Країни обмінялися нотами, зовнішньодипломатичні відомства різко висловили претензії, з послами провели не найприємніші розмови. Причина — польська делегація на похороні Бориса Нємцова.
Борусевич: Росія бреше
Понеділок, друга половина дня: стало відомо, що росіяни не погодилися на посадку польського урядового літака в Москві. Польська делегація на чолі зі спікером Сенату Боґданом Борусевичем хотіла взяти участь у похоронах убитого російського опозиціонера Бориса Нємцова.
Польща єдиною з-поміж західних країн вирішила надіслати делегацію такого високого рівня на вівторкові урочистості. Через кілька годин стає відомо, що Росія також не впустила віце-президента фракції християнських демократів у Європарламенті Сандру Калнієте, євродепутата від Латвії. Її співвітчизник, Ніл Ушаков, голова проросійської партії Латвії Згода у вівторок дістався до Москви.
Пізніше Посольство Росії в Польщі заявило, що така позиція щодо польської делегації не має нічого спільного з похороном Бориса Нємцова: це лише відповідь, мовляв, на санкції Заходу — наша Валентина Матвієнко, спікер Ради Федерації, у Євросоюз нев’їзна, тому не приїде і її польський відповідник Боґдан Борусевич.
Сам спікер польського Сенату був гостем Першої програми Польського радіо. Він прямо звинуватив російське Міністерство закордонних справ у брехні. Боґдан Борусевич досить категорично сказав, що дії Москви проти нього є частиною антипольської риторики:
— Це все не так, як стверджує Росія. Російська дипломатія на чолі з міністром закордонних справ вже не один раз доводила, що бреше; мабуть, такі принципи цієї дипломатії, — зазначив Борусевич.
У вівторок польська делегація в Москві таки вшанувала пам’ять, проте її склад був значно обмеженішим, ніж планувалося. Крім посла Польщі в Росії Катажини Пелчинської-Наленч, Варшаву представляли віце-міністр закордонних справ Польщі Конрад Павлік — він виголосив коротку промову від імені польського уряду, а також зачитав листа від спікера Сенату Польщі Боґдана Борусевича. Також радник президента Польщі Ян Літинський, опозиціонер в епоху комуністичної Польщі, підкреслив, що відчуває велику втрату:
— Це відчуття таке, що та Росія, в яку ми в особі демократів вірили, з якою ми вели переговори в 80-ті роки, Росія, яку представляли такі люди, як Сахаров і Солженіцин, зараз збідніла на велику людину, — сказав Літинський.
Переможці vs переможені
Отже, хто більше виграв від рішення не впустити Боґдана Борусевича — Польща, Росія, а може й сам спікер Сенату? Про це ми питаємо публіциста, коментатора Польського радіо Бартоша Ціхоцького.
— Російська влада могла запевнити мирну і шанобливу атмосферу навколо поховання Бориса Нємцова. Можна було уникнути додаткового розголосу й чергових спекуляцій, що ненайкращим чином представлятимуть офіційну Москву. Проте, бачимо, що обраний інший сценарій. Росія вирішила додатково підігріти температуру після страшенного злочину. Якби спікер Боґдан Борусевич приїхав до Росії й ушанував пам’ять загиблого, то нічого б страшного не сталося. Російські ЗМІ, якби хотіли використати картинку його приїзду, і так представили б це як їм завгодно. Таким є право російської сторони — обрати конструктивний або неконструктивний шлях, і як бачимо, обрано другу можливість, — каже Ціхоцький.
Отже, що є ціллю таких дій? — питаємо Бартоша Ціхоцького.
— Я маю враження, що спільної цілі немає. Російська політика насправді не така координована, як нам може здаватися. Важлива роль у російській моделі дій — це перегони різних відомств у тому, яке з них найбільше прислужиться перед найвищим володарем найвищого рівня, — каже Ціхоцький.
Польський публіцист вважає, що це не Путін особисто приймав рішення про невпущення польського та інших високопосадовців у Росію, хоча:
— З історії нам відомо, що навіть цілком третьорядні рішення ще тоді радянського, партійного керівництва мусили мати згоду Політбюро. Але якщо сучасна російська система централізована аж таким чином, то я можу лише висловити співчуття президентові Путіну: адже він муситиме витрачати цілу добу на те, щоб підписати купу різноманітних рішень, — каже Ціхоцький.
Ціхоцький: Росія битиме найбільш конструктивних
Бартош Ціхоцький вказує, що є ще один аспект, дуже важливий в контексті польсько-російських відносин, що його порушили «перегони російських відомств»:
— Це без сумніву прикра ситуація, адже Росія зараз не впустила саме того польського політика, який особливим чином розвивав польсько-російські взаємини. Саме ініціативою Боґдана Борусевича було проведення Форуму польських і російських регіонів, тобто циклічна зустріч представників самоврядування обох країн. У період так званої політики нормалізації відносин між Варшавою і Москвою — це мало місце після приходу в Польщі до влади Громадянської платформи у 2007 році, — саме тоді Форум регіонів був одним з найбільш конкретних досягнень. Там насправді підписувалися угоди між ґмінами та районами, бізнес був зацікавлений цією ініціативою. І, можливо, рішенням про невпущення Борусевича Росія непрямо показала, що боїться людей, котрі можуть показати конструктивний підхід до діалогу. Не виключаю, що Росія хоче мати справу лише з радикалами з Заходу, людьми, що вороже ставляться до неї — бо тоді можна буде легко переконати радіослухачів чи телеглядачів, що Захід — це саме зло, — каже Ціхоцький.
Коментуючи реакцію офіційної Варшави, Бартош Ціхоцький наголошує: вона великою мірою зумовлена тим, що політика сьогодні живе сьогодні з великим ухилом в бік засобів масової інформації.
— Я не дивуюся реакції політиків і чиновників, бо вони знаходяться під величезним тиском. Зрештою, сама ініціатива, щоб Польща була представлена на державному рівні на похороні Бориса Нємцова — це теж результат тиску громадської думки всередині Польщі, бо не прийнято висилати державну делегацію такого рівня на похорон людини, яка в момент смерті не займала високої державної посади. Треба сказати, що Польща не зацікавлена в акцентуванні цієї ситуації, адже виходить, що Москва намагається ізолювати Польщу на форумі Євросоюзу. Додам, що кілька днів тому Росія приймала спікера французького Сенату. Якщо навіть відкинути польсько-російські відносини — у них безперечно наступила криза — то все ж варто звернути увагу, що Москва намагається ділити Євросоюз. Для Польщі це некорисно — Польщу не впускають, а інших впускають, — каже Ціхоцький.
Тим часом на ситуацію відреагував Євросоюз. У Брюсселі, коментуючи рішення російської влади, вказують, що деякі представники Європарламенту мали дипломатичні паспорти. «На наш погляд, таке рішення є необґрунтованим і суперечить духові порозуміння про візові спрощення, які все ще діють між Росією та ЄС», — наголосили у відомстві Федеріки Моґеріні. ЄС також очікує на оприлюднення списку осіб, які мають заборону в’їзду до Росії.
Ігор Ісаєв