Після кільканадцяти годин складних перемовин в ніч з неділі на понеділок лідерам країн Єврозони вдалося досягнути порозуміння у справі умов виділення коштів Греції.
Афіни отримають від Єврогрупи третій транш фінансової допомоги, завдяки якому зможуть розрахуватися з боргами перед МВФ та іншими фінансовими інститутами. В обмін греки зобов’язалися провести ряд болісних реформ. Головною проблемою на переговорах, що проходили у Брюсселі, став брак довіри між учасниками: німці та французи були роздратовані проведеним у Греції референдумом, тоді як греки – явно не раді перспективі віддати більшість отриманих коштів іноземним банкам.
Кригу недовіри все-таки вдалося переломити, і – як свідчать британські медіа – в першу чергу завдяки голові Європейської ради, екс-прем’єрові Польщі Дональду Туску. Це він у буквальному сенсі слова закрив собою вихід із зали переговорів. Звідки вже хотіли тікати розлючені Меркель та Ціпрас. І саме Туск офіційно оголосив про щасливе завершення обрад:
- Загалом, лідери країн готові розпочати дискусію щодо програми допомоги, що означає виділення нової фінансової підтримки Греції. Надання цієї допомоги матиме кілька важливих умов, це зокрема згода декількох парламентів країн Єврозони, парламенту самої Греції, це потрібно для продовження розмов. Натомість наше одностайне рішення дає Греції шанс повернутися на стежку розвитку завдяки підтримці європейських партнерів.
Як пізніше наголосив Туск вже у розмові з польськими журналістами, під час грецьких переговорів ставкою були не конкретні мільярди євро, а майбутнє Європи:
- Ставкою також були цінності, які відіграють непересічну роль у політиці: почуття гідності, взаємодовіра. Найважливіше, що під час цих дуже складних переговорів вдалося домовитися про спільну позицію. Особливо мені залежало на погодженні двох антагоністів: Греції та Німеччини.
Отже, Єврогрупа дасть Греції кошти – 86 мільярдів євро - на покриття нагальних виплат боргових зобов’язань та створить спеціальний фонд, який буде поповнюватися засобами завдяки приватизації грецького майна, це допоможе обмежити заборгованість та збільшити капіталізацію банків. До кінця тижня парламент в Афінах має дати формальну згоду на підвищення ПДВ, скасування податкових пільг для аграріїв, приватизацію портів та летовищ, підняття пенсійного віку.
Тим часом американські ЗМІ активно оскаржують керівництво ЄС та Німеччини за дії в інтересах великого капіталу та намагання принизити й провчити Грецію за небажання від початку погодитися на умови кредиторів. Ці звинувачення рішуче відкинув глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер:
- У цьому компромісі (а це порозуміння є компромісом) немає переможців та переможених. Я не думаю, що грецький народ був принижений, а інші європейці втратили віру у згоду. Ми досягли типового демократичного порозуміння.
«Брюссель та Берлін мають приводи для святкування, а от Афіни – не обов’язково», - коментує порозуміння Джоан Хей з бюро аналітики тижневика «The Economist»:
- Якби не було угоди, для Єврозони це б стало трагедією. Для Афін же ціна за перебування в Єврозоні буде зависокою. Загроза Grexit може й зникла, проте відкритим залишається питання: чи зможе Греція розвиватися, процвітати у рамках Єврозони?
Чи погоджуватися на нові скорочення, грецький парламент вирішить вже в середу. Грекам доведеться заплатити за європейську допомогу. Натомість чи заплатять за компроміс Алексіс Ціпрас та його партія Сиріза, котрі обіцяли не погоджуватися на політику «затягування паса» - питання залишається відкритим.
О.Б.