Logo Polskiego Radia
Print

Закордонна політика Польщі у ході виборчої кампанії

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 21.10.2015 16:20
  • P-U.mp3
«Добросусідські стосунки», «велика проблема з міграцією з України» та «найважливіший інтерес Польщі» - такі заяви звучали під час виборчих дебатів
facebook.com

У вівторок ввечері відбулися другі передвиборчі дебати, в яких взяли участь представники всіх виборчих комітетів, разом вісім осіб, на чолі з нинішньою прем’єр-міністр від Громадянської платформи Евою Копач. Дебати тривали годину сорок хвилин, і поділено їх на три частини. У першій частині представники виборчих комітетів відповідали на запитання, що стосуються соціально-економічних справ, у другій частині були запитання пов’язані з закордонною політикою і політикою безпеки, третя частина присвячена була політичній системі держави.

Ставлення до Росії та України – саме й було однією з тем дебатів лідерів політичних партій, які вийшли на фінішну пряму перед недільними виборами. У справі східної політики Польщі, контактів з Росією, Україною, в питанні біженців, політики представляли різні позиції, іноді не шкодуючи слів критики одне одному.

Лідерка ліберальної Громадянської платформи, прем’єр-міністр Ева Копач наголошувала, наприклад, що в Євросоюзі Польща стала надійним адвокатом України: «Ми не лише надсилали туди транспорти з гуманітарною допомогою, але також займали тверду позицію на Європейській Раді щодо санкцій проти Росії. У цій справі голос Євросоюзу не був однозначним, натомість ми, разом із країнами Вишеградської групи, наполягали на збереженні санкцій і відстоювали суверенітет України».

Представниця консервативної партії Право і справедливість, та потенційна кандидатка на пост прем’єра Беата Шидло, у свою чергу, зосередилася на політиці щодо Росії, звертаючись водночас до керівної Громадянської платформи: «Це має бути розумна і збалансована політика, це не повинна бути політика перезавантаження, як це пропонуєте ви, Громадянська платформа. Це має бути політика, яка будуватиме сильну позицію Польщі в Євросоюзі та регіоні. Ми повинні будувати добрі взаємини з нашими сусідами, щоб зміцнювати свою позицію – це стане ґарантом нашої безпеки».

Польський вокаліст, автор текстів і пісень, а нині лідер антисистемного руху Кукіз’15 – Павел Кукіз закликав, щоб у так званих східних питаннях не «вибігати наперед» і це на його погляд основна справа: «Нас не було в Мінську, ми взагалі не говорили про Україну, натомість виникла ідея надання Україні зброї – це самогубство. На цьому втратить польський рільник. Французи експортують в Росію свинину, усі вирішили свої питання, а реалізуючи інтереси Німеччини, страждають польські громадяни. Для нас найважливішим є польський інтерес і Вишеградська група».

На думку Адріана Зандберґа з лівої Партії Разом, Польщі потрібна «спільна солідарна з ЄС позиція щодо безпеки і східної політики»: «Надія на те, що хтось ізлякається наших символічних жестів – марні й безглузді, вони не приведуть до вирішення конфлікту в Україні і реально не допоможуть українцям. Вони тільки і виключно мають накопичити політичний капатіл у Польщі, а це просто невідповідально».

Віце-прем’єр-міністр та лідер Польської селянської партії, нині коаліціянт Громадянської платформи Януш Пєхоцінкий наголошував на проблемі звільнення від газової залежності з боку Росії: «Ми спорудили 1600 км газопроводів, удвічі більше газових сховищ. Ми стали незалежними від диктату російського Ґазпрому. Але ми не відвертаємося від Росії, а очікуємо партнерства у бізнесовому вимірі. Пам’ятаймо, що нині формуються нові транспортні коридори. Сьогодні немає клімату до розмов з паном Путіном, поки немає вирішення питання України. Але можна розмовляти з простими росіянами».

Януш Пєхоцінський теж зазначив, що «іммігранти прибувають не тільки з Африки та Близького Сходу». На його думку, незабаром може виникнути «велика проблема з міграцією з України, і мова йде не про заробітчан».

І ось в контексті іммігрантів висловився теж Януш Корвін-Мікке, лідер ультраправої партії КОРВіН, який заявив, що сьогодні в Польщі є «півмільйона українських біженців, але поляки їх не бояться». «Ми боїмося ісламістів. ЄС не може нічого вирішити, бо немає, на щастя, жодного солдата. Якби була армія ЄС, вона вже б несла „братню” допомогу в Угорщину і Словаччину. Росія не боятиметься когось, хто не має військової сили», - наголошував Корвін-Мікке, який не забув теж згадати про Юлію Тимошенко: «Я б запитав пана Пєхоцінського, чому ми так багато платимо за нафту. Лідер його партії пан Вальдемар Павляк уклав таку угоду. Хочу нагадати, що коли пані Тимошекно уклала з Ґазпромом некорисну для України угоду – опинилася за ґратами».

На співпраці з Росією та вагомому значенні економічних взаємин наголошувала представниця Об’єднаної лівиці Барбара Новацька: «Корисна торговельна співпраця з Німеччиною, країнами–сусідками: Чехією і Словаччиною, та Росією стануть ґарантією нашої безпеки. Ми не зможемо захистити себе вимахуючи шаблею, ми захистимо нас економікою, тому наша економіка має бути сильною і ефективною. Нам треба пам’ятати, що Путін піде, а Росія і наші економічні взаємини та наші інтереси залишаться».

Натомість Ришард Петру лідер ліберальної партії Сучасна (Nowoczesna) закликав усіх до спільної позиції щодо Росії: «Треба бути однодумними, діяти спільно, бо в іншому випадку Росія буде нас розігрувати, так як це відбувалося дотепер. Друга важлива справа це те, щоб Україна залишалася незалежною і прагнула до ЄС та НАТО. Ми допустились помилок. Поляки надто часто їздили на Майдан, щоб фоткатися. Це не є відповідальна політика, бо нині нас немає за жодним столом переговорів. Росія заморозила цей конфлікт. Будь-коли вона може його розморозити і тоді почнеться чорна хвиля біженців з України. Україна для нас – це теж дуже великий ринок. Польща матиме добрі взаємини з Росією, якщо ми будемо сильними в ЄС. Ми повинні бути більш активні і формувати політику Брюсселя щодо Сходу».

Чи закордонна політика окремих партій, особливо щодо України і Росії, матиме вирішальний вплив на те, як проголосують поляки у парламентських виборах 25 жовтня? Експерт з питань східної політики Ґжеґож Ґромадський – сумнівається: «Взагалі у Польщі питання закордонної політики – маргінальні, окрім однієї справи – тобто біженців. Це якоюсь мірою пов’язано з Україною, проте це не є головна справа в цьому питанні. Звісно, говориться про можливу хвилю біженців з України, у випадку якщо загостряться воєнні дії на Сході України. Однак, для поляків закордонна політика не головна».

У ході виборчої кампанії, закордонна політика Польщі відіграє надзвичайно малу роль – додає політолог Казімєж Вуйціцький: «У Польщі, на мій погляд, переважає позиція типу «моя хата скраю», щоб не втручатися до великої політики, а отже ця кампанія проходить під знаком соціальної політики, а не подій у закордонній політиці. Це може дивувати в контексті конфлікту у Східній Україні, до якої Польща має велику симпатію, але це теж не є політична тема у прямому значенні цього слова».

Парламентські вибори у Польщі відбудуться найближчої неділі 25 жовтня. Хто переможе, і як виглядатиме східна політика з перспективи нового уряду Польщі і нового парламенту – будемо повідомляти.

Лідія Іванюх

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти