Logo Polskiego Radia
Print

Завдання на важкі часи: Схетина представив пріоритети польської дипломатії

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 23.04.2015 18:16
  • Завдання на важкі часи
"Міністр хоче бачити світ без воєн, але у Кремлі сидить Путін, а не Леннон", - опозиція традиційно критична до експозе шефа МЗС
PAP/Radek Pietruszka

Міністр закордонних справ Польщі Ґжеґож Схетина у четвер представив парламентові бачення зовнішньої політики Варшави у цьому році. Найбільше уваги дипломат присвятив ситуації в Україні та зміцненню співпраці у рамках ЄС. Коаліція експозе підтримала, опозиція – прогнозовано розкритикувала.

Щорічне звернення до Сейму міністра закордонних справ Польщі не було сповнене сенсацій. Ґжеґож Схетина, який виконує обов’язки головного дипломата країни з осені минулого року, вперше виступив перед парламентаріями з експозе, в якому вказав головні виклики, які стоять перед Польщею на міжнародній арені, та основні напрямки активності МЗС. Прогнозовано, значна увага у виступі міністра була присвячена Україні. Схетина підкреслив, що Польща долучається до зусиль міжнародної громадськості по стримуванню сепаратистів на сході, та заявив, що у разі потреби Варшава може збільшити свою участь. Щоправда, без деталей, як конкретно:

- Одночасно не можемо виключити, що у випадку ескалації військових дій ми, разом з іншими країнами, які подібно оцінюють ситуацію, будемо змушені прийняти рішення про міцнішу підтримку української держави.

Політик повторив, що Польща підтримує український курс на реформи та додав, що польсько-українська співпраця має базуватися на правді та пам’яті про важкі сторінки минулого. Щодо Росії, то тут міністр констатував - Москва сьогодні створює небезпеку для Європи, та закликав продовжувати співпрацю з російським суспільством:

- Занепокоєння провокує не тільки російська політика проти України та інших держав, які вирішили зміцнити зв’язки з Євросоюзом, а також події в самій Росії: вбивство Бориса Нємцова, залякування тих, хто бореться за права людини та громадянські свободи, інформаційна війна, аби замаскувати свою участь у конфлікті в Україні та карикатурно представити реакцію Заходу на російську агресію.

Ґжеґож Схетина нагадав, що головним партнером у Європі для Польщі залишається Німеччина, що Варшава розуміє проблеми країн півдня Європи зі зростаючою нелегальною міграцією з Африки. Серед стратегічних цілей польської дипломатії міністр згадав входження до ґрона непостійних членів Радбезу ООН та введення єдиної євровалюти.

Опозиція у парламенті виступ Схетини прогнозовано розкритикувала. Лідерові Союзу лівих демократів Лєшекові Міллєру не сподобалося, що польська дипломатія занадто переймається військовою небезпекою, замало ж розвитком економічних контактів:

- Якщо вже говорити про загрозу для безпеки країни, то вона є. Під загрозою опинилася соціальна безпека. Те, що багато польських родин живе від зарплатні до зарплатні і тривожиться про майбутнє своїх дітей – це загроза для безпеки, а не якісь військові частини.

Була й критика з боку правиці – Кшиштоф Щерський з Права і справедливості звинуватив Схетину у відсутності критичної оцінки каденції його попередника – Радослава Сікорського, та назвав його політику щодо Росії наївною:

- Політика міністра Схетини це як пісня «Imagine» - світ без воєн та кордонів, а в замін – вільне кохання. Тільки у Кремлі сидить не Джон Леннон, а Владімір Путін, а в Берліні урядує не Йоко Оно, а Анґела Меркель. Партія міністра Схетини лише зараз це зрозуміла, впала на землю під тягарем цих новин, і тепер намагається піднятися і підготувати Польщу до важких часів. Але ці часи вже настали!

Не такими суворими в оцінці виступу шефа МЗС були польські експерти. На думку Ольґєрда Аннусевича з Варшавського університету, Схетина зараз набагато впевненіше почуває себе в дипломатії, а його виступ був сповнений не тільки загальних фраз, а й потрібної конкретики:

- Схетина зміг твердо та рішуче говорити про проблеми міжнародної політики. І це великий плюс – в ситуації, коли міжнародне оточення Польщі змінюється на її некористь, міністр закордонних справ, принаймні на словах, може зайняти рішучу позицію. Він вміє ясно формулювати цілі, які реально можна досягнути.

Цей виступ напевно був не гірший, ніж минулорічне експозе Радослава Сікорського, - вважає публіцист видання «Kultura Liberalna» Лукаш Ясіна:

- Міністр наголосив, що ми маємо заново збудувати Європейський Союз, а також підкреслив, що маємо погодитися та повірити в те, що європейський прапор майорітиме колись над Босфором, над Дніпром та Західними Балканами. У доволі теплому пасажі Схетина закликав до виправлення тієї помилки, що країни колишньої Югославії, Україна та Туреччина досі не є членами ЄС. Польща є настільки значущою країною ЄС, аби принаймні на рівні декларацій мати іншу візію розширення ЄС, ніж її сьогодні мають Париж, Берлін чи Брюссель. Так було під час президенства Лєха Качинського, так само і Ґжеґож Схетина сьогодні виходить поза європейські ряди.

Чого в експозе Схетини було доволі мало, так це згадок про стратегічне партнерство між Польщею та США. На це, як вказує Лукаш Ясіна, були свої причини:

- Звісно, недоречні слова директора ФБР про співвідповідальність поляків за Голокост не можуть змінити характеру відносин між Варшавою та Вашингтоном. Натомість останній скандал поглибив вже існуючі суперечності: ми хочемо будувати партнерство з США, але Штати не дуже можуть нам показати, як це партнерство повинно виглядати з їхнього боку. Мені здається, Схетина приєднався до ґрона політиків, які вже погодилися з тим, що зміни у польсько-американських відносинах можуть відбутися лише після президентських виборів у листопаді 2016-го року.

Експерт позитивно оцінив слова міністра про політику щодо Росії та України, наголосивши, що експозе саме по собі має декларативний характер, а у справі польської підтримки санкцій проти Москви та реформ в Україні принаймні на рівні декларацій все виглядає добре. Натомість у виступі замало місця було відведено іншим східним сусідам Польщі:

- Мені у виступі дуже бракувало якихось нових оцінок у справі Білорусі. Чи під впливом останніх подій відбудеться якась зміна нашої політики щодо цієї країни? Замало було сказано про відносини Польщі та Литви. Не було й згадок про інші країни пост-радянського простору, а я пам’ятаю часи, коли більший акцент ставився на відносини Варшави з країнами південного Кавказу, Молдовою та республіками Середньої Азії.

Чому Ґжеґож Схетина у своєму виступі перед Сеймом частіше згадував Індію та Китай, ніж Литву та Білорусь? На думку Лукаша Ясіни, це також наслідок політики попереднього міністра – Радослава Сікорського, якому залежало на створенні візерунки Польщі як глобального, а не регіонального гравця.

Олена Бабакова

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти