Logo Polskiego Radia
Print

Переведення часу - за і проти

PR dla Zagranicy
Anton Marchynskyi 31.10.2017 17:37
  • zmiana czasu 2017.mp3
Чи це актуально сьогодні, та чи це дозволяє щось заощадити?
pixabay.com/Public Domain CC0

Минулої неділі як Польща, так і Україна перейшли на зимовий час. До літнього часу ми повернемося 25 березня наступного року. У Польщі зміна часу встановлюється постановою голови Ради міністрів. Чергову таку постанову уряд ухвалив на початку листопада 2016 року, чим продовжив використання літнього і зимового часу до 2021 року.

Не всі, однак, цим задоволені та вважають, що це добра ідея. Зокрема це Товариство KoLiber, що ставиться до цього дуже критично. І, власне, ми поговоримо про наслідки зміни часу із доктором Кшиштофом Зайонцем, аналітиком Товариства KoLiber, а також співавтором рапорту про наслідки зміни часу.

- Ваш рапорт охоплює дуже багато аспектів цього питання. Але ж ідеться лише про одну годину двічі на рік. Отже, що справді серйозного в такій зміні? Та перш ніж я запитаю саме про це, нагадаймо про те, звідки взагалі взялася ідея зміни часу?

- О, це давня історія. Вона триває вже, фактично, понад двісті тридцять років. Цю ідею висунув Бенджамін Франклін, котрий, будучи послом у Парижі, зауважив, що паризькі ремісники змушені рано вставати і працюють ще затемна, зайвий раз розпалюючи свічки, аби освітлити свої робочі місця. Оскільки Бенджамін Франклін взагалі був винахідником за покликанням, він швидко підрахував, що переведення часу таким чином, аби вони вставали на світанку, штучне переведення часу, дозволило би заощадити близько 1 млн франків на рік на свічках (тоді це була неймовірна сума). Свою ідею він описав у статті, що вийшла у французькій пресі. Після цього дуже довго до цієї теми громадська думка не поверталася, та, власне, вдруге повернулася у Великій Британії, а пізніше – вже під час І світової війни – у кайзерівській Німеччині, а за її прикладом – решта країн, що брали участь у війні, котрі почали переводити час, аби пристосувати працю до фабриках на натурального освітлення.

- А чи це актуально сьогодні, та чи це дозволяє щось заощадити?

- Сьогодні кожен з нас – ті, хто десь працює, а більшість поляків десь працюють – сам може зауважити, що вже немає такого режиму вмикання і вимикання світла, який був колись. Сьогодні на більшості наших фабрик робочі місця освітлені постійно незалежно від зовнішнього освітлення. Ми так робимо просто для нашої зручності, оскільки природного освітлення в офісах або на фабриках завжди недостатньо. Тому нам зручніше безперервно тримати світло ввімкненим. Окрім того, до якої б сфери життя ви не звернулися, такої економії вже немає. Якщо ви подивитеся на наші постійно освітлені вулиці, то це не залежить від того, який час для пробудження ми собі визначимо, адже це не вплине на тривалість ночі й саме стільки, скільки вона, триватиме праця вуличних ліхтарів. Тому, звісно, якщо ми й згодимося, що колись така економія мала місце, то сьогодні її немає. І ми намагалися це підтвердити, зокрема, застосовуючи статистичну методологію, досліджуючи попит на електроенергію, яка виробляється на польських електростанціях. Ми перевірили, чи ці показники якось суттєво змінюються перед переведенням часу і після нього. І ми не виявили тут жодної різниці. Звісно, стає щораз холодніше, тому щораз більше людей використовує електрообігрівачі, а також через те, що дні дедалі коротші, тому горить дедалі більша кількість лампочок. Натомість жодної енергетичної вигоди ми не виявили.

- Отже, якщо немає вигоди, то чи переведення часу не призводить до збитків?

- Ми зазнаємо збитків, особливо суспільних. Кожен з нас може це відчути на собі. Ми можемо себе переконувати у тому, що ми істоти, вищі за тварин, однак, наша будова у певному сенсі дуже схожа на тваринну. І наш організм так само, як кожен інший біологічний організм, діє у гомеостазі, тобто у певній рівновазі, від якої ми залежимо і яка великою мірою пов’язана також із сонячним світлом. Йдеться про гормональний рівень тощо…

- Тобто що півроку ми втручаємося у власну біологію і штучно мусимо перелаштуватися на інший час функціонування, що розбалансовує наші біологічні механізми. А я хочу запитати ще ось про що. Ваш рапорт має дуже багато пунктів і в ньому говориться не тільки про хвороби, але також, на приклад, про транспорт. Як переведення часу впливає на громадський і приватний транспорт?

- То може я почну від самого початку. У Сполучених Штатах переведення часу було, власне, прийнято вперше на прохання транспортних фірм, це сталося після ІІ світової війни. Причому, самі транспортні фірми аргументували це тим, що така гармонійна зміна часу дозволяє їм упорядкувати час прибуття їхніх власних вантажівок. Натомість вже згодом, коли відповідне американське нормативне агентство намагалося дослідити, чи справді із цим пов’язана хоч якась вигода, то її ніколи не вдалося виявити. І це вже було відомо в 1970-ті роки. Лише у Європейському Союзі ми можемо це зауважити: проблемою було б, якби ми їхали до Німеччини, а вони б переводили час у інший період, ніж ми, або ми би не переводили часу взагалі, то єдиною незручністю було б те, що ми й так були б змушені переводити свій годинник так само, як це робили й раніше. Причому, вже в самій Польщі, на нашій території, якщо ми візьмемо до уваги місцевий транспорт, то якщо хтось мав нещастя подорожувати потягом у день, коли відбувається переведення часу, то міг досвідчити неочікувану годинну стоянку у відкритому полі, оскільки потяг має зупинитися на час переведення годинникових стрілок, аби прибути на станцію о визначеній годині. Натомість, якщо йдеться про переведення часу, коли день скорочується, потрібно на один день публікувати спеціальні розклади руху потягів. Тому, звісно, якісь теоретичні вигоди, якщо вони взагалі є, випливають із гармонізації часу між різними країнами, натомість збитки торкаються всіх тих людей, котрі без потреби чекають у потягах. Проте це лише один з типів збитків, не враховуючи хвороб, невдало прийнятих рішень тощо.

- У Вашому рапорті один з розділів присвячено банківському сектору. Яким чином переведення часу впливає на нього?

- Йдеться про всі ті технічні питання, котрих ми, зазвичай, не зауважуємо. Натомість це бачать банки, що на період переведення часу призупиняють банківські операції. Адже є питання, чи можна провести будь-яку банківську операцію під час тієї години, що раптом зникає? Коли, отже, вона відбулася? Тому про всяк випадок, аби не було жодних ускладнень, декотрі банки вимикають тоді свої сервери. У зв’язку з тим, для тих фірм, що ведуть торгівлю із закордоном або співпрацюють з іноземними фірмами, якщо їм терміново треба здійснити переказ грошей уночі, це виявляється чимось неможливим.

PR24/А.М.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти