Logo Polskiego Radia
Print

Велика Британія повинна заново визначити своє місце в світі

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 27.07.2017 16:09
  • Лондон перед «брекзитом».mp3
Постанова британців відокремитися від ЄС означатиме одну з найбільших змін у Євроспільноті. Але це зміна також для Лондона
ЛондонЛондонWikimedia Commons/CC0 1.0/Theron from Midland, MI, USA

Колись це була наймогутніша держава світу. Була приповідка, що над Британською імперією сонце не заходить, – тому що британські колонії були в цілому світі і завжди десь на земній кулі, де лежить частина королівських земель, якраз світило сонце. З тих пір багато змінилося, колонії здобули незалежність, а британці стали громадянами країни, територія якої невелика. Дуже зросло значення США. Проте, Велика Британія має надалі чималий вплив на міжнародну політику, належить до Ради безпеки ООН та всіх найважливіших організацій. Унаслідок виходу з Європейського Союзу, перед британцями постає питання про їхнє нове місце в світі, – звернув увагу експерт Дослідної групи Britannia у Варшавському університеті Кшиштоф Вінклєр.

– У момент деколонізації виникло питання, що далі з Великою Британією і якою буде її позиція в світі після періоду імперії. Відповідь виявилася простою – Європейський Союз (тоді ще – Європейські спільноти). Але не тому, що британці так полюбили ідею європейської інтеграції чи відчували тісні зв’язки з Європою, а через простий розрахунок. Падіння імперії і слабкі економічні результати після Другої світової війни, порівняно з іншими країнами Західної Європи і США, вплинули на те, що в 70-ті роки Велику Британію вважали «хворою людиною Європи». Там постійно відбувалися страйки, економіка була сильно залежною від держави, неефективною і необхідно було швидко знайти вихід. Ним стали Європейські спільноти, які мали дуже позитивні результати, це був – і надалі є – величезний ринок збуту й обміну продукції та послуг. Отож, британці поліпшили свою міжнародну позицію. Завдяки участі в ЄС зросло їхнє значення в економіці, а опісля настала епоха Марґарет Тетчер, тісної співпраці зі США, і завдяки цьому Велика Британія стала однією з провідних держав світу.

Британців зі Сполученими Штатами Америки тісно пов’язує економіка, – наголосив політолог Кшиштоф Вінклєр.

– США для Великої Британії і Велика Британія для США – це два найбільші інвестори під оглядом послуг і виробництва. Не дивує, що одні з перших візитів після прийняття рішення про «брекзит» спрямовано до Вашингтона і британці дуже дбають про правильні відносини зі США. Це зрозуміло, тому що обидві держави є «морськими». В класичному розумінні геополітики був поділ саме на «морські», тобто США, Велика Британія, Японія, які з огляду на своє географічне положення частіше використовують морські торговельні шляхи, і «сухопутні» держави, такі як Німеччина, Росія і Китай, що будують свої транспортні шляхи на суші.

Повторне зближення Лондона і Вашингтона мало б проходити в момент, коли американський президент Дональд Трамп також по-новому визначає політику своєї держави, – додав експерт.

– Американцям будуть потрібні союзники з огляду на нове визначення політики Трампа, а британці, коли закінчиться процес відокремлення від ЄС, опиняться в самотності. Контакти з Європою необхідно формувати по-новому, а також буде потрібна співпраця з іншими державами, щоб брати участь у вирішенні глобальних проблем. Природним кандидатом є США, між ними – особливі взаємини. Взагалі, після Другої світової війни британці ніколи не виступили проти США, хоч взаємини бували теплішими або холоднішими. У британській політиці безпеки і закордонній політиці існує імператив підтримувати американців, які взамін дають захист перед атомною загрозою, тісний обмін у сфері військової технології та в розвідувальному обміні. Велика Британія належить до так званого порозуміння п’яти пар очей у сфері розвідки, до якого, крім США, належать Канада, Австралія і Нова Зеландія). Це дає британцям додаткові аргументи, адже більшість розвідлувальних дій ЄС спиралася на британців.

Заяви американського президента Дональда Трампа вказують, що в сфері безпеки Вашингтон надалі близько співпрацюватиме з Європою. У випадку економіки правила інші. Отже, британці будуть змушені вибрати партнера, – відзначив Кшиштоф Вінклєр з Варшавського університету.

– Абсолютно так, і не лише в сфері торгівлі. Виступ Дональда Трампа у Варшаві чимало оглядачів та експертів розцінює як програмний. Його забарвлення було сильно консервативним. А отже, треба буде зробити вибір не лише відносно торівлі, але й у галузі цінностей. Тут немає жодного центру, важко було б однією ногою стояти в Європі, де зараз більшість еліт схиляється до цінностей лівого політичного крила. У випадку ж адміністрації Дональда Трампа – це в більшості люди з консервативними поглядами. Одну з цих сторін треба буде вибрати. А в торгівлі має значення геополітика. Важко уявити, що коли немає одного чітко визначеного противника (яким у період холодної війни був Радянський Союз), США почнуть тісну співпрацю з Німеччиною, фактично, вони – геополітичні противники.

Лондон намагається підтримувати дипломатичні, культурні та символічні взаємини в межах Співдружності націй, де згуртована частина держав, які колись належали до Британської імперії, – звернув увагу експерт.

– Напевне, британці намагатимуться використати Співдружність націй (Commonwealth), але якою мірою можливим є повернення тісної співпраці – важко сказати. Для самих британців це не має вже такого значення. На думку експертів, Співдружність націй стосується культурної сфери, спортивних ігор, але це не є політичний проект, який мав би велику вагу. Своєю чергою, колишні домініони – Австралія, Нова Зеландія чи Канада – проявляють зацікавлення можливістю економічної співпраці з Великою Британією після «брекзиту» і підписання угод про вільну торгівлю. Ці напрямки здаються багатообіцяючими і британці будуть їх відстоювати. Чергові напрямки – Китай та Індія – це два великих ринки, держави, які швидко розвиваються, значущі глобальні економіки. А додаткового – історичні ринки, де британці мали корисний бізнес.

Поки що, економічні показники Великої Британії позитивні, але в аналізі МВФ передбачається, що в довгостроковій перспективі важко буде їх зберегти. Отже, існує ризик, що лондонське Сіті перенесуть на континент, наприклад, до Франкфурту, – вважає Кшиштоф Вінклєр.

– Може так статися, якщо непевність відносно ситуації, пов’язаної з «брекзитом», буде продовжуватися. Сьогодні важко сказати щось більше, адже переговори тривають і невідомо, як вони закінчаться. Є сигнали і з британського боку, і від підприємців з ЄС –бізнес починає натискати, щоб досягти якоїсь форми порозуміння. Щоб торговельні канали залишилися якомога більш відкритими, щоб не відрізувати зв’язків, які сформувалися за 43 роки участі в європейських структурах, – це ж означатиме збитки обох сторін. Від того, якою буде домовленість, залежить майбутнє британської економіки. Видно, що британці шукають альтернативних можливостей, але це мусить тривати. Неможливо протягом року змінити економіку, яку чотири десятиліття направляли на Європу, а тепер раптом хочуть повернути на історичні ринки.

Отже, як оцінює європеїст з Варшавського університету Кшиштоф Вінклєр, неминучим є перехідний період, коли британці приречені на співпрацю з Європейським Союзом.

PR24/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти