Останніми днями широкий резонанс у Польщі здобуло схвалення обома палатами парламенту закону про ЗМІ. Критично на цю тему висловилися комісари Європейського Союзу. Постає питання, чи це не означає послаблення польської позиції в Євроспільноті. Після критики представників ЄС відносно ситуації в Польщі, польське МЗС викликало на розмову посла Європейського Союзу у Варшаві. Глава польської дипломатії Вітольд Ващиковський висловив занепокоєння реакцією Європейської комісії, зокрема причинами процедури оцінки верховенства права на основі повідомлень мас-медіа.
Цю справу широко коментують польські засоби масової інформації. Учасниками однієї з дискусій в ефірі Польського радіо були Лукаш Ліпінський (який представляє тижневик «Polityka» та видання Polityka Insight) і Боґуміл Лозінський (з католицького тижневика «Gość Niedzielny»). Чи реакція Європейського Союзу на події в Польщі є передчасною? Спочатку – Лукаш Ліпінський.
– Важко сказати, чи Євросоюз реагує надто швидко. Існують визначені процедури – як розумію, більшість комісарів визнала те, що відбулося в Польщі, достатнім, аби придивитися до ситуації. Це процедура, передбачена у трактатах ЄС, які Польща схвалила і, думаю, немає на що обурюватися.
Боґуміл Лозінський вважає реакцію європейських політиків перебільшеною.
– Поки що, це лише слухання, а не процедура, що випливає з євросоюзних параграфів. Але, на мою думку, реакція є надмірною. Видно, що чиновники в Брюсселі нудьгують і повинні чимось займатися. Проте, я радив би підіждати й дати шанс: побачимо, що буде відбуватися. Нагадаю, що Громадянська платформа створила подібний закон, як схвалений тепер у парламенті закон про ЗМІ. Блокував його лише президент Лєх Качинський. Коли він загинув, Платформа не прийняла звіту Краєвої ради радіо і телебачення й змінила її членів. Насправді, йдеться про метод. Тим часом, відбувається своєрідна революція, але, як досі, Ради не розпущено і не призначено нової. Можливо, це відбудеться, однак, у травні закінчиться строк повноважень цього органа. Хтось звертає увагу, що всі ці голоси з Європи, з європейських установ, пливуть передусім з боку німецьких політиків, які пов’язані з Європейською народною партією, до якої належить польська Громадянська платформа. Можна підозрювати, що це елемент політичної боротьби з партією Право і справедливість, з використанням непольських установ. Звичайно, це погано.
Як відзначив Лукаш Ліпінський, авторами критики не можна визнати загально німецьких політиків.
– Пропагандистський трюк партії Право і справедливість, тобто заяви, що відповідальними за цю справу є німецькі політики з Європейської народної партії, невірогідні. Єдиним політиком Європейської народної партії з Німеччини, який висловився в цій справі, є комісар (у справах цифрової економіки і суспільства) Ґюнтер Еттінґер. Натомість, Мартін Шульц пов’язаний із соціал-демократами. Парадоксально, саме представник Європейської народної партії в Європарламенті Ельмар Брок сказав, що Німеччина в цій справі повинна бути особливо обережною і не йти в авангарді критики Польщі. Натомість, віце-голова Європейської комісії Франс Тіммерманс (який звернувся з листом до міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського і міністра юстиції Збіґнєва Зьобра) є голландцем. Різниця між нинішньою ситуацією і попередньою зміною, яка стосувалася ЗМІ, в тому, що тепер обминають орган, закріплений конституцією – Краєву раду радіо і телебачення, яка повинна займатися наглядом над ринком ЗМІ. Її членів позбавляють всіх вагомих повноважень. У такому смислі ця зміна гідна осуду.
Польське пресове агентство оприлюднило проект нового – так званого великого закону про ЗМІ. У малому законі йшлося про директорів і голів установ, а тут справа стосується працівників Польського радіо і телебачення, взагалі громадських ЗМІ. Три місяці після введення закону в дію, договори з ними мали б бути розірвані, хіба що директори позитивно оцінять оправданість їхньої роботи. Це звучить як перевірка – відзначив Боґуміл Лозінський.
– Існує філософія партії Право і справедливість, згідно з якою, після восьми років правління Громадянської платформи, тепер державу бере на себе Право і справедливість. У випадку цивільної служби наводилися аргументи, що ця політична сила хоче провести реформи, реалізувати своє бачення держави і тому змінює кадри або створює собі таку можливість. Я не вірю, що крім керівництва, з роботи будуть звільнені також журналісти, оператори й інші – хто ж тоді працюватиме? Отже, це лише можливість, але зміни схвалено протягом понад місяця. Громадянська платформа підпорядковувала собі ЗМІ протягом восьми років і тому це виглядало краще. За цей час звільнено багато журналістів, до яких були застереження.
Між одним і другим випадками є різниця – наголосив Лукаш Ліпінський.
– Ми можемо використовувати різні трюки, щоб цього не назвати, але, фактично, будуть звільнені всі працівники громадських ЗМІ. Тобто це нульова позиція: приймаємо всіх від початку, причому, як розумію, лише тих, хто прислужиться новій владі. Саме нова влада, тобто міністр державної скарбниці, призначатиме директорів, і в будь-який момент зможе звільнити їх з посади. На мою думку, в державі непотрібно вводять революційну ситуацію. Коли ж таке буває, що звільняють усіх працівників різних установ? У ситуації, коли в країні сталася якась революція і все змінюється. Нульову позицію використали, наприклад, країни Балтії у випадку спецслужб, коли здобули незалежність: розформували дотеперішні спецслужби і прийняли зовсім нових людей. Тепер у Польщі немає аналогічної ситуації падіння комунізму.
За словами Боґуміла Лозінського, зараз у Польщі інші обставини.
– Це зовсім по-іншому, бо за вісім років Громадянська платформа захопила, власне, всю державу. До моменту смоленської авіакатастрофи все відбувалося згідно з демократичними процедурами, а після катастрофи, в якій загинули високі політики партії Право і справедливість й треба було обрати нових представників – Платформа вибрала всіх своїх, зокрема до Краєвої ради радіо і телебачення. Тепер Право і справедливість вирішило зробити аналогічно – у протилежному напрямку. Згідно з тлумаченням цієї політичної сили, громадське Польське телебачення стало пропагадистським органом Громадянської платформи.
Після схвалення парламентом, закон про ЗМІ повинен підписати президент Польщі. Протягом найближчих кількох місяців має тривати опрацювання чергових змін, які стосуються засобів масової інформації.
PR3/Н.Б.