15 лютого виповнилося 25 років, як була створена Вишеградська група – організація регіональної співпраці, що об’єднує Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. У лютому 1991-го ці країни були об’єднані прагненням вступу до ЄС та НАТО, а що ж є мотором співпраці у рамках Вишеграду сьогодні?
15 лютого 1991-го року Польща, Угорщина та тоді ще Чехословаччина підписали угоду про створення Вишеградської групи. Метою цієї неформальної організації мала бути інтенсифікація співпраці між країнами Центрально-Східної Європи у справі розвитку демократичних структур заради вступу до ЄС. Від 2004-го усі учасники Вишеграду є членами Євросоюзу, а організація, втративши початковий стимул до розвитку, намагається знайти новий сенс існування. Відомим став Вишеградський фонд, який спонсорує дослідження молодих науковців. Регулярно проводяться спільні спортивні турніри. Проте до недавнього часу Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина радше не часто виступали одним фронтом на європейській арені.
Президент Польщі Анджей Дуда, який прийшов до влади минулого року, вбачає у співпраці в рамках Вишеградської групи пріоритетний напрямок польської закордонної політики. Його підтримує Кабмін Беати Шидло. Чим сьогодні для Варшави є Вишеградська група, та якими є польські очікування від партнерства з сусідами, - коментує Войцєх Якубік, головний редактор порталу BiznesAlert:
- Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський згадував, що співпраця у рамках Вишеградської групи дозволила б ефективніше боротися за спільні інтереси в ЄС. Хоча, треба щиро визнати, перелік цих інтересів є обмеженим. Не всі країни Вишеграду можуть бути для нас партнерами у процесі боротьби за зміну кліматичної політики, яка б вдарила по польському гірництву. За певних умов країни Вишеградської групи могли б блокувати процес будівництва Nordstream 2 та інші російські енергетичні проекти, як шкодять регіону. Є потенціал для інтеграції у газовому та енергетичному секторі. Проте все це є умовним, адже політична реальність наразі інша: день після того, як Єврокомісія представила рішення у галузі енергетики, скеровані до усього нашого регіону, прем’єр Угорщини Віктор Орбан полетів до Москви, де хвалив співпрацю з Путіном та закликав знести санкції проти Росії. Отже, з одного боку маємо від Вишеградський країн багато сигналів про готовність співпраці, але як переходимо до рівня конкретної політики – зустрічаємо чимало перешкод.
Отже, у Варшави є чимало зауважень до Вишеградської групи, але може це питання великих польських очікувань? Чехія та Словаччина мають скромніші плани на співпрацю, тому і більш задоволені, - переконує кореспондент Словацького інформаційного агентства у Празі Богдан Копчак. Наразі і чеський, і словацький уряд найбільше зацікавлені, щоб Польща разом з ними протистояла проектові розподілу біженців по країнах ЄС, який пропонує Єврокомісія:
- Наразі для Словаччини головним питанням є парламентські вибори, які відбудуться вже невдовзі. Прем'єр Роберт Фіцо та його партія вирішили зробити провідною темою кампанії імміграційну кризу в ЄС. Але будемо щирі - біженці не прагнуть потрапити ані до Словаччини, ані до Чехії, проте політики з цих країн самі розкручують цю тему. Відповідно, вони намагаються, щоб темою біженців постійно займалася Вишеградська четвірка. Важко очікувати від Словаччини, щоб вона підтримала антиросійський курс Варшави - політика Фіцо щодо Москви буде або нейтральною, або навіть доброзичливою.
Угорщину вважають найбільш проросійською країною Вишеградської групи, самі ж угорці скаржаться, що у товаристві трьох слов’янських країн їм часто бракує розуміння. Проте Вишеградська група залишається для Будапешта важливим проектом, - переконує угорський політолог Ґабор Лаґзі:
- Це дуже символічне, що назву групі – слов’янську, звісно – дало угорське містечко Вишеград, там був підписаний договір про створення групи. Угорщина довго не могла знайти своє місце у рамках групи, сьогодні ентузіазм угорських політиків викликає спільна позиція групи щодо міграційної кризи ЄС. Угорці бачать початок нової ери для Вишеграду – довгий час вони єдині серед членів групи мали правий уряд, тепер праві прийшли до влади також у Польщі, стало більше спільних моментів у відносинах з Варшавою. Хоча, мушу визнати, поки що співпраця в рамках Вишеграду добре виглядає тільки на рівні дипломатичного протоколу, немає її видимих результатів. А міграційна криза показує – реальні результати такої співпраці потрібні.
На думку Войцєха Якубіка, ідея-фікс польського уряду про посилення співпраці у регіоні Центрально-Східної Європи – чи то Вишеград, чи то Міжмор’я – може мати успіх, тільки якщо повернутися до її джерел – антиросійської направленості. Натомість Угорщина та Словаччина не проти робити поступки Росії в замін за економічні дивіденди. На думку експерта, черговим лакмусовим папірцем для Вишеграду є позиція щодо продовження економічних санкцій проти Росії через роль Москви в розпаленні конфлікту на Донбасі:
- Зараз у ЄС діє дуже хиткий консенсус у справі збереження санкцій до 31 липня. Напевно, проросійські країни зроблять спробу санкції відмінити, незважаючи на те, що російські війська залишаються на терені України. Для деяких співпраця з Москвою виглядає привабливо, незалежно від того, що мають чергове підтвердження, ким є Путін, завдяки російській операції в Сирії. Польща ж виступає за спільну політику щодо Росії та збереження санкцій. І тут союзником Варшави є Ангела Меркель, а не Орбан чи Фіцо.
Віктор Орбан, схоже, не має наміру відмовлятися від титулу головного «друга Путіна» у Центральній Європі. Тому тему України та санкцій проти Росії Угорщина намагатиметься винести за рамки Вишеградських зустрічей, - говорить Ґабор Лаґзі:
- Угорщину не дуже цікавить другий Nordstream чи зміни у кліматичному пакеті. Але ж ми не вимагаємо, щоб Польща поділяла наші непокої щодо ситуації угорської нацменшини в Румунії, Сербії та Україні. Будапешт шукає у Вишеградській групі ті речі, які б на 100% нас об’єднували. Угорщина буде намагатися, аби українська криза на переговорах Вишеградської групи відійшла на другий чи навіть третій план. Ми сподіваємося, що наші партнери по Вишеграду будуть шукати те, що нас об’єднує, а не те, що нас розділяє.
Богдан Копчак натомість переконаний, що питання оцінки політики Росії чи методів вирішення конфлікту в Україні не можуть стати реальним яблуком розбрату для Вишеграду:
- Вишеградська група є неформальним об'єднанням, вона не має навіть свого секретаріату, не те що керівного органу. Так що ніякого розколу не буде. Там, де Вишеградська четвірка не досягне згоди, просто не буде спільної позиції, це все.
Нагадаємо, останній саміт Вишеградської групи пройшов у столиці Чехії 15 лютого. Глави урядів країн-членів групи обговорили британські постулати щодо нових умов членства в ЄС та імміграційну кризу Євроспільноти. Прем’єр Польщі Беата Шидло під час зустрічі закликала до більш щільної охорони кордонів ЄС. Усі чотири країни підписали декларацію про засади боротьби з імміграційною кризою.
Олена Бабакова