Вчора президент Польщі Анджей Дуда здійснив свій перший закордонний візит до Естонії. Під час спільної прес-конференції президентів Польщі та Естонії у Таллінні, глава естонської держави згадав про річницю підписання порозуміння між ІІІ Рейхом та Радянським Cоюзом, що заклало ґрунт для початку Другої світової війни.
Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес на спільній прес-конференції з Анджеєм Дудою пригадав, що 76 років тому Ріббентроп і Молотов, представники Сталіна та Гітлера, підписали у Москві таємний протокол, у якому два тоталітарні режими поділили між собою Європу. «Польща стала першою державою, яка втратила свободу. 1 вересня 1939 року на Польщу напала Німеччина, а два з половиною тижня після цього наступ почався зі сходу, про що в Європі часто забувають», – підкреслив президент Естонії.
«Я особисто маю причини вважати, що наш східний сусід сприймає цей регіон, як найбільш вразливий регіон НАТО. Це місце, де рішучість та переконаність НАТО найлегше піддати випробуванню», – додав він. Тоомас Гендрік Ільвес зазначив також, що з цієї причини треба розбудовувати військову силу, яка в змозі відповісти на нові загрози. «Це означає також, що ми повинні дати чіткий сигнал, що ми єдині у нашій рішучості, аби захищати кожного та усіх членів союзу», – підкреслив президент Естонії.
Ільвес сказав також про роль Польщі у співпраці задля безпеки в регіоні. «Є тільки одна велика держава в Європі, яка розуміє термін „масові депортації”. Жодна інша країна не має власного досвіду масових депортацій, наприклад до Сибіру», – сказав він. «Війна проти України показує, наскільки крихкою є свобода. Ми бачимо дуже важливу роль Польщі у співпраці задля безпеки в регіоні», – наголосив Тоомас Гендрік Ільвес.
«Без шанування міжнародного права у світі не може бути миру. Нам не можна погоджуватися із ситуацією, коли міжнародне право порушується, коли порушуються кордони, суверенітет та незалежність держав. Так, на жаль, знову коїться у Європі», – сказав президент Польщі Анджей Дуда.
На думку польського глави держави, не можна допускати, аби аргумент економічного чи військового потенціалу був вирішальним у міжнародних взаєминах. «Потрібно у мирний, але рішучий спосіб схиляти до того, аби міжнародне право знову шанувалося. Це велике завдання, яке поки повністю не вдається реалізувати. Гадаю, що у майбутньому треба знайти нові рішення і про ці нові рішення треба говорити на форумі Європейського Союзу та НАТО», – зазначив Дуда. «З одного боку нам потрібна розсудлива дипломатія, а з іншого – спільнота та згода у найважливіших питаннях, цієї згоди треба досягати мирним шляхом», – переконував президент.
Дуда підкреслив, що 23 серпня – дата підписання акту Ріббентропа-Молотова – це особливий день для багатьох народів: естонців, поляків, литовців, латвійців, фінів та румунів. «Це акт, який відкрив браму для Гітлера для початку Другої світової війни. Це трагічне порозуміння для наших народів», – зазначив він.
Як додав Анджей Дуда, на заході Європи не говорять часто про акт Ріббентропа-Молотова, зокрема про те, що це було «виразне порушення міжнародного права». «Пам’ять та історична правда є дуже важливою, тільки вона дозволяє будувати добрі взаємини між народами», – сказав президент.
На думку Дуди, поляки завдяки «Солідарності» змогли показати світу «польську суб’єктивність та польські очікування». «Суб’єктивність має бути підставою для міжнародних взаємин», – наголосив президент. Як додав, він мріє про ланцюг солідарності, що тягнеться від Таллінна до Чорного та Середземного морів. За його словами, це вимагатиме «пошуку тих питань, які є спільними для інтересів Центральної Європи».
Перед цим президенти Естонії та Польщі поклали вінки до пам’ятника незалежності у Таллінні.
В 2008 році Європейський парламент встановив 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв тоталітарних режимів.
PAP/Т.А.