Після дебатів 13 січня, Європейська комісія заявила про відкриття процедури контролю верховенства права в Польщі. Занепокоєння Брюсселя викликали сумніви навколо Конституційного суду та новосхваленого закону про ЗМІ. Частина польського опозиційного середовища, хоч і не згодна з політикою владної партії Право і справедливість, проте, декларує, що назовні захищатиме добре ім’я Польщі.
Радниця польського президента Барбара Федишак-Радзєйовська відзначила, що важливішим, ніж оцінка євросоюзних чиновників, є вирішення справи Конституційного суду в самій Польщі. За її словами, найбільш розсудлива реакція – абсолютний спокій. Як каже президентська радниця, ситуація є трохи смішною і Польща, як дозріла демократія, з такою проблемою справиться. А питання Конституційного суду – це політична справа, – заявила Барбара Федишак-Радзєйовська:
– Проблема Конституційного суду, яка почалася в червні, стосується, власне, процесу передачі влади після демократично і законно проведених виборів. Виникла необхідність справитися з ситуацією, яку створила попередня владна команда. Це справжя проблема на грані закону і політики, яку нам треба вирішити. Ніхто за нас цього не зробить: ані Європейська комісія, ані Європейський парламент, ані навіть Європейська рада.
Значна частина оглядачів не очікувала оголошення відносно Польщі процедури контролю верховенства закону – відзначила експертка Інституту публічних справ Аґнєшка Лада:
– Можна дивуватися, якщо ми чули заяви комісарів, передусім голови Європейської комісії Жана-Клода Юнкера, які свідчили, що такої процедури відносно Польщі не відкриють. У цих заявах йшлося, що відбуватимуться розмови, пояснення, але така процедура не почнеться. Здивування є меншим, якщо ми аналізуємо правове становище в Польщі та прагнення Єврокомісії показати, що вона стоїть на сторожі правопорядку. Можливо, комісія хотіла також показати своє значення і можливості дій.
Спочатку коментарі німецьких та європейських політиків на тему внутрішньої ситуації Польщі: закону про ЗМІ та суперечок у справі Конституційного суду, були гострими. Опісля заяви представників ЄС стали м’якшими. Тому можна було очікувати іншого рішення – додав європеїст з Варшавського університету Піотр Вавжик:
– Я побоююся, що цим рішенням Європейська комісія, крім проблеми для Польщі, створила проблему також і собі. Це слід розуміти так, що голова Європейської комісії не був прихильником відкриття офіційної процедури, та перемогла більшість комісарів, під проводом його заступника Франса Тіммерманса, який оприлюднив рішення. Це може негативно вплинути на роботу Комісії в майбутньому, бо виявляється, її команда не вповні згідна й у випадку такої важливої теми є розходження думок, що видно назовні.
Тепер Польща повинна підготувати свої пояснення – сказала доктор Аґнєшка Лада:
– Передусім, уряд має висловити своє ставлення до позиції Європейської комісії. Комісія вказала, чого стосуються її конкретні питання, уряд – повинен дати свою відповідь й між ними почнеться діалог, який повинен розвіяти сумніви Єврокомісії. Якщо сумніви надалі триватимуть, процедура продовжиться й Польща отримає рекомендації, що слід змінити. Уряд знову повинен на це відповісти, а Комісія очікуватиме введення рекомендацій в дію.
Після оголошення постанови Європейської комісії, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що йому точно не відомо, про яку процедуру йдеться. Глава дипломатичного відомства сказав про своє розчарування, що діалог відбувається за посередництвом ЗМІ, а не конкретних повідомлень. Доктор Піотр Вавжик звернув увагу, що неточність дійсно була:
– На веб-сторінці Європейської комісії вже опубліковано офіційний документ, у якому Комісія, справді, формулює свої очікування не зовсім однозначно. З одного боку, написано, що це – початок процедури, яка може довести до оформлення офіційного нагляду над Польщею. Та заодно Комісія визнала, що це – етап діалогу (так мовиться в документі), з’ясування з польським урядом сумнівів, які виникли в Комісії. Документ стосується двох проблем. По-перше – Конституційного суду і способу обрання трьох суддів, чиє обрання Комісія визнала правильним, – та двох суддів, обрання яких, на думку Комісії, відбулося неправильно. Тобто повторено оцінку, яку дав польський суд. Друге застереження – що президент не прийняв присяги суддів, які були обрані правильно. У другому закиді Єврокомісія стверджує, що не може бути так, щоб керівництво громадських ЗМІ призначав безпосередньо представник уряду.
Як правило, після засідання Європейської комісії відбувається прес-конференція, тому й рішення у справі Польщі оприлюднено в такій формі. Паралельно оформлено письмове повідомлення. Тепер головним завданням польського уряду буде відповідна реакція – відзначила доктор Аґнєшка Лада:
– Уряд повинен діяти дуже справно й швидко, щоб переконати Європейську комісію – можливо, ввести зміни, які її задовольнятимуть. Це нова процедура, що існує від 2014 року, ми обмірковуємо, як усе виглядатиме, та аналогічних прикладів немає. Важко передбачити, як довго триватимуть переговори, наскільки частими й дріб’язковими вони будуть. Це перший такий випадок і трохи жаль, що він стосується Польщі.
Європейська комісія вирішила звернути увагу на побоювання відносно верховенства права в Польщі – пояснює доктор Аґнєшка Лада:
– Ми не справляємо проблем у функціонуванні Європейського Союзу, в процесі прийняття рішень. Сумніви стосуються ймовірності порушення закону, а Єврокомісія вважає своїм обов’язком встановити, чи це дійсно так. Зі зразкової країни ми стали такою, про яку пишуть негативно, яка викликає турботу, а це – недобре. Досі позитивна оцінка була нашою силою в ЄС.
Процедура контролю верховенства права негативно позначиться на іміджі Польщі – вважає доктор Піотр Вавжик. На його думку, помилковим було застосування відразу такого різкого кроку:
– Якщо Комісія заявляє, що, на її думку, в одній з великих європейських країн є проблеми з верховенством права, то як ця ж Комісія може очікувати від цього ж уряду тісного співробітництва – наприклад, у справі нового розподілу біженців. Адже проблема з верховенством закону в Польщі не є найбільшою проблемою Євроспільноти. В опублікованому документі зовсім не сказано, що ця ситуація загрожує польській демократії.
Експерти звертають увагу, що тепер Варшава повинна вести переговори з Європейською комісією, а їх фіналом має бути компроміс.
IAR,PR3/Н.Б.