«Треба переглянути „закон про УПА” у частині формулювань, що можуть бути чутливими для поляків (...) Аби із об’єкта міжнародних відносин стати суб’єктом, слід відстоювати власні інтереси на усіх міжнародних рівнях». Про це заявила заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, яка під час візиту до Польщі зустрілася, серед іншого, з українською громадою.
Головною метою візиту віце-спікера українського парламенту над Віслу була участь в Економічному форумі «Європа-Україна», що проходив у місті Лудзь. Перед цим політик побувала у столиці Польщі, де серед іншого, у посольстві України, зустрілася з українською громадою, аби поспілкуватися на тему актуальних подій.
Єдність коаліції, Конституція, територіальна цілісність в Україні нині під загрозою. Чи можна в умовах війни говорити про зміни до основного закону, коли пропонована децентралізація і так званий «особливий статус» Донбасу шкодять Україні?
Оксана Сироїд запевняла, що Росія поступово втискала нам ідею федералізації, децентралізації і «особливого статусу» Донбасу. Водночас у мінських домовленостях була прописана зовсім інша юридична реальність, ніж та, про яку говорила українська влада на усіх міжнародних рівнях. «Замість того, щоб назвати війну війною, Україна назвала це „подіями в Донецькій та Луганській областях”», - звернула увагу політик.
Нині впровадження 18-го пункту у змінах до Конституції – це фактично реалізація початкової ідеї Москви про федералізацію, каже Оксана Сироїд, додаючи, що небезпека цих змін полягає у наступному:
«По-перше, це дискримінація української нації по відношенню до окупанта, адже визнається, що ці території мають більше прав і повноважень, ніж решта України. Це також добровільна відмова від частини свого суверенітету, наприклад в частині призначення суддів, яких там обиратимуть місцеві органи самоврядування», - сказала українська депутат.
Оксана Сироїд додала, що іншою загрозою є проведення на окупованих теренах виборів у спосіб, який нам нав’язкує Москва. Таким чином, за словами віце-спікера парламенту, ми легітимізуємо російську агентуру в країні:
«Ми фактично допускаємо російську агентуру до трибуни Верховної Ради. Відомо, рупором кого і чого вона буде. Їхні промови будуть виствітлювати світові мас-медіа. Ця картинка піде цілим світом. Буде створена ще більш сфальшована реальність, яка призведе до ще глибшого розколу та серйозного протистояння в Україні», - застерегла заступник голови парламенту України.
За словами Оксани Сироїд, перш за все необхідна деокупація захоплених теренів, виведення російської агентури і лиш тоді проведення там виборів, згідно із українським законодавством. Після цього можлива часткова амністія, а не навпаки, як цього вимагає Росія. Віце-спікер ВРУ підсумувала, що законопроект змін до Конституції про децентралізацію містить дуже добрі гасла, які не підкріплюються механізмами, що насправді є руйнаційними, а тому нині в Україні відбувається «юридичне блефування».
Політик шкодує, що Україна досі не спромоглася стати суб’єктом на міжнародній арені, адже нас завжди вважали об’єктом, свідченням чого є порушення Будапештського меморандуму. Вона перекона, що треба відстоювати свої інтереси, не сподіватися на те, що «закордон нам допоможе» або чекати реакції міжнародних партнерів.
«Якщо інтереси Європи полягають у торгівлі з Росією, то як би ми на це не впливали, вони дбатимуть про інтереси свого бізнесу і своїх виборців. Треба артикулювати власну позицію. Для того, щоб не бути об’єктом у Мінську, мусимо сформулювати своє ставлення до того, що відбувається. Поки ми кажемо, що це „події, які мають місце в Донецькій і Луганській області”, як це записано в законі, ми залишаємося об’єктом. Для того, щоб стати суб’єктом, треба прийняти закон про окуповані території, де визначається, які терени і ким є окуповані та що є наслідком окупації. Тоді настане нова юридична реальність, - наголосила депутат.
Зі встановленням юридичного статусу окупованих територій Європі довдеться визнати, що це міжнародний конфлікт, учасником якого є Росія. Це не вигідно старому контенентові з тієї причини, що це впливає на взаємовідносини і торгівлю з Москвою. А тому якщо впровадити ці зміни до Конституції, конфлікт стане внутрішньоукраїнським. А відтак Європі можна буде більше не перейматися, зняти санкції і повернутися до формули «business as usual». «Зайві сильні на міжнародній арені нікому не потрібні», - зауважила вона.
Ще однією темою зустрічі українців у Варшаві з Оксаною Сироїд була тема Волинської трагедії і те, що ще можна зробити, аби це питання зникло з порядку денного у польсько-українських відносинах.
За словами віце-спікера парламенту, є кілька вимірів цієї проблеми. Вона наголосила, що передовсім треба повернутися до перегляду закону, в якому вояки УПА визнаються «борцями за волю України і змінити певні формулювання, що стали чутливими для поляків». Аби уникнути спекуляцій і надмірного загострення цієї теми, робота над змінами ведеться у співпарці з Інститутами нацпам’яті Польщі і України, а також у рамках Парламентської асамблеї Україна-Польща. Оксана Сироїд додала, що існує й інша проблема теми Волині, яка полягає у браку знань про ті події серед українців, а також у висловлюваннях про геноцид польського народу:
«Якщо поляки так багато знають про Волинь і про роль українців у тих подіях, то в Україні про це взагалі немає інформації. Це біда державної політики. Більшість політиків і людей не розуміє в Україні, що саме турбує наших сусідів. Нам бракує об’єктивних публікацій, досліджень, аби озвучити цю тему в неупередженому і науковому, а не у політизованому контексті, що може бути на руку нашому північному сусідові», - відзначила Оксана Сироїд.
При цьому політик нагадала, що Україна у ті часи не мала суб’єктності, а тому не може бути відповідачем в звинуваченнях у геноциді:
«Не Україна прийшла на польські терени, аби здійснювати там якусь умисну діяльність. З цієї точки зору це твердження є неправильним і сумнівним. Дії УПА були реактивною, а не проактивною діяльністю. Однак цього ніхто не озвучує, а тому ми змушені реагувати кожного разу, замість того, аби вести діалог. Якщо ця тема радикалізуватиметься, то це може принести проблеми, але вже не з боку Польщі, а з боку Росії», - застерегла депутат Верховної Ради.
На завершення зустрічі її учасники із жалем констатували, що історичною політикою в Україні ніхто не займається, вона є неважливою. Свідченням цього є спосіб прийняття, неточності, часто невиконання законів про декомунізацію або визнання УПА борцями за волю України. Останній, на переконання багатьох, просто підтвердив статус-кво і лиш наробив багато галасу. Все це свідчить про те, що історична політика є цікавою лиш для дуже вузького кола українців. Це наштовхує на роздуми, чи взагалі історія має шанс стати в Україні важливою для державної політики? На думку Оксани Сироїд, все ж історична політика після Майдану поволі почала набувати нового сенсу, хоча владу в Україні й далі важко назвати «проукраїнською».
«У нас не було ще жодної „проукраїнської„ Верховної Ради або уряду. Політика залишається олігархічною. Вперше після Майдану до Верховної Ради зайшли люди, які не мають цієї залежності. З цього осередку може зародитися „проукраїнська” Україна. Уряд дбав не про добробут держави і українців, а про власне збагачення і збагачення олігархів. Якщо на чолі цього розуміння стоїть не українець, не держава об’єднує цих людей, відповідно – якою тоді може бути політика в контексті історії? Треба осмислити те, хто такий українець, звідки він і який він», - зауважила українська політик.
Оксана Сироїд переконана, що лише під час Майдану багато людей почало розуміти, що вони українці. Вони, пройшовши через такий «катарсис», вловили свою ідентичність. Тому, історична політика в Україні поволі набуває зовсім іншого сенсу. Адже, як підсумувала вона, ті, хто «зловив свою ідентичність, хочуть тепер наповнювати її і розуміти, як це бути українцем».
Тарас Андрухович