроз директор Центру стратегічних та зовнішньополітичних досліджень Арсеній Сівіцький вважає тиск з боку Москви, скерований на втягнення Мінська у вірогідні військові дії проти України та сусідніх з Білоруссю держав Євросоюзу.
– 2015 року Володимир Путін підписав розпорядження про створення російської авіабази на нашій території, не надто консультуючись із білоруською стороною, не маючи на це відповідного дозволу. Тоді ці стратегічні інтенції стали явними і досі це питання найголовнішим в порядку денному білорусько-російських відносин, – сказав Арсеній Сівіцький.
Експерт українського Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Суходолін вважає що в протистоянні гібридним загрозам найбільш ефективним може бути не автократичнне, а демократичне відкрите суспільство. Через це він застеріг від недооцінення тенденцій, які проявилися останнім часом в Європі:
– Гібридні загрози, захист критичної інфраструктури, стійкість суспільства – я думаю ці практичні наміри слід покласти в практичний вимір Східного партнерства. Люди хотіли підпасти під вплив визначеної пропаганди. Це проблема загальнолюдська. Не тільки на сході України, а й будь-якій місцині світу люди готові лише визначене джерело інформації. І не треба тішити себе нашими західними партнерами. Те, що зараз відбувається в країнах Східної Європи яскравий приклад того, що люди хочуть мати міцного лідера, який скаже, що все буде добре. Вибори, які ми бачили останнім часом в Чехії, Угорщині, наші побоювання щодо Молдови та останні події в Польщі свідчать про це.
Національний координатор Української національної платформи Східного партнерства Геннадій Максак сказав, що, хоча в різних країнах цієї організації по-різному підходять до оцінки гібридних загроз, але це не скасовує необхідності визначення індексу цих нових загроз для світу.
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі
Вільгельм Смоляк