Logo Polskiego Radia
Print

Польща видала ФСБ росіянина, який міг щось знати про смоленську катастрофу

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 13.05.2016 19:35
  • Мая Нарбут
Публіцистка Мая Нарбут: Агентство розвідки не було зацікавлене у встановленні фактів. Цю ситуацію необхідно ретельно дослідити
Останки польського літака ТУ-154М. У катастрофі 10 квітня 2010 року під Смоленськом загинуло 96 представників Польщі, в тому числі президент Лєх КачинськийОстанки польського літака ТУ-154М. У катастрофі 10 квітня 2010 року під Смоленськом загинуло 96 представників Польщі, в тому числі президент Лєх КачинськийWikipedia/PRSteam

11 травня в польському Сеймі відбувся аудит правління попередньої урядової коаліції, тобто Громадянської платформи і Польської селянської партії (протягом 2007–2015 років). При цій нагоді, міністр-координатор спецслужб Маріуш Камінський оприлюднив інформацію, що після смоленської катастрофи до посольства Польщі в Москві звернувся росіянин, який заявив, що знає про важливі факти на тему цієї трагедії. Як повідомляється, вони могли свідчити про те, що не можна виключити замаху. Нагадуємо, 10 квітня 2010 року під Смоленськом розбився літак з польською делегацією на роковини катинського злочину. Загинули всі 96 осіб, серед них президент Польщі Лєх Качинський.

Проте, керівництво польського Агентства розвідки інформацією не зацікавилося і передало дані російського громадянина російській Федеральній службі безпеки. Польська публіцистка, репортерка Мая Нарбут, яка опублікувала присвячену цій справі статтю (портал wPolityce.pl) згодна, що це заперечує всі принципи функціонування секретних служб.

– Це неймовірно обурлива історія. Зізнаюся, про подібні випадки я не чула. Можливо, ця людина мала дуже важливу інформацію. Як би воно не було, розвідка зовсім не постаралася їх здобути. Це дивує і вказує на те, що Агентство розвідки не було зацікавлене у встановленні фактів. Мало вже свою офіційну версію і ці факти могли виявитися тут невигідними. Просто, розвідка хотіла втихомирити ситуацію і передала дані росіянина Федеральній службі безпеки. Мабуть, нашим слухачам, особливо за східним кордоном, добре відомо, що його наразили на величезну небезпеку. Доля цієї людини залишається невідомою.

В цьому випадку розвідка діяла неправильно, наче служба безпеки, що реалізувала політичну мету, – вважає публіцистка Мая Нарбут.

– Як сама назва вказує, розвідка повинна дізнаватися про різні інформації, здобувати їх, а в цьому випадку була політична мета: придушити невигідну інформацію.

Розвідка підлягає прем’єр-міністрові, проте, жодної реакції на цьому рівні не було. Мая Нарбут.

– Рішення про передання даних підписали два віце-голови Агентства розвідки. Не знаю, чи вони це рішення консультували, але відповідальними є вони. Я вважаю, що ця справа повинна бути висвітлена до кінця. Якщо інформатор зголошується до посольства польської держави, є очевидним, що його повинні вислухати. Так відбувається в цілому світі. Його розповідь необхідно перевірити: він може бути міфоманом, може, йому здавалося, що він щось знає, може, він вигадував. Але факт, що не було спроби встановити це і його дані відразу передано, – це щось нечуване.

Оприлюднення даних цього чоловіка російській ФСБ виставило його на велику небезпеку, – додала Мая Нарбут.

– Взагалі, ситуація, що польське Агентство розвідки передає інформацію російським службам, – обурює. Відомо, що Росія не є нашим союзником, кажучи стримано – не належить до НАТО. Отже, це незвичайна схема поведінки. Якщо б польська розвідка рутинно ділилася своїми даними з російськими службами, це було б нечувано.

Як вважає публіцистка Мая Нарбут, залишається мати надію, що така поведінка польських служб не була правилом. А цю конкретну ситуацію необхідно дуже ретельно дослідити. Крім того, варто встановити, що сталося з росіянином, який хотів розповісти про факти, що стосуються смоленської катастрофи. Ця людина заслуговувала, щоб поставитися до неї пристойно.

RP PRdZ/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти