У неділю 10-го травня у Польщі відбувся перший тур президентських виборів. До змагання за найвищу посаду в державі приступило одинадцятеро кандидатів. На основі результатів післявиборчих опитувань компанії IPSOS, у першому турі перемагає кандидат найбільшої опозиційної партії, Право і справедливість, Анджей Дуда – з результатом 34,8 відсотка голосів. На другому місці – нинішній президент Польщі Броніслав Коморовський, який здобув 32,2 відсотка голосів. На третьому місці – незалежний кандидат, рок-музикант Павел Кукіз, його результат – це 20,3 відсотка голосів.
Для багатьох спостерігачів несподіванкою стала перевага Анджея Дуди над Броніславом Коморовським і неочікувано висока позиція Павела Кукіза. Це справляє, що в другому турі кандидат опозиційної сили має чималі шанси перемогти з чинним президентом. Не вказувало на це жодне з опитувань перед виборами.
Втім, скажімо, хто такий – переможець першого туру: Анджей Себастіан Дуда належить до молодого покоління політиків, цими днями йому виповняться 43 роки. Доктор юридичних наук, працював викладачем у Яґєллонському університеті, був заступником державного секретаря у Міністерстві юстиції, опісля – в Канцелярії президента Лєха Качинського. Депутат Сейму 7-го скликання, депутат Європарламенту 8-го скликання. Одружений, має дочку.
Кандидат опозиційної партії Право і справедливість чесно працював на добрий результат – оцінює політолог із Варшавського університету Ева Марціняк:
– Дуже послідовна і справно проведена виборча кампанія Анджея Дуди, трохи – ефект свіжості, динамізм, енергія. Саме тому виборці такою мірою голосували саме за цього кандидата.
Політолог з Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві, доктор Славомір Совінський вважає, що результат першого туру президентських виборів – це справжня сенсація:
– Ми надалі шукаємо слів, щоб її описати. Великий успіх партії Право і справедливість, великий успіх її лідера Ярослава Качинського, який вперше за сім років дав своїм прихильникам переможний виборчий вечір. Ми передбачали, що другий тур виборів відкриє цьому угрупованню шлях до боротьби за перемогу в парламентських перегонах. Ніхто не очікував, що нинішній результат означатиме можливість змагання Анджея Дуди за посаду президента. Це найбільша несподіванка.
Про несподіванку каже також соціолог, професор Павел Сьпєвак із Варшавського університету:
– Цей результат абсолютно несподіваний. Так само, як дуже добрий результат Павела Кукіза. І вся решта: зокрема, компрометація лідера Союзу лівих демократів Лєшека Міллєра, який виставив до президентських перегонів Маґдалєну Оґурек. Ситуація надзвичайно цікава.
Маґдалєна Оґурек, яку підтримували ліві демократи, згідно з даними екзит-полу, здобула лише 2,4 відсотка голосів.
Коли глянути ширше на результати першого туру президентських виборів – немає чому дивуватися, вважає інший політолог, Рафал Хведорук із Варшавського університету:
– Дозрівала потреба зміни у суспільному житті. Це означає, що Броніслава Коморовського ототожнили з Громадянською платформою. Тобто, політика уникання однозначних асоціацій з головною партією в парламенті, що тривала три-чотири роки, принесла фіаско. Безперечно, значна частина поляків середнього і старшого віку пам’ятає число 67 – це може стримувати перед підтримкою президента, який надає перевагу стабілізації.
Йдеться про підписання президентом Коморовським закону про підвищення пенсійного віку в Польщі до 67-ми років. А в своїй кампанії глава держави обіцяв громадянам стабілізацію.
Своєю чергою, кампанія чинного президента була досить млявою – підкреслює політолог з Варшавського університету Ольґєрд Аннусевич:
– На мою думку, він міг вибрати з-поміж двох стратегій: або відразу гостро почати кампанію, або до кінця стояти осторонь, не брати участі в спорах, не випускати негативних реклам проти контркандидатів. Коморовський не знайшов доброго виходу, вирішив бути однією ногою в човні, а другою – на містку. На жаль, як правило, тоді ноги роз’їжджаються.
Голова Інституту публічних справ у Варшаві Яцек Кухарчик звертає увагу, що опитування вказували на перевагу теперішнього президента Броніслава Коморовського і тому його прихильникам не вистачило мотивації прийти на вибори більш численно:
– У прихильників Коморовського не було відчуття, що його позиція в небезпеці. Всі погодилися, що, можливо, треба буде голосувати в другому турі, а перший тур проігнорували. Це показує відвідуваність виборів у великих містах, набагато слабша, ніж звичайно – й ті, що пішли на вибори, підтримали Коморовського, але, як видно, їх було недостатньо.
У недільному голосуванні взяли участь 48,8 відсотка громадян. Як каже Яцек Кухарчик, результат другого туру – непередбачуваний і залежатиме від того, наскільки президентові Броніславу Коморовському вдасться заохотити людей, які не голосували в першому турі, і якою мірою кандидат партії Право і справедливість Анджей Дуда зуміє переконати голосувати за нього прихильників інших кандидатів, зокрема, Павела Кукіза.
На думку політолога Ольґєрда Аннусевича, результат другого туру великою мірою залежатиме від виборців Павела Кукіза:
– 20 відсотків виборців – це щось, що може розвіятися або в одному напрямку, або на всі сторони.
Політолог Ева Марціняк вважає, що тепер важко було б прогнозувати, хто переможе в другому раунді виборів:
– Результат у другому турі не є певним. Були вже такі випадки, що переможець першого туру не ставав переможцем виборів. Так сталося 2005 року, коли у президентських виборах Дональд Туск програв із Лєхом Качинським. Отже, справа відкрита. Але в психологічному сенсі, сьогодні переможцем цих виборів є Анджей Дуда.
Про те, хто здобуде посаду глави держави, поляки вирішать у другому турі президентських виборів – за нецілих два тижні, 24-го травня.
IAR/Н.Б.