Logo Polskiego Radia
Print

Брекзит і саміт у Братиславі

PR dla Zagranicy
Anton Marchynskyi 16.09.2016 18:21
  • U_0916 Aktualnosci.mp3
Нашим гостем є доктор Зиґмунт Янєц, політолог з групи вишів «Vistula» та експерт з питань, пов'язаних з Великобританією
Лідери ЄС у Братиславі. 16 вересня 2016Лідери ЄС у Братиславі. 16 вересня 2016PAP/Radek Pietruszka

У п’ятницю у столиці Словаччини Братиславі розпочався одноденний неформальний саміт ЄС. Це дуже важлива зустріч лідерів Європейського Союзу – всіх, отрім Великої Британії. Адже її представника не буде саме тому, що темою даної зустрічі буде Євросоюз після Брекзиту. Чого слід очікувати від цього саміту?

Гостем, з яким ми поговоримо на цю тему, є доктор Зиґмунт Янєц, політолог з групи вишів «Vistula» та експерт з питань, пов'язаних з Великобританією.

- Я не очікую від цієї зустрічі Європейської ради якихось неймовірних результатів. Це чергова дискусія про те, як слід готуватися до ймовірного виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Адже на разі все це перебуває на дуже ранній стадії. Про вихід говорять дуже багато, але Велика Британія постійно відкладає подання формальної заявки. І доки її, спираючись на 50 статтю Європейського трактату, вона не складе, то наразі немає про що вести мову, звісно, якщо йдеться про запуск фактичного процесу такого виходу.

- Але найцікавіше те, що найважливішою темою цих розмов – принаймні таке враження можна скласти – не буде питання про те, яким чином і коли Велика Британія вийде з Європейського Союзу, а про те, як ЄС без неї має виглядати: наскільки він має змінитись, та чи має взагалі…

- Велика Британія вже давно заявляла про необхідність численних змін у Європейському Союзі, слушно, зрештою, стверджуючи, що ЄС, а раніше – Європейський економічний союз, розвивався в одному напрямку – у напрямку зміцнення внутрішніх структур, тобто поглиблення інтеграції, а також у напрямку географічного розширення. Зараз, натомість, час на рефлексію, на те, аби задуматися, чи такий рівень інтеграції відповідний для нового Європейського Союзу. Зокрема йдеться про його розширення на Схід і Південь за нових умов – після економічної кризи. Тож, британці пропонували зміни вже давно, хоч якоїсь конкретної концепції вони так і не виробили. А зараз, як мені здається, країни Вишеградської групи хотітимуть перебрати на себе роль Великої Британії як натхненника реформ у рамках Євроспільноти.

- Однак, у зв’язку з цим виникає певна проблема. Адже, по-перше, одна з найважливіших країн ЄС – Велика Британія, яка й вимагала таких реформ – сьогодні полишає це об’єднання. При тому, застереження британців не є нічим новим. Вже протягом багатьох років їх називали гальмівником Європейського Союзу. Чому їхні ідеї не викликали якогось особливого зацікавлення у решти членів цього об’єднання (в особливості, якщо йдеться про так звану Стару Європу)?

- Тому, передусім, що якось особливо у цьому не були зацікавлені Франція та Німеччина. Але ситуація змінюється. На мою думку, ймовірний вихід Великобританії з ЄС став величезним шоком для всієї спільноти…

- А чому ви сказали «ймовірний»?

- Бо зовсім немає певності, що Велика Британія, тобто, де факто, Об’єднане Королівство Великої Британії, найближчим часом вийде з ЄС. Загалом, це ще не вирішене питання.

- То слід, мабуть, сказати, що єврокомісари постійно нагадують про необхідність подання заявки про вихід з ЄС та неначе навіть підганяють владу Великої Британії, аби вона почала, врешті, робити якісь конкретні кроки. А вона не поспішає.

- А навіщо їй поспішати? Британці усвідомлюють, що це дуже серйозна проблема.

- Але ж це, переважно, скептики, що з більшим чи меншим ентузіазмом закликали до Брекзиту.

- Так, і сама пані прем’єр була поміркованою ентузіасткою, але взяла собі до міністерства іноземних справ рішучого скептика.

- Чи це не суто символічний підхід до вирішення цієї проблеми?

- Мені здається, що вона хоче перевірити Боріса Джонсона. Він був таким крикуном, звісно, до референдуму, коли представляв себе як видатного політика і майбутнього прем’єра. Як, отже, він себе покаже у цих переговорах? Хоч, звісно, він не буде – принаймні з формального боку – головним переговорником, бо ним має бути Дейвід Дейвіс, який був міністром ще в кабінеті Джона Мейджора. Отже, у цьому питанні Джонсон не гратиме головної ролі, але, ясна річ, як міністр закордонних справ загалом відповідатиме за хід цих переговорів. Тож побачимо, як він себе покаже. Хоч, на мою думку, це призначення не було вдалим, якщо йдеться про демонстрацію британської позиції по відношенню до Європейського Союзу. Дуже важко вести переговори з кимось, про кого відомо, що він скептик та має до ЄС негативне ставлення.

- Зрештою, це призначення було дуже холодно сприйняте у країнах Євроспільноти.

- І дуже слушно. Адже відомо, ким є Боріс Джонсон, та які він має погляди на європейську інтеграцію. Вони цілковито анахронічні, як на мене. Він не розуміє, що Європа, однак, має інтегруватися у нових геополітичних умовах, які встановлюються у світі. Отже, дуже слушно, що це було прийнято негативно.

PR24/А.М.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти