Засідання комісії культури польського Сейму у середу було присвячене дискусії над ухвалою у справі Волинської трагедії. Відбулося перше читання 6-ти депутатських проектів резолюції, приуроченої 70-им роковинам цих подій. Депутати й експерти задумуються, як назвати загибель багатьох тисяч поляків, у частині проектів вживається термін «геноцид». Автором двох проектів є Польська селянська партія, свої пропозиції представили також Громадянська платформа, Право і справедливість і Солідарна Польща.
Секретар Ради охорони пам’яті, боротьби і мучеництва Анджей Кшиштоф Кунерт звернув увагу, що передусім необхідно узгодити період і територію цих подій, бо в проектах є різниці.
– Правильні дати – це 1942-ий до 1947-го року. У цій справі між істориками жодного спору немає. Тому добре було б досягти згоди. Ми говоримо про злочин, який охопив багато тисяч жертв у 7-ми воєводствах Другої Речі Посполитої, – сказав Анджей Кшиштоф Кунерт.
Експерт додав, що з огляду на історичну правду та юридичні й етичні міркування, у резолюції слід віддати шану також українцям, які втратили життя через допомогу полякам, і висловити вдячність тим, хто останніми роками допоміг вшанувати місця злочинів.
Голова польського Інституту національної пам’яті Лукаш Камінський відзначив, що у слідствах прокурорів Інституту волинський злочин визначається як геноцид.
На думку експерта міжнародного права з Яґєллонського університету, професора Іренеуша Камінського, справа застосування цього терміну є складною. Незалежно від того, як волинський злочин назвати, відповідальність держави за нього є фактом – вважає дослідник.
Комісія культури нижчої палати польського парламенту призначила підкомісію, яка має опрацювати один проект резолюції, так щоб Сейм устиг схвалити її перед 70-роковинами Волинської трагедії.
Н.Б./IAR
Нагадаємо, що Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду».