Logo Polskiego Radia
Print

Три роки після трагедії рейсу МН17: Росія не хоче видавати винних

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 19.07.2017 18:13
  • 20170719-MH17_trzecia rocznica.mp3
РФ не визнає жодних висновків міжнародного слідства у справі збиття Боїнга 17 липня 2014 року
EPA/REMKO DE WAAL

В Голландії, у третю річницю катастрофи літака рейсу МН-17, відкрито пам’ятник її жертвам. Монумент виріс неподалік амстердамського летовища Схіпгол. Це пам’ятник 298 людям з 17 країн, які 17 липня 2014 року летіли з Амстердама до Куала-Лумпур. Їхній рейс перервався над контрольованою проросійськими сепаратистами територією Донбасу. У літак влучила ракета зенітного ракетного комплексу «Бук».

Про те, як виглядає цей пам’ятник, розповідає професор університету імені Еразма Роттердамського Мірослав Маґала.

- Пам’ятник стоїть у Війфгуйзені поблизу аеропорту Схіпгол в Амстердамі. Коли літаки злітають з летовища – з люків видно цей меморіал. Сам пам’ятник має досить незвичну форму. По-перше, його елементом є брова, виконана Роландом Вестгаузом, зварювальником з бурової платформи. Ця брова виконана зі скородованої сталі. В брові є невеликий круглий отвір, який символізує надію. Під нею розташоване око, це відполірований мармур, у формі кришталика, на якому вирито прізвища усіх жертв катастрофи. Але це не все. Навколо цієї конструкції простягається поле соняшників – адже збитий росіянами літак впав у поле жовтих соняхів. Посеред цих соняшників посаджено 298 дерев, біля кожного з них є таблиця, яка вшановує кожну з цих жертв, кожну людину, яка загинула в цьому літаку 17 липня 2014 року. На відкритті пам’ятника, крім королівської пари, прем’єра та членів уряду, були присутні рідні жертв катастрофи. На врочистості багато говорилося про те, що рани досі не загоєні, і що дуже важливо винних притягнути до відповідальності.

На початку цього місяця міністр закордонних справ Голландії Берт Кундерс заявив, що його країна докладе усіх зусиль, аби винні цієї катастрофи постали перед голландським судом, і щоб їх було засуджено згідно з голландським законодавством. Але проблема у тому, що досі не вказано виконавців цього злочину.... Є список 100 прізвищ, але Росія не хоче видати цих людей.

- На даний момент очевидним фактом, доведеним міжнародними слідствами є те, що ракета «земля-повітря» зенітно-ракетного комплексу «Бук», про яку росіяни туманно говорили, мовляв, її можливо позичили якісь невідповідальні зелені чоловічки в Україні... отже, виявилося, що це неправда, що ракета постійно була у розпорядженні армії Російської Федерації. І що цей комплекс, разом з російською армією, в’їхав на територію Східної України, і звідти збив малайзійський літак. Це ми вже знаємо. Крім цього, знаємо, яке коло офіцерів може нести відповідальність за цей злочин. Отже, нині гра ведеться за те, чи вдасться цих людей притягнути до відповідальності.


Тим не менше, Голландія зробила кілька спроб покликати міжнародний суд у справі цієї катастрофи. Ці спроби кожного разу завзято торпедувала Росія.

У нас на зв’язку був професор університету імені Еразма Роттердамського Мирослав Маґала. А наступне запитання адресую Анні Лабушевській з Осередку східних студій. Чи Ви уявляєте таку ситуацію, щоб Росія видала підозрюваних у збитті Боїнга 777 у липні 2014 року? Чи це радше ситуація з жанру політичної фантастики?

- Я дивилася на те, як у Росії представлено третю річницю катастрофи малайзійського літака. І бачу, що Москва послідовно тримає свою лінію. По-перше, заперечує результати міжнародного слідства, результати слідства Міжнародної групи слідчих журналістів «Bellіngcat», які дуже ретельно аналізують матеріали доступні в мережі, аналізують стратегічні дані, і на цій підставі пишуть звіти. В останньому своєму звіті «Bellіngcat» вказав, котрий саме ракетно- зенітний комплекс «Бук» вистрелив у повітря ракету, вказано бічний номерний знак цього комплексу, подано імена та прізвища військових конкретної бригади, накреслено трасу, яку подолала ця бригада – з бази в Курську, потім вона поїхала до Ростовської області, а далі – до Східної України.

У цьому звіті групи «Bellіngcat» описано теж те, що зенітно-ракетний комплекс повернувся до бази без одної ракети.

- Так, і в цьому рапорті журналісти задумувалися, де тепер знаходиться цей «Бук». Висунуто припущення, що комплекс знищено – його могли затопити десь у Чорному морі. Справа збиття Боїнга 777 буде розглядатися голландським судом. Звісно, можна сподіватися, що росіяни, котрі послідовно тримаються тактики «цього абсолютно не могли зробити ми, це зробити українці», будуть надалі спотворювати факти, розмивати їх. Російська сторона створює навколо розслідування збиття літака інформаційний шум, підкидає щораз нові версії – що Боїнга 777, який виконував рейс МН17, збив український військовий літак, або що це був український «Бук». Є більш фантасмагоричні версії, які мали би вказувати на вину української сторони. Тому я не припускаю, що Москва передасть Голландії тих, кого вкаже голландський суд.

Тобто, іншими словами, ця справа залишатиметься дуже довго нез’ясованою. А винні уникнуть покарання...

Так, але дуже важливо, щоб взагалі цю справу розглядати перед судом, щоб була можливість представити аргументи. Якщо Росія відмовиться від участі у цьому судовому процесі – сама себе позбавить можливості представляти свої агрументи. Звісно, ці аргументи збираються тими, хто розслідує цю справу. Як я вже сказала, це група міжнародних слідчих журналістів «Bellіngcat», це теж Міжнародна група слідчих, до складу якої входять представники п’ятьох держав, чиї громадяни загинули у цій трагедії. Немає в цій групі Росії, у катастрофі не загинув жоден російський громадянин, літак, який було збито, не належав російським авіалініям, територія, над якою збито літак, не належить Росії, а тим не менш саме Росія гальмує усі можливості з’ясування цієї трагедії.


Як гадаєте, чи позиція Росії у цій справі зміниться?

- Гадаю, якщо Росія буде триматися лінії, яку обстоює ці три роки, вона не визнає свою вину. Вона буде наводити полуду на очі, буде усувати сліди, вигадувати якісь свої варіанти. Думаю, що так буде.

Polskie Radio 24/Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти