У Польщі завершився I-ий тур місцевих виборів. За даними екзит-полів перемогу на рівні місцевих рад здобуває Право і справедливість. Боротьба за крісла мерів міст продовжиться у другому турі у найбільших містах 30 листопада.
Загалом поляки обирали близько 47 тисяч представників місцевих рад і 2,5 тисячі війтів, бургомістрів та мерів на найближчі чотири роки.
Передвиборчі опитування віддавали перемогу провладній партії Громадянська платформа, однак дані екит-полів говорять протилежне - найбільша опозиційна партія Право і справедливість несподівано для багатьох займає I-е місце.
За результатами екзит-полу Ipsos до воєводських сеймиків у масштабі країни Право і справедливість здобуває 31,5%, Громадянська платформа - 27,3%, Польська селянська партія (PSL) – 17%, Союз демократичних лівих сил (SLD) – 8,8%. Решта політичних партій не подолала 5% бар’єру.
Підрахунок голосів продовжується. Однак згідно із частковими результатами Державної виборчої комісії, Право і справедливість виграла вибори до сеймику у Малопольському воєводстві – 42% і на Підкарпатті - 46%. У свою чергу Громадянська платформа найкращий результат показала у Поморському воєводстві - 37% голосів. Натомість польська селянська партія найкраще себе проявила у Мазовєцькому воєводстві з 34% голосів.
Чи можна говорити про те, що міські вибори задали тон парламентським, що мають відбутися наступного року у країні над Віслою? І чому Право і справедливість несподівано стала переможницею перегонів?
На думку професора Боґдана Шклярського з Варшавського університету, Право і справедливість може радіти результатові виборів, адже час їх проведення несприятливий для опозиційної партії через так звану мадридську аферу: 3 депутатів від ПіС-у викликали скандал після того, як полетіли у Мадрид на засідання однієї із Комісій Ради Європи, у якій, як потім виявилося, участі не брали. Натомість взяли на службову подорож кількінадцять тисяч злотих:
«Мадридська афера, політичний бруд, про котрі писали медіа та говорили інші депутати з партії, що може похвалитися тим, що є партією чистих рук, не вплинули на результат ПіС-у», - наголошує професор.
Боґдан Шклярський звертає увагу, що дуже добрий результат показала Польська селянська партія:
«Це були місцеві вибори, де Польська селянська партія є сильна та має велику підтримку, тобто результат у 17% можна було очікувати, він набагато кращий, аніж у парламентських виборах», - наголошує він.
На думку професора Шклярського, 40% явка також свідчить про хороший результат. Тим паче, що, як підкреслює, широка виборча кампанія перед голосуванням у Польщі взагалі не проводилася.
А хто здобуде перемогу у боротьба за крісла мерів найбільших міст? За попередніми даними другий тур за посаду очільників міст відбудеться у Варшаві, Ґданську, Вроцлаві, Кракові та Познані 30 листопада. Доктор Серґіуш Тшецяк, автор книжки «Дерево виборчої кампанії, або як виграти вибори» вважає, що боротьба за крісла мерів має істотне значення для польської політичної сцени:
«Це особливо важливо для Громадянської платформи: чи її кандадат на мера Варшави Ганна Ґронкєвіч-Вальтц пройде у другий тур чи, як багато хто сподівається, виграє ще у першому турі. Якби так сталося – це було би великою психологічною перемогою для Громадянської платформи. Однак якщо вона пройде у другий тур, то це добра новина для ПіС-у, оскільки дає шанс для подальшої боротьби Яцеку Сасінові», - каже Тщецяк.
Політолог також підкреслює, що коментуючи результати виборів багато людей зосереджується на політичних партіях, однак не треба забувати, що на рівні малих і середніх ґмін, партії часто отримають невелику підтримку, а реальним переможцм стають локальні виборчі комітети незалежних представників:
«Вибори на посади мерів, бургомістрів та навіть війтів часто виграють незалежні кандидати, а отже на рівні воєводських сеймиків місцева влада є дуже залежна від партій. Однак варто зазначити, що на рівні середніх та малих міст, а також сіл ця влада найбільше опирається на конкретних людей, а тому голосуємо за цих осіб, а не за партії. У великих містах більше голосують за партії, а не за кокретних людей, бо там просто багато хто не знає кандидатів, котрі беруть участь у виборах», - коментує Тщецяк.
На думку професора Еви Марціняк з Інституту політичних наук Варшавського університету, результати виборів є досить великою несподіванкою, оскільки передвиборчі опитування вказували на щонайменше рівну кількість відданих голосів за двох найбільших суперників, тобто Право і справедливість та Громадянська платформа. Однак швидка реакція Качиньського на мадридську аферу сприяла хорошому результату партії:
«Ярослав Качинський швидко і рішуче відреагував на вчинок партійців і думаю, що така поведінка голови була добре сприйнята прихильниками ПіС-у та особами, котрі ще до кінця не визначилися із своїми політичними вподобаннями. Окрім того Качинський в зовсім інший спосіб підійшов до залагодження скандалів у своїй партії у порівнянні до того, як проблеми у власній партії вирішував Дональд Туск», - пояснила професор.
На думку доктора, політолога з Інституту політичних наук Варшавського університету Бартломєя Біскупа в останній час в польскій політиці мали місце кілька подій, котрі попри свій відголос, не вплинули на остаточні результати виборів - зміна уряду, а після цього входження нових облич на політичну сцену під Громадянської платформи. З іншого боку - так звана мадридська афера у лавах Права і справедливості:
«Ці події не мають значного впливу на місцеві вибори. Передвиборчі опитування не подавали переможця однозначно. Однак досить неочікувано прогнози обернулися на користь ПіС-у, що закінчилося перемогою над Громадянською платформою і набагато крашим результатом у порівнянні з виборами минулих років», - підкреслив політолог.
Водночас доктор Анджей Ануш вважає, що PiS здобула перевагу через блискавичну реакцію Ярослава Качиньського у тій же ж мадридській афері:
«Швидка та жорстка реакція голови партії Качиньського щодо трьох депутатів принесла результат. Сам лідер Права і справедливості визнав, що партія виграватиме, якщо її партійці будуть «чистими» та відвертими. Для політиків цієї групи це означає, що вони мусять дуже обережно поводитися у майбутньому», - говорить політолог.
А на думку Ґжеґожа Осєцького, публіциста з Dziennik Gazeta Prawna, гіршому результатові Громадянської платформи сприяла низька явка у великих містах, де зазвичай голосують за провладне угрупування:
«За початковим даними, найнижча явка була у великих містах, котрі є бастіоном Громадянської платформи. Успіхові Права і справедливості сприяла швидка реакція Ярослава Качинського, але можливо і відкладена на пізнійший час реакція на тему афери із прослуховуванням», - наголошує він.
Коментатори звертають увагу також на можливі коаліції, котрі можуть бути створені після оголошення повних результатів виборів. Експерти наголошують, що місцеві вибори задають тон парламентським виборам. Доктор Анджей Ануш переконаний, що перемога ПіС-у дасть партії додаткові голоси у другому турі місцевих виборів, а також у чергових парламентських виборах:
«Партія-переможець здобула певну премію, тому у другому турі опозиційна партія буде наступати. Це символічна перемога, пропагандистська. Кандидати, котрих підтримує Право і справедливість, можуть виграти у другому турі. Це дуже важливо для парламентських виборів, оскільки ПіС виграла вперше за останні 9 років», - каже він.
Отже, позаду перший тур місцевих виборів у Польщі, котрі, за словами експертів, є певним барометром політичних преференцій в суспільстві, адже вже зараз розпочинається баротьба за другий тур та за президентські і парламентські вибори у наступному році.
Тарас Андрухович