У нападі на Всесвітній торговельний центр 11 вересня 2001 року загинуло майже 3 тис. людей. Нині найтрагічніша сторінка в історії США накладається на європейські проблеми з Близьким Сходом. Отже — чи витриває Європа в ідеологічному зіткненні з «Ісламською державою»?
Перегорнута сторінка?
Сонячного ранку 11 вересня пасажирські авіалайнери, захоплені терористами, розбилися об хмарочоси-близнюки Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку та у будівлю Пентагону. Четвертий літак впав у штаті Пенсильванія. У Нью-Йорку була 8:46, у Польщі — майже 15-та година. Драма жертв зловмисників розгравалася на очах в усього світу. Телебачення в прямому ефірі показувало кадри з Мангеттена та зі столиці США.
В атаці постраждали теж поляки. Пшемислав Ґлазяк, у свою чергу, під час теракту працював в одному з офісів Всесвітнього торговельного центру. Він згадує, що під час першої удару у вежу у нього склалося враження, ніби вся будівля нахилилася.
— Я бачив величезні клубки диму, вогню, бачив я шалену кількість людських тіл, які випадали з будинків, комп’ютери, стоси паперу, принтерів, офісного спорядження. Я панічно злякався, мені здавалося, що через мить я загину, — казав він.
Терористичні атаки 11 вересня засудив майже весь світ, не тільки глави держав, а й звичайні люди, які по-різному виявляли солідарність з американцями. Зі спеціальним зверненням виступив папа римський Іван Павло II, він закликав до спеціальної молитви за загиблих. Красномовним символом солідарності стала свічка у вікні папської резиденції в Кастель-Ґандольфо. Незабаром після цього, під час візиту до Казахстану, де проживає чимало мусульман, Іван Павло II закликав християн і мусульман до діалогу і співпраці. Він підкреслив, що жодна релігія не може бути приводом для ненависті:
— З Казахстану, який є прикладом гармонії проживання людей різного походження та релігій, я хотів би закликати всіх, і християн, і послідовників інших релігій — щоб ми працювали разом, щоб побудували світ без насильства, світ любові, справедливості та солідарності, — казав він.
Відразу ж після теракту американський президент Джордж Буш оголосив війну з тероризмом, а лідер «Аль-Каїди» Усама бін Ладен став терористом номер один у світі. Міжнародні коаліційні сили повалили режим талібів в Афганістані і вторглися до Іраку. Через десять років після теракту Усама бін Ладен був убитий американським спецназом в Пакистані. Його смерть символічно закрила цю главу боротьби з тероризмом.
Тероризм — це постійний продукт, який поки що відступив від Європи?
Проте нині на обрії європейського світу — нова сторінка, ім’я їй: Ісламська держава, яка бравурно карає поки що на Близькому Сході, проте ось уже британські таблоїди повідомляють: серед тисяч біженців до Європи є агенти Ісламської держави. Лукаш Ясіна з видання «Культура ліберальна» вказує на публікацію польської «Ґазети Виборчої», яка з’явилася кілька місяців тому і остерігала перед новою хвилею тероризму.
— Безперечно, аналізуючи звичайною статистикою, серед багатьох тисяч біженців знайдуться ті, хто співпрацюватиме з терористами. Для терористичних організацій з Африки та Близького Сходу, для так званої Ісламської держави хвиля біженців — це дуже добра можливість, і вони не могли пройти повз неї. Однак я б не говорив, що це великі кількості людей-терористів, силами європейських служб безпеки їх можна контролювати. Поки що проблема в тому, що хвиля надто велика, цими днями їх важко контролювати, — каже Ясіна.
Нині тероризм дещо відступив від Європи, проте, за словами Лукаша Ясіни, це лише тимчасове явище.
— Тероризм — це постійний процес і продукт. Він безперервно розвивається приблизно останні двісті років. Усі моменти, здавалося б, його «вигасання», мали тимчасовий характер. Більш-менш подібно, дуже спокійно відчували себе європейці та американці 10 вересня 2001 року. Суть тероризму полягає в тому, що ми не є в стані зрозуміти, коли і де станеться нещастя. Усі теракти, зокрема «Аль-Каїди», мали несподіваний характер. Проблема сьогоднішня, нашого ставлення до Ісламської держави, полягає в тому, що ми не є в стані зрозуміти її структуру, ми не знаємо, наскільки далеко вона пустила своє коріння, — каже Ясіна.
А яке місце в цій глобальній структурі для Польщі, чи терористи бачать у ній свою мішень?
— Для Польщі радикальний іслам є такою ж загрозою, як і для будь-якої країни Євросоюзу. Польща, щоправда, не є головною ціллю терористів, до неї не ставляться так як до Німеччини чи Франції, проте Польща може бути ціллю. На Польщу все-таки звертають увагу ідеологи Ісламської держави, спроби зорганізувати теракт у Польщі були, проте, на щастя, їх викрили спецслужби, — каже Ясіна.
Лукаш Ясіна говорить і про те, чи може війна на Донбасі породити якийсь великий терористичний рух, що шантажував би західні країни.
— Польські спецслужби цікавляться тим, що відбувається у наших східних сусідів. Для нас проблемою можуть бути наслідки війни, а їх є немало. Наприклад, Польща мала у 1990-ті роки проблему з ветеранами чеченських воєн, і так само сьогодні для нас можуть стати викликом одиночки — ветерани української війни, і то з обох боків. Такі люди, дуже часто, не маючи грошей і нормальних шансів заробляти, стають фактично найманцями організованої злочинності. Тому проблема цієї категорії людей може бути, проте я не думаю, що може утворитися якась терористична організація, яка тероризувала б держави, що активно підтримують Україну, — каже Ясіна.
Загроза дефініції
На думку польського публіциста, Європа нині стоїть перед великим викликом, і він значно важчий для розв’язання, ніж терористична загроза.
— Найважливішою загрозою для Європи не є ані радикальний іслам, ані біженці, ані війна на Донбасі, ані Путін. Я думаю, головна проблема в іншому: Європа, яку знаємо з попередніх років, не може визначитися з тим, чим же вона є. Часи Європи, тобто ситого і багатого Євросоюзу, вже закінчилися, так далі не продовжуватиметься. Через кілька років скінчаться великі гроші, уже з’являються рухи національні, дезінтеграційні. Якщо Євросоюз не визначиться із дефініцією себе самого, зламається уся сьогоднішня система Євросоюзу, — каже Ясіна.
Отже, яким чином виглядатиме ця нова Європа — прогноз Лукаша Ясіни.
— Я вважаю, що Євросоюз має бути збережений, але зовсім в іншій формі. Це має бути оборонний союз Європи, який спільно діятиме і чинитиме опір у зв’язку з потенційною загрозою ісламу, Росії, і водночас буде конкурентним на ринках, зокрема, зі Сполученими Штатами. Немає тепер шансів, щоб утворилася яка-небудь велика європейська федерація, — каже Ясіна.
Немає шансів і на те, що в нашу епоху відбудеться інтеграція Росії з Європою, але так само немає шансів на приєднання до цієї нової Європи Білорусі і навіть України — таким є прогноз Лукаша Ясіни. Найкращим вирішенням для східних сусідів Польщі, поки що, на думку польського публіциста, є така собі буферна зона між Росією і Європою.
Слухайте звуковий файл!
Ігор Ісаєв