Logo Polskiego Radia
Print

Польща вже 15 років у НАТО

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 12.03.2014 15:56
  • Польща в НАТО.mp3
Криза в Україні – це найсерйозніша проблема НАТО після 1989 року. Тому, замість святкування роковин, перед Польщею – важкі питання

12-го березня 1999 року Польща приєдналася до НАТО, разом з Чехією та Угорщиною. Напередодні роковин у Сенаті відбулася конференція, учасники якої були згодні: річниця вступу Польщі до Північноатлантичного Альянсу сприймається в новому світлі з приводу кризи в Україні. Маршал Сенату Боґдан Борусевич відзначив, що згадку про цей день послаблюють події у східних сусідів Польщі.

– Мають значення не лише роковини, ми також задумуємося над тривкістю нашої безпеки. І, якщо зовсім недавно вважалося, що наш континент безпечний і стабільний, а різні нестабільності стосуються інших континентів – то тепер необхідно переглянути цей наш погляд, – сказав Боґдан Борусевич.

Віце-міністр оборони Польщі Роберт Купєцький звернув увагу, що НАТО є одною з основ польської свободи і солідарності. За його словами, криза в Україні загострює питання організації Північноатлантичного договору.

– По-перше, дуже чітко нагадує нам про дефіцит безпеки і стабілізації по-сусідськи з польськими кордонами і за межею Північноатлантичного Альянсу. По-друге – нагадує, що процес демократизації і стабілізації Східної Європи не закінчився. По-третє – рішення відносно майбутнього НАТО повинні бути врівноважені між традиційною місією колективної оборони та іншими завданнями Альянсу. І, по-четверте, постанова Польщі зв’язатися з НАТО виявилася надзвичайно слушною, – сказав Роберт Купєцький.

Представник Бюро національної безпеки Польщі Лєх Конопка наголошує, що теперішня криза в Україні – це найсерйозніша проблема НАТО після 1989 року. Тому, замість святкування роковин, перед Польщею – важкі питання.

– Криза в Україні і загроза відкритого військового конфлікту з Росією можуть ускладнити вже складну і дорогу операцію логістичного виведення військ з Афганістану. Це може стосуватися також польського військового контингенту. Якщо розвиток подій в Україні буде неконтрольованим, контакти Захід–Росія можуть драматично погіршитися, а наслідки цього важко передбачити. Вже тепер наростає взаємна недовіра, а її природний наслідок – це ворожість, – відзначив Лєх Конопка.

Колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкєвич нагадав про ситуацію на зламі 1989/90 років. «Усі вважали, що закінчився післяялтинський поділ у Європі на два протилежні блоки. Але це не означає, що ситуація була стабільною.(...) Ми побоювалися, що нестійкий статус Польщі може відновити в російських елітах спокусу відбудувати подібні відносини, як у холодновоєнний період – здобути вплив, домінацію, хоча б включити Польщу в їхню зону інтересу. Єдиним виходом здавалося залучення Польщі у зону вільного світу – Європейський Союз і НАТО», – сказав Януш Онишкєвич.

НАТО – це привілеї та обов’язки. Вже на початку своєї присутності в Альянсі поляки пересвідчилися, що означає участь у цій структурі, – сказав голова польського відомства національної оборони Томаш Сємоняк.

– Ми всі пам’ятаємо 99-ий рік і нашу радість, що вільна Польща досягла однієї з двох основних цілей: це були НАТО і Європейський Союз. Дуже швидко настало зіткнення з дійсністю – втручання НАТО в Косові. І Польща побачила, що участь в Альянсі – це не тільки привілеї й користь, але і союзницькі зобов’язання.

Міністр оборони Томаш Сємоняк звернув увагу, що протягом 15-ти років участі в структурах Північноатлантичного Альянсу, Польща стала важливим гравцем.

– З нової країни, що вчилася звичаїв, процедур, ми стали одною з держав, які задають тон у внутрішніх дебатах в НАТО. І стараються дбати, щоб збереглися його основні цінності на підставі 5-ої статті про колективну оборону, тобто цінності, на ґрунті яких НАТО заснували 1949 року.

Присутність у НАТО означала конкретну користь для польської армії. Сьогодні в ній добре підготовлені солдати і сучасне спорядження. «Ми не пасемо задніх і не маємо чим соромитися», – оцінив міністр Томаш Сємоняк.

– У різних структурах командування НАТО служили сотні польських офіцерів, у місіях брали участь кількадесят тисяч солдатів. Це велика зміна а армії, яка ще в другій половині 90-тих років була сильно назначена спадщиною Польської Народної Республіки. Сьогодні наші офіцери і солдати без жодної проблеми беруть участь у спільних операціях.

Голова польського відомства національної оборони вважає, що НАТО добре виконує свої завдання в умовах складної ситуації в Україні.

– Останні дні показали, що ми ефективні: на пропозицію Польщі учетверте в історії Альянс працював на основі 4-ої статті, в якій мовиться про консультації в разі загрози для одного із союзників. Так вийшло, що в 15-річчя участі, замість організувати церемонію, ми перевіряємо на практиці, як функціонує НАТО, – сказав міністр Томаш Сємоняк.

Участь у НАТО гарантує Польщі безпеку і допомогу союзників у разі потреби. Головний редактор журналу «Рапорт» Міхал Ліковський вважає, що завдяки членству в НАТО такі країни як Польща та представники Балтії не повинні побоюватися подібного сценарію, як у Криму. На його думку, Північноатлантичний Альянс є справним.

– Чому росіяни не зреалізували такого сценарію у випадку балтійських держав? Про НАТО можна говорити різне, але є певним, що ця організація створює досить безпечний простір і, як досі, це спрацьовує. Тому була російсько-грузинська війна, тепер маємо напруження в Криму і навколо України, а не трапилося таких подій у відношенні до натівських країн, – Міхал Ліковський.

Експерти позитивно оцінюють факт, що американська сторона збільшує військову присутність у Польщі. Вирішено про прибуття до бази в місті Ласк у центральній Польщі 12-ти американських літаків F-16 і трьохсотособового контингенту. Внаслідок напруженої ситуації в Україні, зокрема в Криму, у США з’явилися голоси про повернення до попереднього плану системи протиракетної оборони з розміщенням елементів у Польщі і Чехії. Генерал Станіслав Крисінський вважає, що Польща повинна натискати на США.

– Ми повинні натискати на американців, бо вони неслушно відмовилися від ідеї збудувати протиракетний щит. Я думаю, що, просто, американський президент Барак Обама зробив це під натиском президента Росії Владіміра Путіна. Він не хотів загострення відносин і здався, а такий щит для нас необхідний, – Станіслав Крисінський.

На думку польського міністра оборони Томаша Сємоняка, 15-річчя присутності в НАТО повинно принести рефлексію, що далі. На саміті у вересні відбудеться дискусія про майбутнє Альянсу після закінчення місії в Афганістані і про плани до 2020 року. Польща відстоює пропозицію, щоб НАТО зосередилося на готовності до захисту своїх учасників і зменшенні різниць між потенціалом США і рештою держав. Необхідно чітко заявити: безпека має свою ціну і є одним з найважливіших питань – вважає міністр.

Н.Б./IAR

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти