У свято незалежності Йоанна Сєдлєцька отримала престижну нагороду ім. Юзефа Мацкєвича за книгу «Розсекречені біографії – з літературних архівів служби безпеки».
Також було відзначено книжки Пйотра Семки «Ми, реакція. Історія емоцій антикомуністів у 1944-1956 роках» та Дороти Гек «Рецензії без цензури».
Нагорода вручається за літературну вартість творів і їхню тематику, що повинна мати культурну, суспільну або політичну цінність. У цьому році номінованою на нагороду ім. Юзефа Мацкєвича була також книжка «Хто боїться правди? Боротьба із християнською цивілізацією у Польщі» Барбари Станіславчик, очільниці Польського радіо.
Вручення нагороди і відзначень відбулося у Будинку літератури у Варшаві.
Літературну нагороду ім. Юзефа Мацкєвича було започатковано у 2000 році, а вперше вручено двома роками пізніше. Її завжди вручають 11 листопада.
Переможець отримує грошову нагороду, а також золоту медаль із портретом Юзефа Мацкєвича і цитатою: «Цікава лише істина».
Попередніми лауреатами були: Ева і Владислав Сємашко, Марек Ян Ходакєвич, Войцєх Альбінський, Еустахи Рильський, Януш Красінський, Тадеуш Ісакович-Залєський, Ярослав Марек Римкєвич, Броніслав Вільдштайн, Павел Зизак, Войцєх Венцель, Томаш Мерта, Вацлав Голєвінський, Ришард Лєґутко, Анджей Новак.
Покровителем нагороди є Юзеф Мацкєвич, брат Станіслава Цата-Мацкєвича, що був автором книжок, у яких літературний вимисел поєднувався із документалістикою, зокрема: «Дорога в нікуди» («Droga donikąd», 1955), «Не треба голосно говорити» («Nie trzeba głośno mówić», 1969), «Ліва вільна» («Lewa wolna», 1965).
У 1943 році за згодою німців та з відома Армії Крайової Мацкєвич брав участь у ексгумації польських полонених, розстріляних у Катині, що згодом описав у репортажі «Злочин у Катинському лісі» («Zbrodnia w lesie katyńskim», 1944).
IAR/А.М.