Асоціація польських журналістів звернулася з відкритим листом до редакції та читачів «Washington Post», якого це видання не захотіло опублікувати. Нижче – зміст листа.
Ми виступаємо від імені численної групи польських журналістів, членів Асоціації польських журналістів, найбільшої такого роду організації в нашій країні, яка існує найдовше. Уже деякий час ми із занепокоєнням спостерігаємо факт, що коментатором подій у Польщі в «Washington Post», одному з найпрестижніших щоденників не лише в США, є Енн Аппельбаум, дружина Радослава Сікорського, одного з найбільш промінентних політиків Громадянської платформи – партії, яка в останніх виборах після восьми років правління втратила владу. Не заперечуймо журналістської компетентності Аппельбаум, проте, з якогось часу її тексти на тему Польщі виглядають, наче їх створює речник найрадикальнішої опозиції, який не зважає на те, що насправді відбувається в нашій країні. Природно, це вибір і право газети, щоб дану ситуацію коментував хтось так сильно заангажований у неї, хоч це викликає сумніви щодо стандартів, якими повинні керуватися представники нашої професії. Проте, ми не висловлювалися б у цій справі, якби не останній текст Аппельбаум у «WP» від 19.09: «In Poland, a preview of what Trump could do to America», в якому аж кишить – називаймо речі своїми іменами – від надуманих з початку до кінця брехні і наклепу.
Ось найбільш разючий фрагмент:
«Readers familiar with my recent op-eds will know that I am not shy about pointing out Russian plots when I see them. But there is just no evidence of one at Smolensk. Within hours of the crash, Polish forensic experts were on the ground. They immediately obtained the black boxes and transcribed them meticulously. The cockpit tape can be heard online, and it makes the circumstances painfully clear. The president was late; he had planned a live broadcast from Katyn. When Russian air traffic controllers wanted to divert the plane because of heavy fog, he did not agree. The chief of the air force sat in the cockpit during the final minutes of the flight and pushed the pilots to land: “Be bold, you’ll make it,” he told them. According to the official report, written by the country’s top aviation experts, the plane hit a tree, then the ground, and then broke up.»
Не було судових експертів у Смоленську після катастрофи. Поляки не брали участі в розтині тіл. Не лише не досліджували ретельно бортових самописців, але ніколи не були до них допущені й отримали лише їх неповні, зроблені росіянами копії. Російські диспетчери у жоден момент навіть не пропонували, щоб польський літак приземлився деінде. Намагалися підтримати в Польщі версію, що очільник повітряних сил, генерал Бласік, перебував у кабіні пілотів під час катастрофи, проте експерти, котрі досліджували записи, ствердили, що голос, який йому приписували, не належав йому. Цієї експертизи ніхто не ставить під сумнів. Заява, що він чинив тиск на пілотів, аби вони приземлилися, це звичайна інсинуація, якої ніщо не підтверджує, подібно як цілком придуманою Аппельбаум є «цитована» фраза: «Be bold, you’ll make it», якої ніколи досі ніхто не навів.
Варто нагадати, що польський пілот не хотів приземлятися, а лише знизився на допустиму висоту, й коли помітив, що погода невідповідна, вирішив відлетіти. Його записаних слів «Відходимо на другий круг» ніхто не заперечує. Наклеп Аппельбаум є особливим, тому що вона обвинувачує Бласіка, а посередньо президента Качинського, у доведенні до смерті 96 осіб.
Текст Аппельбаум створює абсолютно фальшиву картину смоленської справи. Понад 100 польських професорів точних наук, не пов’язаних з жодним політичним угрупованням, в рамках Смоленської конференції, за власні гроші, протягом чотирьох років проводили дослідження катастрофи, а результати їхньої роботи, які читачі, також в англійській мовній версії, можуть знайти в Інтернеті, радикально відрізняються від офіційної версії.
Можна назвати подальшу брехню і маніпуляції Аппельбаум, але обмежмося двома. Фільм «Смоленськ», який, на її думку, змайстрований на замовлення нинішньої влади, насправді робили протягом чотирьох років у період правління Громадянської платформи, в крайньо несприятливих умовах, за приватні гроші (внески на нього збиралися також серед американської Полонії). Антоні Мацєревич ніколи навіть згадував про правдивість «Протоколів сіонських мудреців».
Ми беремо голос, тому що Аппельбаум не лише бреше і вводить в оману американську, а слідом за нею і світову громадську думку, але додатково звинувачує у скоєнні трагедії її жертви і роз’ятрює рани їхніх родин та всіх, для кого смоленська катастрофа була і залишається значущою і болючою подією польської історії.
http://www.sdp.pl/Н.Б.