90 відсотків учасників референдуму підтримали право Каталонії на самостановлення. Проте, аналітики звертають увагу, що голосували лише 40 відсотків повноважених осіб. Отже, надто мало, щоб можна було твердити, що більшість жителів регіону виступає за його незалежність. Попри те, лідер місцевого уряду Карлес Пучдемон дав зрозуміти, що невдовзі Каталонія піде власним шляхом. Конституційний суд визнав референдум незаконним і центральний уряд закликав поліцію не допустити голосування. Правоохоронці закрили одну шосту виборчих дільниць. Унаслідок сутичок із поліцією були побиті і поранені – майже 900 осіб.
Прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой оголосив, що референдум у Каталонії не має юридичної сили.
– У Каталонії не відбулося незалежницького референдуму. Ми, всі іспанці, мали нагоду перевірити, що правова держава надалі є сильною.
«Події в Каталонії – це внутрішня справа Іспанії, ми закликаємо вирішити її шляхом діалогу», – заявив глава польського МЗС. Міністр Вітольд Ващиковський зазначив, що надання каталонцям права на незалежність залежить від Іспанії.
– Згідно з іспанською конституцією, кожна з провінцій має право клопотатися про автономію, а навіть сецесію, але такий референдум має відбутися в усій країні. Отже, це рішення всіх іспанців, а не лише однієї провінції.
Позиція польського уряду на тему внутрішніх справ інших держав, що належать до Європейського Союзу, є незмінною: у них не слід втручатися, – заявила прем’єрка Польщі Беата Шидло. Очільниця Ради міністрів висловила занепокоєння ситуацією на Іберійському півострові.
– Чергова держава-член Європейського Союзу, в якій є серйозні внутрішні проблеми. Це викликає занепокоєння. Для Польщі Європейський Союз означає стабільність, єдність, безпеку та розвиток, – ми цього хотіли б і уявляємо, що справи йтимуть у такому напрямку. Звісно, в окремих державах, особливо Західної Європи, є різні проблеми, але це внутрішні проблеми, зокрема, Іспанії. Сьогодні іспанський уряд опинився перед надзвичайно великим викликом і мусить з ним справитися.
За подіями в Іспанії спостерігав кореспондент Польського радіо Адріан Бонк.
– Сам референдум у Каталонії, хоч оцінки вказують на 90 відсотків голосів «за», не був надто великим успіхом під оглядом відвідуваності – приблизно 42 відсотки. Подібно було 2014 року, тоді також відбувся референдум, а точніше консультації. Проте, слід взяти до уваги, що ці числа можуть бути не зовсім достовірними, тому що багато дільниць закрито і голосування не вдалося провести. Хоч, теоретично, каталонці могли голосувати деінде. Так чи інакше, навіть якщо уряд Каталонії оголосить незалежність, про що попередив прем’єр-міністр цього регіону Карлес Пучдемон, це не матиме юридичної сили і цього рішення не визнає жодна серйозна і демократична країна світу. Також цього не визнає Європейський Союз. У понеділок Єврокомісія оприлюднила дещо стриману, але чітку заяву про те, що референдум був незаконним.
Директор Польського інституту міжнародних справ Славомір Дембський звернув увагу, що справа Каталонії не є безпосереденьою проблемою ЄС.
– Насправді, це деякий клопіт, зовсім не новий, для Іспанії. Є внутрішньою справою Іспанії, як різного роду сепаратизми чи стремління до автономії вирішуватимуться на політичному рівні. Клопіт Брюсселя полягає в тому, що останньої неділі всі ми бачили ці картинки: жорстокість поліції, яка розганяла маніфестації. На екрані телевізора це виглядає недобре. Отже, це іміджева поразка уряду і взагалі Іспанії. Європейська і світова громадська думка не може сприйняти цього позитивно. Тому з’являються такі очікування, що Європейський Союз міг би щось зарадити.
Проте, як додав доктор Славомір Дембський, Євроспільнота не може займатися такими подіями.
– На мою думку, це не є тема для Європейського Союзу. Збереження громадського порядку належить до виключних компентенцій урядів окремих країн. Ця справа не сходиться з повноваженнями Європейської комісії. Через те, що всі ми можемо стежити за подіями, виникають ідеї, що Комісія могла б щось зробити, висловити протест, покарати Іспанію за жорстокість поліції. Але тоді за жорстоку поведінку поліції мусила б карати всі держави Євроспільноти, бо подібні ситуації бувають скрізь. У Барселоні закон був на боці влади. Слід зазначити, що поліція, яка брала участь у цих подіях, походить не лише з інших регіонів, у її лавах служать і каталонці. Взагалі, на рішення іспанського уряду мусило вплинути переконання, що така реакція не принесе політичних втрат прем’єр-міністрові. Це усвідомлювала парламентська більшість і більша частина міністрів уряду Рахоя. Як відомо, іспанський Конституційний суд визнав цей референдум незаконним. Тобто, також Євросоюз не надто міг реагувати. Адже завданням служб, відповідальних за охорону громадського порядку, було унеможливити нелегальні дії.
Триває дискусія на тему повноважень євросоюзних установ. Це означає певний спір про те, в яких сферах і ситуаціях країни можуть бути самостійними, а в яких повинні ділитися повноваженнями з іншими установами, – звернув увагу директор Польського інституту міжнародних справ Славомір Дембський.
– Те, що відбувається в Іспанії та голоси, які з’являються, що Європейський Союз повинен втрутитися у справі Каталонії, – матиме вплив на перебіг дискусії. Я впевнений, що іспанський уряд посилить свою позицію відносно ідеї надавати щораз більші повноваження Європейській комісії, яка під різними приводами – верховенства права, прав людини, дотримання свобод – могла б втручатися в повноваження урядів, які отримали демократичний мандат, а отже, яким довірено демократичну відповідальність. Цей спір стосується й того, чи демократично обрані уряди можуть припускатися помилок. У державному устрої, який ми маємо в Європі, тобто демократичному, уряди за їхню діяльність розраховують виборці. Демократія – це система, яка регулюється сама. Якщо уряди роблять забагато помилок – виборці, просто, дякують їм за правління. Якби ми вирішили прямувати до системи, де не можна робити помилок і Комісія мала б стежити, щоб уряди їх не робили, тоді необхідно розраховувати також Комісію. Тоді вона повинна мати сильніший демократичний мандат, а отже, на це повинні мати вплив виборці. Це спір за майбутнє Європи, європейських установ та відносини між Комісією та урядами.
У вівторок у Каталонії оголошено одноденний загальний страйк. А в середу дебати, присвячені ситуації після референдуму, заплановано в Європарламенті.
PR1,IAR/Н.Б.