Офіційна тема 3-го саміту – це загрози, пов’язані з ядерною зброєю. До Гааги в Голландії прибули представники 53-ох держав світу. Серед них – голови США, Китаю, Японії та Європейського Союзу. Головну мету саміту оприлюднив господар зустрічі, голландський прем’єр-міністр Марк Рютте.
– Ми хочемо обмежити можливості, завдяки яким терористи можуть придбати ядерні матеріали. Необхідно зробити все, що в нашій змозі, щоб запобігти атомному тероризмові і саме для цього ми тут є, – сказав прем’єр-міністр Марк Рютте.
Мається на увазі поліпшення міжнародного співробітництва в цій галузі, а також гарантування більшої безпеки зберігання і транспорту таких засобів. Від проведення першого саміту 2010 року зменшилося число держав, які мають достатньо збагаченого урану або плутонію, щоб створити власну бомбу.
Уже 20 років тому від свого арсеналу, успадкованого після розпаду Радянського Союзу, відмовилася Україна. Взамін за це у Будапештському меморандумі 1994 року Росія, США і Велика Британія зобов’язалися поважати суверенітет і кордони України.
Міжнародне співтовариство має підтримувати гарантії безпеки, щоб викликати довіру в очах країн, зацікавлених у ядерній зброї – переконував у Гаазі міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Як він сказав, з цією думкою погодилися інші учасники зустрічі, зокрема, канцлер Німеччини Анґела Меркель і генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун.
– Україна 1994 року зробила точно те, що ми хотіли б, аби Північна Корея зробила сьогодні. І тому дуже важливим є повернути територіальну цілісність України, так щоб наші майбутні подібні гарантії були вірогідними і цікавими для країн з ядерними амбіціями, – сказав міністр Радослав Сікорський.
Україна вдячна за реакцію західного світу на поведінку Росії в Криму – санкції проти Москви призначили, зокрема, і в Брюсселі, і у Вашингтоні. Європейський Союз і США перейшли від слів до дій – відзначив у Гаазі міністр закордонних справ України Андрій Дещиця. Голова дипломатії додав, що помітний прогрес у реакції західного світу на українсько-російську кризу.
– Ми дуже раді відповіді міжнародного співтовариства на те, що відбувається в Україні. Західний світ спостерігав за подіями в Україні чотири місяці, відколи почалася революція Євромайдану. Європейський Союз, Сполучені Штати та інші західні партнери почали не тільки представляти заяви на тему подій в Україні та анексії Криму, але й почали конкретні заходи, – сказав міністр Андрій Дещиця.
Голова українського МЗС додав, що він вірить у посилення інтенсивності дій Заходу, якщо російська сторона зробить наступні кроки проти України. Першого дня гаазького саміту чимало уваги приділено можливим загрозам Україні з боку Росії.
Одним з результатів переговорів у Гаазі є домовленість представників США і Японії: Токіо передасть Америці сотні кілограмів ядерних речовин задля їх утилізації. Унаслідок саміту чотири роки тому також США і Росія підписали угоду про те, що відмовляються від надлишку плутонію, який може бути використаний для створення атомних бомб. Україна тоді погодилася віддати всі свої запаси ядерних матеріалів. Сподіватися подібних успіхів у нинішній ситуації, радше, неможливо – відзначив експерт у справах безпеки варшавського вишу Collegium Civitas, доктор Лукаш Кістер.
– Безперечно, цей саміт не стане ніяким переломом у сфері розповсюдження зброї масового знищення. А передусім – на чому найбільш залежало міжнародній громадськості – обмеження доступності ядерної зброї для недієздатних держав і терористичних груп. Зокрема, тому, що, на жаль, саміт проходить у тіні Росії й актуального невирішеного конфлікту в Україні. При нагоді, відбулося випробування дипломатичних сил, тобто зустріч Великої Сімки, на яку не запрошено Росії. Це вже не формула G8, а лише G7, своєрідний щиголь у ніс президентові Російської Федерації. Мовляв, немає для нього місця серед лідерів демократичних, найбільших держав світу з найшвидшим розвитком економіки. Також тому не варто сподіватися на поступливість Росії в справі обмеження дотеперішніх ресурсів ядерної зброї та виконання інших рекомендацій, – сказав Лукаш Кістер.
Слід додати, що замість зустрічі Великої Вісімки у Сочі, у червні цього року вирішено провести саміт Великої Сімки, без участі Росії, у Брюсселі. Одна з головних тем дводенного саміту у Гаазі, присвяченого атомній безпеці – це питання, як зупинити терористичні і злочинні організації перед здобуттям ядерної зброї та матеріалів, що уможливлюють її виготовлення. Експерт Collegium Civitas вважає цю проблему реальною.
– Проблема – реальна, але є питанням, чи вдасться нам створити настільки сильну міжнародну коаліцію, яка стримає саму можливість терористичних груп або груп організованої злочинності заволодіти ядерною зброєю. Адже це – особливий промисел, досить важко його виявити, особливо в ситуації, коли країни всього світу не підлягають усім зобов’язанням у рамках міжнародних угод і ці угоди на практиці не працюють. Прикладом є Іран, але також відсутність відповідного нагляду над атомним потенціалом у набагато більш демократичних країнах. Насправді це вони відіграють ключову роль у процесі обмеження розвитку зброї масового знищення, особливо – атомної, і доступу до неї нових держав. Отже, важко говорити про реальну ефективність суто юридичних кроків або таких, що випливають з міжнародних декларацій. На жаль, тут необхідна згода всіх геополітичних гравців, які мають зброю масового знищення, на дуже радикальні дії проти всіляких терористичних чи злочинних груп, – відзначив Лукаш Кістер.
До Гааги прибув також президент Китаю, тобто держави, яка межує з Північною Кореєю. Остання ж від часу до часу лякає решту світу передусім ракетними випробуваннями. Польський експерт не вважає, що західні країни і Китай можуть вплинути на Пхеньян.
– Держави Заходу такого реального впливу на Південну Корею сьогодні не мають і, радше, не будуть мати. Проте, в цьому випадку всі покладають надію на Китай і його декларації, дії та щораз більшу раціональність китайської позиції у відношенні до Північної Кореї. Уже деякий час ми спостерігаємо дещо інше відношення Пекіна до північнокорейської диктатури. Ми всі маємо надію, що Китай зуміє обмежити ядерні амбіції Пхеньяна і вдасться зменшити навіть спроби заволодіти таким видом зброї. Бо якщо Північна Корея матиме цю зброю, то існуватиме загроза й для самого Китаю. Отже, на мій погляд, Китай використає свою гегемонію в регіоні, щоб зупинити такі пориви північнокорейських диктаторів, – сказав Лукаш Кістер з варшавського вишу Collegium Civitas.
Ініціатором обговорення питанням атомної безпеки на найвищому рівні є президент США Барак Обама, який уже 5 років тому визнав ядерний тероризм найбільшою загрозою для сучасного світу.
Н.Б./ IAR, PRdZ