Logo Polskiego Radia
Print

Двері ЄС для України відчинені, але навряд чи Київ зможе у них увійти

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 19.12.2013 16:04
  • Двері ЄС для України відчинені, але навряд чи Київ зможе у них увійти
Московські угоди Путіна-Януковича суттєво обмежили суверенітет Києва у зовнішній політиці. Брюссель декларує продовження зближення з Україною, однак російські вимоги швидко сплатити кредит обмежуватимуть поле маневру для Януковича
www.gazeta.zn.ua

Останні домовленості між президентами Януковичем та Путіном знову поділили європейських політиків та експертів. У Берліні говорять про можливість продовження переговорів щодо української асоціації з ЄС, у інших столицях все частіше чути, що відтепер зближення Києва та Брюсселя заморожене на найближчі кілька років. У Польщі досі бачать шанс підписати асоціацію з Україною, щоправда, за умови політичної волі з боку української влади.

Не встигли медіа та аналітики обговорити зустріч Януковича та Путіна у Москві, де були підписані зокрема угоди про зниження ціни на газ для України та виділення російського 15-мільярдного кредиту, як газета The Financial Times опублікувала інформацію про альтернативну європейську пропозицію для Києва на 20 мільярдів, котрою Янукович з невідомих причин не скористався. Факт щедрої європейської ініціативи підтверджує польський євродепутат Павел Залєвський, його ж я запитала про деталі:

- Це була пропозиція, яку Ван Ромпей та Баррозу представили президентові Януковичу під час розмов на саміті у Вільнюсі вранці у п’ятницю 29 листопада. Мова йшла про надання Україні 20 мільярдів доларів через позики Європейського інвестиційного банку, стабілізаційну допомогу для українського бюджету, плюс підтримка у переговорах між Києвом та МВФ, який пропонував кредит на проведення реформ української економіки. Я не знаю, як Янукович пояснив свою відмову від цього пакета підтримки. Я так розумію, що українській владі залежало на швидких грошах, а саме такі запропонував Путін. Ось Янукович і обрав ту пропозицію, яка не зобов’язує до змін у країні.

Павел Залєвський підкреслює, що у процесі пошуку швидких грошей Янукович обрав сценарій, який, незважаючи на всі запевнення з Москви, суттєво обмежить український суверенітет:

- Треба розглядати московські домовленості у комплексі, але також, підкреслюю, ті речі, про які говорили президенти, але які не знайшли відображення на папері. Російські гроші дозволять українському урядові виплатити заборгованості у сфері соціальних виплат. До речі, у проекті нового бюджету передбачається підвищення цих виплат. Тобто, це буде важливий елемент передвиборчої кампанії Януковича. Як на мене, московські домовленості запустили механізм, який, безумовно, веде до членства України у Митному союзі та сильних обмежень державного суверенітету. В Москві останньо говорили, між іншим, про виключну співпрацю українського військового сектора з Росією. Тобто, Україна стає державою, котра буде узалежнювати свою закордонну політику від закордонної політики Росії. Це той шлях, яким зараз йде Білорусь.

«Якщо угоду про ціну на газ підписують два президенти, то це питання не економічне, а політичне», – зазначає політолог, професор Роман Бекер з Познаня. Хоча найбільш інтригуючим моментом, звісно, є не зниження ціни на газ, а «друга частина» московських угод:

- Міністр фінансів РФ говорить про 3 мільярди доларів, котрі Росія найближчим часом витратить на купівлю державних облігацій України. Тобто, перше, – це не класичний кредит, де є встановлені терміни та умови погашення. Друге – Росія в будь-який момент може вимагати від Києва викупити ці облігації. Тепер українські облігації в руках Росії – це ідеальний інструмент шантажу, якщо у Києві щось зроблять не так. Брюссель у такому випадку мусить розглядати порозуміня президентів як абсолютно антиєвросоюзний крок. Так що допоки Україна не віддасть Москві російські гроші з відсотками, вона не зможе підписати Угоду про асоціацію з ЄС.

Чи ЄС був готовий до такого повороту подій і як розвиватимуться відносини Києва та Брюсселя найближчими місяцями? Павел Залєвський вважає, що незважаючи на всі скептичні коментарі, Брюссель не зачинить двері для України:

- У четвер проходить зустріч Ради ЄС, її підсумкова декларація буде стосуватися, між іншим, України. Вона визначатиме рамки євросоюзно-української співпраці на найближчі місяці. За моєю інформацією, у цій декларації буде згадка, що ЄС виступає за поверення до підписання Угоди про асоціацію з Києвом, коли останній буде до цього готовий. Також має буде проголошено, що Брюссель готовий підтримати реформи в Україні. Це важливий сигнал для українців, котрі виступають за боротьбу з корупцією, поліпшення якості життя та функціонування держави, в тому числі через підписання асоціаційної угоди. Висновок є таким: це від України залежить, чи Угода про асоціацію буде підписана, чи ні.

Євродепутат нагадує – у столицях Об’єднаної Європи тепер очікують на нові кроки української влади, адже ініціатива залишається на її боці:

- Зараз політична ініціатива повернулася до президента Януковича. Це було помітно минулого тижня, коли нічною поліційною акцією Янукович показав, що Майдан функціонує де-факто на його умовах. Маю на увазі той Майдан, який безперервно діє щодня, а не той, який збирається щонеділі протягом останнього місяця. Це свято демократії, коли українці є незалежними від влади, однак щоденність перебуває під контролем Банкової. Це не означає, що українці, котрі хочуть зближення з Європою, є безрадними. У них залишається вплив на владу, у них залишаються вибори, які відбудуться вже за рік. Хоч Київ розпочав прокремлівський курс, однак громадська думка в Україні досі є вирішальним фактором.

Роман Бекер вважає, що двері ЄС для України-то відкриті, але навряд чи Київ зможе у них увійти. У короткотерміновій перспективі гра Януковича з «двома нареченими», Росією та ЄС, закінчилася успіхом. Питання в тому, що цієї гри не сприймає українське суспільство, і як воно реагуватиме на дії влади. До того ж, непевною є доля Владіміра Путіна: у випадку падіння світових цін на нафту та газ та збільшення використання сланцевого газу в ЄС, його режим залишиться без необхідного фінансування, і йому важче стане тиснути, між іншим, на Україну. Але це вже прогнози на кілька років, поки шансів на зближення України та ЄС немає:

- Якщо Україна підпише асоціацію з ЄС, то муситиме знайти кілька мільярдів доларів, щоб повернути борги Москві. Брюссель у цій ситуації не надасть власні гроші на покривання московського кредиту. Думаю, ЄС залишається далі тримати витягнуту руку назустріч Україні, допоки українські лідери її не потиснуть. Брюссель буде прагнути порозуміння з Києвом, бо це один зі способів на мирне існування всієї Європи. ЄС не має виходу поза інтенсивною співпрацею з Україною.

Євродепутат Павел Залєвський, який сам відвідав Київ останніми тижнями, також прокоментував репліки російських урядовців, що протести в Україні розбурхують «швендяння» європейців по Євромайдану:

- Це такий традиційний комуністичний спосіб мислення: кожна незалежна від влади думка на терені колишнього СРСР мусить бути інспірована з-за кордону. Я співчуваю людям, котрі так мислять, адже їхній спосіб розуміння світу є викривленим. Вони не розуміють, що людська гідність полягає між іншим на можливості зробити вільний вибір та самим вирішити, як виглядатиме майбутнє країни. На Майдані люди борються саме за свою гідність.

Нагадаємо, що під час великої прес-конференції у четвер Владімір Путін пояснив своє рішення надати кредит та знижку на газ Україні «важкою ситуацією, у якій опинився братній український народ», а також висловив припущення, що у випадку підписання асоціації з Брюсселем Україна би перетворилася на аграрний придаток Євросоюзу.

Олена Бабакова

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти