Logo Polskiego Radia
Print

Кібервійна Росії проти Заходу: роль масової маніпуляції

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 10.01.2017 16:01
  • Росія на кібервійні: роль масової маніпуляції.mp3
Дональд Трамп визнав втручання Росії під час виборів у США. Проте, на думку майбутнього президента, кібератаки не вплинули на результат
pixabay.com

Майбутній очільник США Дональд Трамп прийняв до відома висновок розвідувальних служб про те, що Росія організувала кібератаки з метою порушення президентських виборів в Америці. Досі Дональд Трамп ставився до інформації американських розвідувальних служб більш стримано. Як вважає публіцистка тижневика «Wprost» Анна Ґвоздовська, це не змінилося кардинально.

– У мене враження, що він надалі дистанціюється від цих повідомлень, тим більше, що, як звичайно, Трамп написав у мережі Твіттер, що рапорт прочитав, але в ньому немає й слова про те, що росіянам вдалося вплинути на вибори. Адже, зокрема, не виявлено жодних спроб фальсифікації виборчих результатів, тобто втручання, наприклад, в опрограмування виборчої системи, яка в Сполучених Штатах є досить вразливою на можливі вторгнення.

Тим часом, нинішній президент Барак Обама, який відходить з посади, зазначив, що він не доцінив значення нових технологій. Це внутрішня гра на американському ринку – відзначає Анна Ґвоздовська.

– Її метою є послабити президента, який лише вступить на посаду. Та, одночасно, це послаблює Америку на міжнародній арені. Ця справа повинна бути досліджена більш конфіденційно. Адже тепер з егоїстичних політичних причин людям вмовляють, що результати виборів є підозрілими, позаяк росіяни настільки могутні, що можуть вплинути на голосування в США. Звісно, росіяни цьому раді, бо виходить, що лише в них є служби, ефективні в міжнародному просторі. Суперечку ведуть американські президенти. Додатково, частина республіканських сенаторів, зокрема Джон Маккейн, відомі критичним ставленням до Росії і починів Путіна, дали себе втягнути у гру. Отже, в ЗМІ лунає, що обидві сторони занепокоєні діями російської сторони і можливістю впливу на результат виборів. У випадку демократів це нерозважливо, тим більше, що про це мовилося у виборчій кампанії. Варто нагадати, що Джон Подеста, лідер виборчої кампанії Гілларі Клінтон, у своїй пошті використовував особливий пароль – слово «пароль». Щоб його зламати, не треба російських спецслужб.

Як ствердив Дональд Трамп, навіть якщо й були кібератаки, то вони ніяк не вплинули на результат виборів. І це – не дивує, адже він не поставить під сумнів дійсність своєї перемоги – згодна польська публіцистка Анна Ґвоздовська.

– Якби воно справді мало серйозний вплив на результат виборів, то американські служби зацікавилися б цим уже під час кампанії. У рапорті Федерального бюро розслідувань на тему ймовірних контактів Трампа і його штабу з російською стороною стверджено, що таких контактів не було. Тому, на мою думку, роздування цієї справи тепер є лише спробою послабити Трампа, скомпрометувати його. Взагалі, новий президент стикається з тотальною опозицією – сюди належать селебрітіз, кінозірки та закордонні політики – наприклад, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що не приїде на інавгурацію. Усе вказує на страшний апокаліпсис, але ж Трампа обрала велика частина американського суспільства і необхідно це вшанувати.

Постанова президента Обами видалити з Америки кількадесят російських дипломатів ускладнює ситуацію Трампові, який обіцяв знайти спільну мову з Владіміром Путіном. Проте, президент Росії відіграє свою роль – звертає увагу публіцистка.

– Путін, звісно, добре грає свою роль, вдаючи, що російська сторона робила ставку на Трампа – а може, справді, були такі розрахунки. Тепер він навіть не образився, що видалено російських дипломатів і не видалив американських. Але, навіть якщо росіяни вважають, що Трамп буде для них кориснішим президентом – можуть сильно промахнутися. На це вказують навіть призначення до нової американської адміністрації – багато осіб ставилися до Росії дуже скептично. Останніми вихідними Трамп призначив координатором спецслужб сенатора Коутса, який належав до тих, що намовляли Обаму до рішучих санкцій проти Росії після анексії Криму. Отже, справа відкрита і ми лише за кілька місяців побачимо, якою буде закордонна політика Трампа.

Ймовірно, сподівання Москви відносно Трампа випливають також з факту, що досі він не був політиком, як його суперниця на президентських виборах – вказує Анна Ґвоздовська.

– Думки Владіміра Путіна – непроглядні, важко сказати, що дрімає у нього в голові. Але, можливо, має значення те, що Трамп досі не був політиком і, може, в нього знайшли риси, які хочуть використати в переговорах. Натомість, Гілларі Клінтон була їм добре відома – хоч, як на мене, вона є символом перезавантаження і зміни, болючої також для нас. Адже це закінчилося відмовою американців від розгортання так званого протиракетного щита в Польщі. Якщо навіть виявиться, що Трамп також буде наївним американським президентом, який прагнутиме договоритися з Росією, то – як передбачають усі експерти – дуже швидко він пересвідчиться, що звичайний діалог у західному стилі з Росією неможливий. І він стане таким же скептичним, як інші президенти – починаючи від Буша і закінчуючи Обамою.

Експертка Закладу міжнародної безпеки і стратегічних досліджень Природничо-гуманітарного університету в місті Сєдльце доктор Беата Ґалек звертає увагу на нову форму кіберагресії: дезінформацію, поширення фальшивої інформації та переінакшення інформації.

– Немає сумніву, що ми саме опинилися в такому світі. Події в США, зосереджені навколо виборчої кампанії, є сильним ударом. Про те, що Росія здійснює такі дії, знають усі, нікого це не дивує. Зрештою, це роблять і американці, і китайці – використовуючи можливості, які дає кіберпростір. Те, що відбулося в США при нагоді гакерської атаки на комп’ютери комітету Демократичної партії, було порушенням табу, переступлено найвищу межу. Причому, загроза має конкретне обличчя: відомо, що це – Путін. Два американські агентства: Центральне розвідувальне управління і Федеральне бюро розслідувань – вказують однозначно, що цими атаками керує особисто Путін, а третє – Агентство національної безпеки – оцінило, що правдоподібно Путін. Ні в кого вже немає сумнівів.

Виконавці атак працюють на політичне замовлення. Проте, це найбільш примітивний елемент кібервійни: проникнути на чужий комп’ютер і здобути дані – згодна польська експертка.

– Сьогодні це відносно легко і навіть можна це назвати примітивним. Це один з елементів війни. Вистачить кількох талановитих або й не дуже талановитих гакерів, щоб здобути таку інформацію – проникнути на чужий акаунт, запустити вірус у смартфон. Але вся активність у кіберпросторі охоплює передусім дезінформацію, оприлюднення фальшивих повідомлень у Всемережі, використання соціальних мереж. Росія вивчила це знаменито, використовує досвід усіх суспільних наук, соціології, психології, але також історії. Існують групи з величезним фінансуванням, вже не йдеться про так званих самотніх вовків, цим займаються спеціалізовані агентства.

Дуже складним завданням є боротьба з кібератаками і взагалі з пропагандою, коли правда стоїть проти брехні – звертає увагу польська експертка.

– З усією певністю, брехня – більш барвиста, цікавіша. Правда є менш цікавою і важче її передати. Те, що роблять гакери, російські тролі – маніпуляція на найнижчому рівні. Заходові, який спирається на такі цінності, як рівність, права людини і, передусім, свобода, – нелегко буде з цим боротися. Вже були спроби обмежити Інтернет, це викликало масовий протест. Європа повинна приділити належну увагу освіті і процедурам в установах, які займаються безпекою, енергетикою, критичною інфраструктурою. Іншого виходу немає. Іноді гакери можуть нас випередити, але уряди зроблять усе, щоб захиститися від атак.

Цього року у кількох країнах Європи відбудуться вибори. Експерти небезпідставно сподіваються російських атак – вважає Беата Ґалек.

– Ці побоювання цілком обґрунтовані. Позитивним є те, що, на мою думку, буде зроблений висновок – в галузі процедури забезпечення хоча б імейлів німецьких, французьких і чеських політиків. Чим більше ми будемо про це говорити (ми – тобто Захід), тим сильнішими станемо. Адже ми не хочемо обмеження свободи. Слід про це повідомляти, інформувати, навчати. Якщо політики матимуть це на увазі, американські вибори будуть для європейців наукою.

Польська експертка доктор Беата Ґалек остерігає, що соціальні мережі – це засіб масової маніпуляції для тих, хто прагне формувати громадську думку і впливати на демократичні процеси.

PR24/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти