Перед 73-ми роковинами Волинської трагедії польські єпископи закликають поляків та українців до примирення.
В опублікованому 24 червня Президією Конференції Єпископату листі зокрема написано:
«Від імені Президії Конференції Єпископату Польщі ми висловлюємо нашу радість з приводу докладених зусиль, які сприяють взаємовибаченню людей та народів. Християнське прощення є найвищою цінністю, яка охоплює навіть найбільші кривди, такі як вбивання невинних людей і геноцид або примусове виселення. Святий Іван Павло ІІ, звертаючися до українців і поляків, писав: «Якщо Бог простив нам у Христі, потрібно, щоб вірні вміли пробачати один одному образи і кривди, просити про прощення власних недоліків, і таким чином ставати частиною світу, в якому поважається життя, справедливість, згоду і мир» (Звернення Івана Павла ІІ у 60-ту річницю трагічних подій на Волині, Ватикан, 7 липня 2003 р). Взаємопрощення між польським та українським народами є особливою релігійною та моральною вимогою, яка стоїть перед нами сьогодні, в Надзвичайний Ювілей Милосердя, що закликає нас бути «милосердними як Отець наш небесний».
«Християнське прощення не є однозначним з баналізацією злочину, не означає виправдання вини і забуття, однак, воно дуже важливе як з морального погляду, так і – у випадку взаємин між сусідніми народами – з огляду на дружнє співіснування поколінь, які не несуть відповідальності за дії своїх предків».
«Щоби будувати єдність народів і в дусі довіри розвивати взаємовідносини, і таким чином створювати цивілізацію любові, слід подолати спадщину минулого, простити один одному історичні кривди й непорозуміння, очитисти нашу пам’ять», - написано в листі Президії Конференції Єпископату
Професор філософії Університету імені кардинала Стефана Вишинського священик Казімєж Шалата наголошує, що лист єпископів – це важливий голос в дебатах про польсько-українське примирення:
«Діалог між поляками та українцями на Волині й на території так званих Східних кресів, на рівні щоденного життя розвивається. Адже ці люди між собою співпрацюють, дружать, приймають спільні рішення, реалізують спільні проекти. Натомість цей діалог починає бути проблемою, коли він перетворюється на політичну проблему».
Стимулом для Римсько-католицької церкви, щоби почати процес польсько-українського примирення, стало паломництво до України папи римського Івана Павла ІІ у червні 2010 року. Тоді, під час святої меси у Львові папа римський закликав, щоби завдяки очищенню історичної пам’яті всі могли жити згідно з тим, що об’єднує, а не з тим, що ділить. Чотири роки пізніше лист про потребу примирення написали зверхники Греко-католицькї та Римо-католицької церков.
IAR/http://episkopat.pl/Я.С.