Євродепутати схвалили бюджет Євроспільноти на 2018 рік у розмірі майже 45 мільярдів євро. У Європейській рубриці коментар на цю тему одного з польських європарламентарів.
Пріоритетами бюджету ЄС наступного року будуть: боротьба з міграційною кризою, підтримка інновацій, стимулювання економічного зростання, створення нових робочих місць, в тому числі боротьба з безробіттям серед молоді.
Віце-голова Європарламенту Ришард Чарнецький радіє тому, що Польщі, незважаючи на погрози з боку деяких чиновників у Брюсселі, не обрізали жодного євро.
«Браво, Бінго, удар в саме яблучко і що важливо, - цей бюджет урочисто підписано, зокрема за участю Голови парламенту, італійця Антоніо Тояні, й в ньому все, що й повинно бути, а це означає – Польща отримала те, що хотіла. Тобто, усі оті покрикування, що наша країна матиме менше грошей через те, що пручається, що не хоче приймати мусульманських іммігрантів з-поза Європи, виявилися погрозами і шантажем без фінансових наслідків».
Це добрий бюджет для ЄС дехто навіть каже - пізніше буде що скорочувати.
«Звичайно, точиться боротьба і вона набиратиме обертів в контексті нового бюджету. Дотепер були семилітні бюджети. Німці ж наполягають, аби встановити п’ятилітні бюджети, як за часів комуни існували такі собі п’ятирічки. Це для того, щоб оцей новий, багаторічний (п’ятирічний чи семирічний) бюджет був максимально двостороннім для найзаможніших країн Євросоюзу, які вносять великі кошти у спільну касу до Брюсселю і разом з тим, вони так комбінують, аби як найбільше брати з оцієї спільної каси, тому й придумують різноманітні, так би мовити, фінансові покарання для забезпечення максимального повернення коштів».
Якщо говорити про процедуру, задіяну щодо Угорщини чи Польщі, а також Кіпру, то одне з таких фінансових покарань спрямоване на діяльність в рамках верховенства права. В рамках дотримання права, можуть застосовуватися скорочення коштів. Це сьома стаття, перший параграф.
«Якщо йдеться про справу повернення сплачених коштів, то вже протягом значного періоду часу найзаможніші країни Євроспільноти, такі як Німеччина, Франція, Голландія, Швеція, Австрія намагаються якнайбільше грошей у євросоюзному бюджеті спрямовувати, наприклад, на справи сучасних технологій, інновацій та вищих шкіл і, як це не парадоксально, вже бувало так, - те, що ми вплачували в рамках галузевих членських внесків у цій ділянці, було більшим, ніж ми звідти отримували.
Але, тут Ви говорите про певний черговий шантаж, - мовляв, якщо не будете дотримуватися правил гри, які були встановлені нами, то ми вдаримо по вашій кишені. Поки що такі погрози не втілилися у життя, - побачимо як буде у майбутньому. Нагадаю, що Європейська Комісія вже минулого року одноголосно ухвалила покарання високими штрафами членів ЄС у розмірі чверть мільйона євро за кожного не прийнятого біженця – здебільшого йшлося про ісламських біженців з-поза Європи. Тож, Польща мала б заплатити приблизно 3 мільярди євро. Але, в решті-решті, Європейська Комісія відмовилася від цієї справи, зате тепер ми спостерігаємо за черговими погрозами, - чи це будуть постріли холостими патронами чи важка артилерія – побачимо».
У такому разі ми набираємося терпіння і чекаємо. Але, одна справа є певна: Велика Британія може заплатити за розлучення понад 55 мільярдів євро, бо саме про таку суму йдеться у Брекзиті.
«Так, нині Велика Британія розлучається з Євросоюзом, це, я б сказав, оксамитне розлучення, вони зробили саме такий вибір, і тут матимемо певну пустку. І що важливо, тепер євросоюзний бюджет буде меншим на суму, яку вплачувала Британія.
Тим часом, Польща стає все більш заможною країною. Уже сьогодні три з 16-ти польських воєводств перетнули поріг 75% середнього євросоюзного показника і за два роки влади ПІС Польща з показниками ВВП на одного жителя випередила Грецію. Разом з тим, у наступний фінансовий період ми в ЄС отримаємо менший, так би мовити, кусочок торту, ніж це було у попередні періоди. І це не будуть якісь магічні порушення верховенства права чи ще там чогось, це просто економічні справи».
Кажуть, нібито, більше грошей буде призначено на сільське господарство? Тим часом, публіцист Збіґнєв Кузьмюк пише на Інтернетних порталах, що Євросоюзний бюджет, хоча й виглядає на папері оптимістично, та все ж, Європейська Комісія наприкінці 2020 року може бути просто неплатоспроможною.
«Звертаю увагу на факт, що я про це вже давно говорив, і я маю на увазі перспективу, яка має початися 2021 року. Тоді почне діяти оборонна політика, на яку призначатимуть гроші. Але звернімо увагу на деталі: ми, польські політики, повинні боротися за те, щоб оборонна політика і витрати на неї не були лише такою собі відмичкою, завдяки якій Німеччина і Франція, з допомогою великих дотацій на оборонну промисловість, не вирвали більшої частки коштів. Ми повинні боротися за те, щоб якнайбільша частина євросоюзних коштів на оборону потрапила саме до Польщі».
Німецьке видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung» пише, що країни Вишеградської групи стали паріями, в Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщині помітне нове почуття власної вартості, яке з’явилося внаслідок економічних успіхів, вірності традиційним цінностям – родина, народ і релігія. «Був час, коли поляки, угорці, словаки і чехи вважалися передовиками на Сході Європи, але на відміну від Болгарії, Румунії чи західнобалканських країн Прага, Будапешт, Братислава і Варшава, домоглися вдалої трансформації системи і увійшли у 2004 році до ЄС» - з цього починається ця стаття, але кінцівка допису досить цікава:
«Жителі цих країн були жертвами комуністичних суспільних інженерів, потім були об’єктом дій неоліберальних планувальників з ЄС і Міжнародного валютного фонду, а після повороту у 1989 року місцеві комуністи швидко пристосувалися до нових часів і продовжували довгий марш. Замість «Більше соціалізму» вони втілювали у життя гасло – «Більше Європи». Реально існуючих людей, які зберігають традиційні цінності, родину, народ і релігію, вони сприймали наче приречену на вимирання реліквію, як раніше середній клас і селянство. У Центрально-Східній Європі, яку населяють народи, що набрали впевненості в собі, цей довгий марш дійшов до тимчасового кінця. Розпочалася нова ера, наповнена надією, але й небезпекою», - завершується стаття. Як Ви оцінюєте цей допис?
«Добре, в дійсності я вважаю, що це тим більше повинно нас спонукати до співпраці в рамках Вишеградської Групи і ширше – з Балтійськими та Балканськими країнами в рамках нашого регіону, в рамках, так званого, нового Євросоюзу, тих 11 країн, які увійшли до складу ЄС протягом останніх 13 років. Але, я пам’ятаю розмову з одним з колишніх чеських прем’єрів, який сказав, цитую: «Чим більше наші західні сусіди переконують нас, що наша регіональна співпраця непотрібна, тим активніше ми повинні співпрацювати. Мені здається, що такі «блокові» розмови, як це робить польський уряд, який намагається розмовляти з Брюсселем, Францією чи з Німеччиною, блоком чотирьох чи більше країн, - це добрий рух. Адже, ми в такому разі робимо неможливим те, що було раніше, коли найбільші країни ЄС чи Європейська Комісія, намагалися у перспективі політики «поділяй і владарюй», розігрувати Польщу з Чехією, Польщу з Угорщиною чи Польщу з Румунією. Я вважаю, що поступово настає кінець цій короткозорій євросоюзній політиці».
Віце-голова Європарламенту Ришард Чарнецький висловив також переконання, що не варто звертати увагу на критику деяких польських законів з боку, наприклад, Венеціанської комісії, оскільки – на його думку - такі рапорти необ’єктивні. «Я не вважаю, що польський уряд повинен керуватися такого типу рапортами. Те, що ми робимо, згідне з демократичними стандартами», - заявив Ришард Чарнецький.
PR24/В.П.