30 липня у всьому світі відзначався День протидії торгівлі людьми. Цього ж дня Держепаратмент США опублікував звіт, в якому проаналізував 187 країн та дії урядів цих держав в галузі протидії торгівлі людьми. Польща вчергове отримала схвальну оцінку. Автори звіту звернули увагу на «тривале та серйозне» зусилля польського уряду в боротьбі з сучасним рабством.
Це позитивна інформація – говорить Йоанна Ґарнєр з правозахисного фонду «Ла Страда». Фонд, нагадаємо, займається протидією торгівлі людьми.
- Це дуже позитивна інформація. Звіт Держдепартаменту США є найбільш авторитетним дослідженням проблеми торгівлі людьми у світі. Американські автори стосують поділ на три категорії держав, належати до першої групи – дуже престижно. Це означає, що країна має найвищі стандарти протидії торгівлі людьми. Польща знову потрапила до першої групи, і це дуже добрий результат.
Автори цьогорічного звіту підкреслюють, що Польща докладає «серйозних і тривалих зусиль» у боротьбі зі злочином торгівлі людьми. В цьому контрексті варто згадати про Національний інтервенційно-консультаційний центр для жертв торгівлі людьми, - говорить Йоанна Ґранєр.
- Проект фінансується з державного бюджету. Завдання цієї неурядової організації визначаються Міністерством внутрішніх справ і адміністрації. Національний центр діє вже понад 8 років, починаючи з 2008 року. Це системна відповідь на потреби жерт торгівлі людьми, але теж - на потреби пов’язані з профілактикою. Адже загальновідомо – якщо будемо протидіяти, то жертв буде менше. Національний центр є найбільшим у Польщі осередком, який співпрацює з органами правозастосування (маю на увазі поліцію, прикордонну службу, органи судової системи), і завдяки цьому надає комплексну допомогу жертвам торгівлі людьми.
Торгівля людьми та рабство – ці поняття, здавалося б, мали залишитися у попередніх епохах, - говорить наша співрозмовниця. Тим не менш, у 21-му сторіччі рабство досягло небувалих розмірів.
- Без сумніву, у більшості з нас рабство асоціюється зі стародавньою Грецією або дев’ятнадцятивічними США. Натомість, мені доводиться чути, що ще ніколи людина не була такою дешевою, як у 21 сторіччі. В історії ще не було стільки рабста. За даними ООН, у світі – близько 20 мільйонів рабів. 20 мільйонів. Звичайно, це дуже різні форми рабства. У Європі таких людей – найменше. В Азії та Африці – величезна кількість сучасних рабів. Це може прозвучати нереально, неправдоподібно, але невільники є всюди, тому що всюди існує попит на дешеву (а навіть безкоштовну) робочу силу.
Невільництво пов’язане найчастіше зі збройними конфліктами та злиднями. Як звертає увагу представниця фонду «Ла Страда», найбільш вразливі регіони світу – це Південно-Східна Азія та Африка. Тут батьки продають в рабство власних дітей - вони думають, що таким чином запевнять їм хоч якесь виживання. Сучасне рабство має різні форми.
- Це дуже різні форми. Звичайно, найчастіше можна почути, що рабство – це змушування до проституції, надавання сексуальних послуг. Згідно зі статистикою ЮНІСЕФ, 51% жертв торгівлі людьми – це жінки. З цього загалу більшість надає сексуальні послуги. Звіт Європейського статистичного управління «Євростат» показує, що у Європі найпопулярніша форма невільництва – це сексуальні послуги. Інші форми – це рабська праця на плантаціях, будовах. У Польщі – це практично усі галузі економіки.
Жертвами торгівлі людьми найчастіше стають люди у скрутній життєвій ситуації, часто – люди, які втратили дім. «Ла Страда» працює з такими жертвами.
- Ми працюємо з чоловіками, котрі повертаються з Великої Британії. Їх звербовано у Польщі, обіцяно золоті гори... А все закінчилося на праці при стортуванні сміття, на плантаціях у приватних господарствах. Вони працювали по кільканадцять годин на добу і не отримували за свою працю ані копійки.
Потрапити у тенета сучасного рабства простіше, ніж може здаватися, - говорить наша співрозмовниця.
- Величезною вадою поляків є те, що вони не перевіряють свого майбутнього роботодавця, не шукають інформації. Люди думають – а що поганого могло би трапитися? Адже інші теж їздять на заробітки і якось дають собі раду. Раніше цих заробітчанських виїздів було менше, тепер попит на працю – величезний, та й люди дуже хочуть виїхати, щоб залатати свій домашній бюджет. Прагнення кращого життя настільки сильне, що вони забувають про безпеку, про те, що слід перевірити посередника, роботодавця. Що необхідно довідатися якомога більше про майбутню працю, про те, скільки годин треба буде працювати, які ставки тощо. Люди забувають, що треба підписати договір, який перед тим, як підписувати, слід уважно прочитати. Зазвичай, панує такий підхід – та якось воно там буде. Але не можна допускати до того, що «якось воно буде»! Тому що коли ми не будемо домагатися своїх прав, якщо роботодавець зрозуміє, що може і диктувати свої умови і використовувати нашу працю.
І на кінець – кілька порад для тих, хто збирається виїжджати на заробітки.
- По-перше, потрібно завжди мати із собою телефон, а найкраще – два телефони. Перед виїздом домовтеся із сім’єю, що у випадку проблем скажете їм якесь конкретне слово. Це слово має бути таким паролем, який означатиме «у мене проблеми». Варто теж перед виїздом встановити граничний термін «мовчання». Скажімо, якщо не даватиму про себе знати добу (або дві) – повідомляйте поліцію. Обов’язоково залишіть сім’ї адресу, за якою перебуватимете за кордоном. Крім адреси, залишіть назву фірми чи дані роботобавця, у якого будете працювати. Найкраще теж дати координати людей, з якими ви плануєте виїхати на заробітки. Словом, чим більше інформації мають наші рідні – тим більша ймовірність, що повернемося до дому безпечні.
Про допомогу жертвам торівлі людьми та про те, як вберегтися від сучасного рабста, розповідала Йоанна Ґарнєр з правозахисного фонду «Ла Страда».
Polskie Radio 24/Яна Стемпнєвич