Минулого тижня у Варшавському університеті відбулася презентація перших двох з восьми томів нового видання творів видатного польського філософа ХХ і початку ХХІ сторіччя Марека Сємека. Цю подію без жодного перебільшення можна назвати знаковою і надзвичайно важливою для всього польського філософського середовища, адже померлий у 2011 році професор Марек Сємек був однією з його найбільших зірок. Будучи продовжувачем традицій Варшавської школи істориків ідеї, він став одним з найважливіших польських спеціалістів з німецького трансцендентального ідеалізму, а про значимість інтерпретації Сємеком філософії Геґеля свідчить той факт, що з 1986 року він входив до складу Вченої ради Міжнародного Геґелівського товариства у Нюрнберзі.
Про видання творів цього важливого філософа нам розкажуть його учні та, власне, співвидавці цього зібрання професор Марцін Поремба з Варшавського університету, доктор Бартош Дзялошинський з Накового видавництва PWN і доктор Марцін Панькув з Університету в Білостоці:
Говорить доктор Бартош Дзялошинський:
- Виходять, власне, два перші томи творів професора Марека Сємека з циклу, запланованого на вісім томів. Цей проект виконується на кошти з ґранту, наданого Національною програмою розвитку гуманітарних наук, а його керівником є пан професор Марцін Поремба. Всі ми є учнями пана професора Сємека, всі ми читаємо його книжки і всі ми радіємо, що нарешті виходить нове, цілісне видання його творів, серед котрих є як прекрасно відомі тексти, так і кілька новинок, кілька відкриттів, кілька нових версій. Весь цикл публікується Видавництвом Варшавського університету.
Про те, якою є ідея цього видавничого проекту, що називається «Спадщина Марека Сємека. Архівізація, редакція, інтерпретація», розповідає професор Марцін Поремба:
- Аби найкоротше висловити те, про що у цьому задумі йдеться, [треба сказати – ред.], що він виник на основі певного переконання, спільного підходу, що його поділяли учні професора Сємека, декотрі з яких встигли стати його співпрацівниками у Варшавському університеті, а також і ті, хто вже не встиг безпосередньо зіткнутися із професором, але знайомі з його думками з книжок і статей, як і з певної легенди, звісно, але також з того, що не є легендою в жодному випадку, а що для філософського мислення є чимось основоположним, його засадничою дійсністю; вони знають його думку з того, як вона живе у мисленні інших – тих, хто ще й надалі має можливість викладати філософію. І так, власне, склалося, що якщо йдеться про учнів професора Сємека, серед них домінує певна залежність від нього у власному мисленні, незважаючи на те, в якому напрямку воно розвивається і наскільки далеко воно зайшло від джерела свого натхнення. Вони цього не укривають, а навіть навпаки – намагаються за кожної нагоди це підкреслювати. З цього й виникає такий дослідницький і видавничий проект. Він, власне, має два основні стовпи – це діяльність дослідницька і діяльність видавнича, присвячені професорові Марекові Сємекові.
Суть даного проекту, за словами Марціна Поремби, пов’язана, зокрема, зі специфікою польського філософського середовища:
- За всім цим криється таке враження, яке я не вагатимуся висловити, що філософія в Польщі дуже масова, польські філософські середовища дуже численні у порівнянні з тим, як це зазвичай виглядає у країнах Західної Європи. Проте, багато в чому все це не завжди відповідає тим стандартам, сповнення яких можна було б очікувати від філософського середовища, особливо, якщо йдеться про відношення до людей, котрі у цій галузі були лідерами, формували філософську думку цієї країни, і котрі вже відходять. Адже це завжди стає несподіванкою, хоч і є чимось неминучим. Отже, треба із прискіпливою увагою, дбалістю і повагою зайнятися їхнім доробком, а йдеться і про його впорядкування, архівізацію, бібліографічний облік, і – насамперед, я би сказав – про його інтерпретацію тоді, коли, може, з небажаних, але неминучих причин, він вже довершений, коли автор вже не має можливості нічого нового додати до нього, а таким чином радикально змінити його сенс і вплив. Так, певної миті, з’являється потреба і обов’язок інтерпретації, аби задуматися над тим, що ця людина нам сказала, що нового вона внесла, які перспективи відкрила та яким шляхом вона йшла. Ну й на жаль це завжди робиться гірше, ніж це зробив би автор.
Керівник проекту розповів також про те, чому твори цього видатного польського філософа вийшли саме у Варшаві:
- Пан доктор Дзялошинський вже згадав про величезний внесок чудового Видавництва Варшавського університету. Власне, йому ми вирішили довірити це зібрання, спираючись передусім на те, що хоча професор Сємек насправді як мало хто з нашого філософського середовища був гостем безлічі навчальних закладів по всьому світі, викладаючи часом семестр, а часом рік у найрізноманітніших місцях від Європи до Бразилії і Японії, але попри такі роз’їзди і постійне перебування в русі, він ще від часу свого студентського навчання залишався особою, однозначно пов’язаною з Варшавським університетом. Тому нам здалося, що це найліпше місце, аби видати ці твори.
Слід, однак, зазначити, що попри те, що головним осередком виконання цього проекту є Варшавський університет, його учасники представляють цілу низку навчальних закладів з усієї Польщі. Так, зокрема, своє бачення цього дослідницького і видавничого проекту, присвяченого Марекові Сємекові, представив також доктор Марцін Панькув з Університету в Білостоці:
- Я би хотів висловити таку гіпотезу або надію, що наше видання цих зібраних творів дасть початок якійсь дискусії серед читачів і шанувальників професора Сємека, якщо йдеться про весь його інтелектуальний доробок, його динаміку, хронологію і цілісність, які тут можна знайти. Насамперед я маю на увазі перше видання «Свободи і утопії в філософській думці Шиллера», що мало би просто символічне значення, адже цю книжку видано зараз вперше, не рахуючи маленької книжечки Сємека з серії «Myśli i ludzie» під назвою «Шиллер». Коли я працював над поєднанням різних окремих елементів цієї книжки і пояснював, про що там йдеться, то дійшов висновку, що там присутня певного роду травма або фрустрація через те, що перше серйозне дослідження Сємека було видано в такій дуже скороченій версії. І про це також може свідчити факт, що він намагався якось закінчити цю книжку в новому, розширеному вигляді. Отже, лише після видання цього тексту можна побачити, що у думці Марека Сємека існує певна дуже характерна послідовність у 70-ті роки: починаючи, власне, зі «Свободи і утопії», а закінчуючи «Філософією і діалектикою дійсності», що ми її зараз готуємо до видання.
З цього, каже Марцін Панькув, виникає головна особливість філософії Марека Сємека, його філософського підходу, а також значення для його розуміння цього нового видання:
- Мені здається, що ми звикли до того, аби ідентичність Сємека розташовувати поміж, власне, «Ідеєю трансценденталізму у Фіхте і Канта» 1975 року, котра у поточній свідомості сприймається як його головний твір і фірмовий знак «сємекізму» як філософії. А на другому кінці цього шляху, як мені здається, ми би бачили книгу «Геґель і філософія» початку 1990-х років, де його філософський підхід зафіксувався як така собі трансцендентальна доктрина соціальної філософії. Отже, здається, що тут помітна певна послідовність від абстрактної поняттєвої схеми, що стала суттю філософії Сємека, до конкретизації і контекстуалізації його повністю розвинутої філософії. І якщо зараз ми придивимося до творів, виданих у новому зібранні, то варто було б запитати, чи такого підходу не слід нюансувати. І, отже, варто було б запитати, чи ранній Сємек не може нам запропонувати щось оригінальне і, може навіть, більш загадкове і цікавіше. Тим більше, що у «Філософії і діалектиці дійсності» Сємек пише, що питання, на котрі він там намагається відповідати – а всі ми знаємо, що це не якийсь системний твір, а така собі збірка – то зазначає, що ці питання переслідували його вже за десять років до цього, коли вийшла ота книжечка «Шиллер». А в зв’язку з цим, може, варто було б вести мову про дві фундаментальні праці у філософії Марека Сємека, а не одну, тобто поруч із «Ідеєю трансценденталізму…» поставити «Свободу і утопію» як рівнозначну точку відліку і джерело інтелектуальної особливості Сємека. Тим більше, якщо в нього вчитатися, то видно, що це дуже ґрунтовне, продумане дослідження, написане з перспективи, якої б напевно не можна було називати трансцендентальною суспільною філософією.
Антон Марчинський