Logo Polskiego Radia
Print

«Брекзит» означатиме глибокі зміни у Великій Британії та в ЄС

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 28.06.2016 16:26
  • «Брекзит».mp3
Рішення британського суспільства відокремитися від Європейського Союзу для багатьох стало несподіванкою. Ніколи досі жодна країна не виходила з ЄС
Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон (праворуч) і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер (ліворуч), 28 червня 2016 рокуПрем’єр-міністр Великої Британії Девід Камерон (праворуч) і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер (ліворуч), 28 червня 2016 рокуEPA/OLIVIER HOSLET

Після британського референдуму про відокремлення від Європейського Союзу з’явилося безліч коментарів. Ніколи досі жодна країна не виходила з Євроспільноти. Проте, як вказує експертка Польського інституту міжнародних справ Кароліна Боронська-Гринєвєцька, сьогодні немає певності, чи «брекзит» відбудеться.

– Є парадоксом, що британське суспільство вирішило про вихід з ЄС більшістю одного мільйона голосів: тобто 17 мільйонів проти 16-ти. Владний табір подає у відставку, буде призначений новий прем’єр-міністр, який понесе відповідальність за це суспільне рішення, тобто запустить 50-ту статтю Договору про Європейський Союз. До сих пір нічого не зміниться, крім того, що на фінансових ринках з’явилася велика непевність і дуже ускладнена можливість мінімізації економічних збитків. Бо коли відомо, що відбувається, – кожен бізнес, кожен інвестор може підготуватися. А тепер немає певності: Велика Британія вийде з ЄС чи ні, а фунт знецінюється. Подібно – інші пов’язані з ним валюти, також польська.

«Брекзит» означає відрізання від усіх сфер політики, також зі спільного ринку; лише пізніше можна досягти нових умов. Потенційний «брекзит» мав би для Польщі дуже негативні наслідки, починаючи від економічних – вважає експертка.

– Польща має з Великою Британією надлишок в обміні товарів, послуг і, очевидно, мігрантів. Число поляків на Островах оцінюється приблизно на один мільйон. Припинення всіх економічних зв’язків означатиме збитки для польської економіки і суспільства. Якщо Велика Британія досягне порозуміння з ЄС – це може відбутися за два роки – і введе імміграційні правила, вони будуть гострими. Не дозволятимуть вільного переміщення осіб і обмежать права іммігрантів на Островах. Особам, які перебувають там менше п’яти років, є чим журитися, але лише тоді, коли британський уряд повідомить про введення змін. Дотепер, згідно з директивою про вільне переміщення осіб, ставлення до всіх іммігрантів є таким, як до британців. У них однакові права, які стосуються працевлаштування, соціальні привілеї, податкові пільги, допомога на дітей, житло. Усе це зникне. Хто перебуває у Великій Британії менше п’яти років, може мати проблему, щоб там залишитися. Можливо, таких людей перевірятимуть у процедурах: чи в них є робота, чи вони тісно пов’язані з британською економікою. Усе залежить від того, яким буде підхід влади. Хто перебуває довше, ніж п’ять років, може клопотатися про документи на постійне перебування, а після шести років – почати процедуру надання британського громадянства: пройти тест, внести оплату і доказати, що за ці шість років людина була відповідальною, платила податки.

У найгіршому сценарії – за два роки, коли умови загостряться, дехто може повернутися до Польщі, але це буде невелика група, тому що більшість поляків перебуває у Великій Британії довше. Питання, чи батьківщині буде чому радіти – каже доктор Кароліна Боронська-Гринєвєцька.

– Польща потребує нових рук до праці, у нас демографічний спад, недостаток працівників на ринку. Отож, починаємо поводитись трохи як Велика Британія 2004 року, тобто відкриваємо ринок праці перед новими працівниками зі Сходу – наприклад, українцями. Оцінюється, що тепер на території Польщі перебуває приблизно один мільйон українських трудових мігрантів. Це – не біженці, як нещодавно можна було почути, а люди, які мають тимчасовий дозвіл на роботу, вони можуть у Польщі перебувати і працювати. Якщо ж повернуться поляки, кількадесят чи навіть кількасот тисяч, – питання, чи вони будуть схильні працювати за такі гроші, як українці. Адже в багатьох випадках іммігранти з України працюють за нижчими ставками. Польський уряд повинен взяти це до уваги.

Важливими будуть політичні зміни у функціонуванні ЄС після виходу Британії – відзначає експертка.

– Велика Британія вже деякий час вважається головним, стратегічним партнером Польщі в ЄС. Особливо – від приходу до влади нового уряду, в якому керівну роль виконує партія Право і справедливість, про що чітко сказано в експозе міністра закордонних справ. Отже, в разі «брекзиту» Польщу покине партнер і вона стане найбільшою країною ЄС поза Єврозоною. Велика Британія натискала на ЄС і досягла поступок – у Єврозоні брали до уваги голос держав з-поза цієї групи, також у сфері спільного ринку. Коли Велика Британія вийде з ЄС, Польща залишиться без союзника. Сумнівно, чи легко буде їй форсувати свої інтереси, не будучи в Єврозоні. Без Британії економічний потенціал восьми країн які не ввели євровалюти набагато менший. Існує ризик, що після «брекзиту» укріпиться інтеграція навколо так званого ядра ЄС, тобто засновницьких держав Євроспільноти та інших, які зможуть приєднатися до цієї групи. Питання, чи захоче цього Польща.

Вихід британців з ЄС може бути некорисним також для України – вказує Кароліна Боронська-Гринєвєцька.

– Велика Британія була однією з головних держав з могутньою дипломатією і міжнародними впливами, яка підтримувала єдину позицію відносно Росії та санкцій. Поки що, санкції продовжено, але все може змінитися. Ситуація в ЄС динамічна, скоро з’являться різні інтереси урядів окремих країн. Деякі з них – перед виборами. Дві найбільші, Франція і Німеччина, вже сигналізували необхідність переосмислити політику стосовно Росії. Лондон гальмував повернення до звичайного бізнесу, а тепер може бути проблема з єдністю. Європейський Союз допомагає Україні в проведенні реформ, у тому числі, у фінансовому вимірі чимале тут значення Великої Британії. Рішення про вихід з ЄС не мусить означати, що це припиниться, але, можливо, не буде такого узгодження з ЄС.

Можливим є також повернення в ряди ЄС – каже експертка.

– Можливостей – багато. Велика Британія зовсім не мусить тепер виходити з ЄС. У формальному розумінні прем’єр-міністр не має обов’язку запускати 50-ту статтю Договору про ЄС. Він може сказати, що передумав і вважає, що Великій Британії краще залишатися в рядах ЄС. Можна передбачати, що це призведе до протестів прихильників виходу. По-друге – британці можуть домовитися про вихід, підписати нову угоду про вільну торгівлю або доступ до ринку. Третя можливість – вийти і знову подати документи про приєднання, почати процедуру як кожна інша держава. Усі сценарії можливі, а проблема є політичною. Референдум не породжує правових наслідків. Ще один парадокс: парламентська більшість – проти виходу з ЄС. Лише приблизно 140 із шестисот депутатів Палати громад висловилися за вихід. Також, можливо, для виходу з ЄС потрібна згода парламенту.

Черговим питанням є вплив рішення британців на інші країни Євроспільноти. Існує деяка загроза чергових референдумів про вихід з ЄС – вважає доктор Аґнєшка Цянцяра з Інституту політичних студій Польської академії наук.

– Якоюсь мірою це реальне, але спекулювати важко, тому що все залежить від динамічної політичної ситуації в окремих країнах. Те, що різні політичні сили закликають до проведення референудмів і збирають підписи, ще не означає, що уряди цих країн захочуть референдуми провести. Вони мусили б це зробити, опинившись у складній політичній ситуації – подібно як британський прем’єр-міністр Девід Камерон, який боровся за владу і позицію Консервативної партії. Взагалі, змінюються акценти: чимось іншим є, коли Європейський Союз критикують його учасники, які хочуть проведення змін, але не бачать свого майбутного без ЄС. А британці показали, що бачать своє майбутнє поза ЄС. Це може зміцнити євроскептицизм, який відкидає Євросоюз як політичний проект.

Останнім часом помітна тенденція до поляризації поглядів. З європейських столиць пливуть різні реакції, які роблять враження хаосу – відзначає доктор Аґнєшка Цянцяра.

– Але на практиці вони показують різні концепції політичних сил, які тепер при владі, відносно того, як справитися з кризою. З одного боку – французький президент і соціалісти, вони пропонують тісніше інтегрувати Єврозону, ввести для неї спільний бюджет, щоб ЄС був політичним проектом. З другого боку – щораз сильніші заклики задуматися над рішенням британців. Третій шлях представляє німецька канцлерка Анґела Меркель, яка заспокоює обидва табори і вказує, що насправді треба більше часу і нові договори про зменшення або збільшення значення ЄС справи не вирішать. До рішення Великої Британії слід поставитися прагматично й досягти формули, яка утримає цю країну якнайближче ЄС і принесе якнайбільшу користь обом сторонам, незалежно від того, чи це буде членство.

Також відокремлення Великої Британії від ЄС може відбуватися по-різному – каже експертка.

– Країни-члени ЄС, які стремлять до того, щоб це відбулося якнайшвидше і щоб боліло – Франція та частина представників установ (Європарламенту і Єврокомісії): Мартін Шульц, Жан-Клод Юнкер. Але, коли врахувати заяви канцлерки Анґели Меркель та голови Європейської ради Дональда Туска, а також Нідерланди, які закінчують головування в ЄС – видно, що не буде натиску на Камерона, щоб він швидко оформив постанову референдуму. Мабуть, ми почекаємо, поки британці самі владнають свої справи, а перед ними також проблема регіональних поділів.

Тим часом, британський прем’єр-міністр Девід Камерон наголошує, що після виходу з ЄС він хоче добрих відносин своєї країни з Євроспільнотою.

Н.Б.,PR24

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти