8 грудня 1991 року Радянський Союз, як геополітична реальність і суб’єкт міжнародного права, перестав існувати. У 25-у річницю підписання Біловезького консенсусу на запрошення Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету у столиці Польщі відбувся круглий стіл за участі учасників тих подій: колишнього голови Верховної Ради Білорусі Станіслава Шушкєвича, першого президента України Леоніда Кравчука і радника першого президента Росії Бориса Єльцина Геннадія Бурбуліса.
Як відомо, для президента Росії Владіміра Путіна підписання Біловезької угоди стало «найбільшою російською трагедією XX століття».
А чим Біловежжя було для безпосередніх учасників тієї зустрічі у Віскулах і які уроки з цього ми можемо зробити сьогодні, коли Об’єднана Європа через внутрішні і зовнішні чинники перебуває на межі розпаду, а Україна майже самотужки протистоїть імперській агресії Росії?
«8 грудня 1991 року нам вдалося побачити дійсність з іншої світоглядної і духовної точки зору. Головним уроком Біловезької угоди для XXI століття є не з’ясовування хто кращий чи демонстрування сили. В таких крайніх ситуаціях головне – це те, що мудрі та мужні рішення приймаються виключно на морально-духовному підґрунті. В історії людства дуже мало подій, від яких залежала доля життя мільйонів людей, а також доля усієї міжнародної спільноти. Ми переконані, що тоді нам вдалося знайти єдину законну форму виходу із тієї ситуації і забезпечити мирний розпад Радянської тоталітарної імперії для того, щоб уникнути кривавого перерозподілу радянської спадщини», - наголосив Геннадій Бурбуліс.
Говорячи про обставини та мотивацію підписання Біловезького консенсусу, Станіслав Шушкєвич нагадав, що підписанти документу були різними людьми із абсолютно різною мотивацією. Але що спонукало більшість із учасників зустрічі підписати Біловезьку угоду?
«Ми були різні, бо у нас були більшовицькі, радянські звички. Ми говорили одне, думали друге, а робили щось третє. Що нас об’єднувало? Нас об’єднувало почуття людської гідності, наша совість. Від 1794 року Білорусь і Україна після ІІІ поділу Польщі були колоніями Росії. Раптом у нас з’явилася можливість документально визнати незалежність Білорусі та України. Згадуючи скільки за це гинуло білоруських і українських патріотів, нам ніхто не може дорікати у несвідомому підписанні цього документу», - відзначив Станіслав Шушкєвіч.
Білоруський політик із жалем констатував, що Радянський Союз нині продовжує своє існування. Що найгірше – він існує у свідомості великої частини людей, які мешкають у країнах колишнього СРСР.
«Нещодавно я був в Росії – спілкувався з чесними і добросовісними робітниками, які, щоправда, є не надто освічені, але вони абсолютно переконані, що Польща – це дуже гидка і противна країна, що вона танцює під дудку американців, допомагає закабалити Росію за наказом Америки і робити з росіян американських рабів. Та пропаганда, яка працює в Росії, досягла такої досконалості, що нині дуже складно стати на той шлях, на який ми стали в Біловезькій пущі, коли перемогла людська гідність», - додав Станіслав Шушкєвіч.
Натомість, за словами першого президента України Леоніда Кравчука, нині «треба шукати нові механізми для прийняття рішень, у тому числі для України». Він зауважив, що якщо цього не робити, Україна може припинити існування.
Леонід Кравчук вважає, що нині Польща продовжує впливати на Європу, аби та більш глибоко та масштабно ставилася до української проблеми на фоні війни на сході.
«Європа опинилася перед трьома великими проблемами: війна в Сирії, тероризм і біженці. Зрозуміло, що європейці будуть приділяти найбільшу увагу цим проблемам, тому що вони торкаються їхнього безпосереднього життя. Але Україна залишається в складній ситуації. Агресія Кремля щодо України продовжується, на сході л’ється кров, сльози, відбуваються руйнації, а тому не можна залишати Україну поза підтримкою. Я пропоную новообраному президенту Польщі і новій владі ще більше допомагати Україні і частіше нагадувати міжнародній спільноті, що сьогодні Україна залишається форпостом на сході і що українці захищають інтереси не тільки своєї країни, але й інтереси всієї Європи. Адже Росія має дуже великий апетит і вона може більш гостро поставити питання не тільки щодо України, але й щодо усієї Європи», - сказав колишній президент України.
На думку Леоніда Кравчука, слід бути поступовими у політиці щодо окупованих теренів і усвідомлювати, що Україна не здатна самотужки зупинити Росію.
«Піти війною проти Росії ми не можемо. Зрозуміло, що треба шукати нові рішення і підходи для того, щоб знайти таку схему відносин між Україною і Росією, яка б зупинила війну і не загрожувала українській незалежності. Такого рішення треба шукати разом з Європою, з міжнародними організаціями. Водночас Україна має будувати власний захист – проводити реформи, боротися з корупцією, зміцнювати свої збройні сили. Ми маємо знати, що над нами висить загроза. І боронитися маємо ми самі, українці, а не просити лиш захисту. Допомога - це одне, але безпосередня робота в Україні має бути широкою і активною», - звернув увагу Леонід Кравчук.
За словами Леоніда Кравчука, реформи в Україні йдуть в’яло, бо в країні є різні політичні сили - одні тягнуть вперед, інші назад. В кожному суспільстві є прогресивні і регресивні сили. Він наголосив, що в Україні цей контраст особливо виражений, бо українці не є моно нацією. При цьому політик наголосив, що реформи можуть рушити тоді, коли народ стане монолітним у підтримці цих змін.
Тарас Андрухович