Український католицький університет (УКУ) у Львові представив у четвер, 26 квітня, програму, метою якої є ідентифікація жертв польсько-українського протистояння 1939-1947 років. Дослідження учених з обох держав триватимуть чотири роки.
«Ці жертви не можуть залишатися невідомими. Ми повинні знати їх як людей», - сказав під час презентації дослідницької програми у Києві президент львівського закладу вищої освіти, єпископ Української греко-католицької церкви Борис Ґудзяк.
«Дуже часто ці жертви з’являються у шкільних посібниках і в суспільному дискурсі на рівні дат і статистики. Їх є тисячі, сотні тисяч та мільйони. Однак кожна з цих жертв була людиною. І хоча після десятиліть від тих подій це не просто, ми починаємо розуміти, що потрібно перейти від статистики до людини», - сказав він.
Керівником проекту є професор Ігор Галагіда з Історичної кафедри Ґданського університету. За його словами, це наукова ініціатива, результатом якої має бути «максимально повний» перелік жертв серед цивільного населення під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні та в Галичині. Він зазначив, що жертви повинні бути відомі по іменах та прізвищах.
Галагіда додав, що у зв’язку з теперішньою «відсутністю польсько-українського діалогу», потрібно повернутися до фундаментальних досліджень. «Замість того, щоб показувати загальну картину, потрібно провести фундаментальні дослідження з конкретних місць або конкретних подій», - вважає історик.
Обʼєктом вивчення передусім будуть українські жертви, однак у перспективі передбачаються дослідження польських, єврейських та інших жертв.
Програма має академічний характер і є відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально-Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного) сегментів українського та польського суспільств, «аби політика не заглушила молитву».
Кінцевою ж метою проекту є представлення у відкритому публічному доступі результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам’яті жертв військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на польсько-українському пограниччі.
Як відомо, між Варшавою та Києвом від весни 2017 року триває суперечка довкола заборони пошуків та ексгумацій останків польських жертв воєн та конфліктів на терені України, введеної Українським інститутом національної пам’яті у відповідь на знесення пам’ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті та попередні випадки осквернення і руйнування українських місць пам’яті в Польщі.
PAP, istpravda.com.ua/Т.А.