«Відкриття українських архівів НКВС та КДБ може стати переломним для істориків України, Польщі та навіть усього простору колишнього СРСР», – сказав під час свого візиту до Києва президент польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Лукаш Камінський.
Історик поінформував, що польський ІНП, після кількох років перерви, відновлює співпрацю зі своїм українським відповідником. Інститут отримає доступ до архівів спецслужб колишнього Радянського Союзу, що, згідно із прийнятими нещодавно українським парламентом законами про декомунізацію, мають потрапити до архівів Інституту національної пам’яті України.
За словами Камінського, співпраця між установами має багато різних аспектів, у тому числі – це «складні моменти у спільній історії українців та поляків, з якими потрібно рахуватися для добра наших народів, пам’яті та поваги до жертв та для шансу будування нового майбутнього».
Як стверджує Київ, прийняті Верховною Радою закони, що стосуються визнання УПА, не мають антипольського характеру, натомість вони направлені на антикомунізацію українського суспільства та держави. «Я думаю, що ми переконаємося у цьому під час нашої співпраці. Водночас, ми матимемо можливість переконатися, чи польські побоювання щодо Закону про УПА мають підстави, чи ні», – додав він.
Лукаш Камінський зазначив, що найближчим часом буде створена спільна група істориків не тільки з польського та українського інститутів, але й із середовищ, які представляють українські та польські науковці, з метою створення форуму історичного діалогу. «Ми хочемо, насамперед, аби дискусія про складне польсько-українське минуле опиралися на якомога більшій кількості нових джерел. Ми розраховуємо, що той закон, який в Польщі зауважили менше, тобто закон про передачу архівів НКВС та КДБ до українського Інституту національної пам’яті, дозволить відкрити дуже багато нових документів, що пов’язані з Волинською трагедією, а також польською відповіддю на це, а тому ми зможемо перенести ці дебати на ґрунт фактів», – підкреслив директор польського інституту.
На думку Камінського, в Україні є велика кількість документів, які до цього часу залишалися невідомими. «Ми вже отримали копію одного із архівів, який містить листи польських офіцерів, які втекли із табору в Старобільську. Це неописані до цього часу моменти польської історії. Також від Служби безпеки України ми отримали багато документів, що пов‘язані із розробкою польського підпільного руху, як в 1939–1941 роках, так і після 1944 року. Тому, я сподіваюся, це будуть важливі документи для знайомства із найновішою історією України, як і історією Польщі. Можливо, йтиметься про дуже важливі та переломні відкриття», – зауважив директор Інституту національної пам’яті.
На переконання історика, у випадку успішної реалізації співпраці, це буде найбільше відкриття документів радянського репресивного апарату за всю історію. «Те, що до цього часу незначною мірою надавала Росія, те, що збереглося в архівах Балтійських країн, давало нам дуже загальне уявлення про те, як функціонували ці служби. Тепер ми маємо нагоду дізнатися про їхній механізм зсередини. Ефекти цієї співпраці можуть бути вирішальними не тільки для декомунізації України, але й для усього пострадянського простору, а можливо, навіть і для самої Росії», – наголосив Камінський.
PAP/Т.А.