Logo Polskiego Radia
Print

Східне партнерство – реанімація (?)

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 10.03.2012 16:21
  • Східне Партнерство - реанімація
Як зробити Східне партнерство більш ефективним дискутували учасники дебатів, організованих порталом Eastbook.eu у Варшаві
Учасники дебатів у Варшаві 6 березняУчасники дебатів у Варшаві 6 березняAnna Woźniak / flickr

Чи можна зробити програму Східного партнерства більш ефективною? І можна, і треба – переконані на інтернет-порталі Eastbook.eu, який виступив ініціатором проведення дебатів на тему «Східне партнерство - реанімація», що відбулися в Варшаві 6 березня. Учасники обговорювали проблеми, з якими зустрічаються реалізатори програми Партнерства, та можливі сценарії розвитку цього інтеграційного проекту.

Депутат Європейського Парламенту Павел Коваль розповів, що кілька років тому в ЄС дискутували про те, як наблизити пострадянські країни, що перебувають у сфері впливів Росії, до Європи. В результаті, за ініціативою Польщі та Швеції, була створена програма Східного партнерства. За два роки, однак, проявився ряд недоліків проекту...

Павел Коваль: Деякі психологічні чинники, які мали бути мотором Східного партнерства, виявилися його слабкістю. Країни, до яких Партнерство спрямовано, не відчули, що це реальна пропозиція для них. На жаль, за ці роки не було підписано жодного договору про асоціацію. В лібералізації візового режиму теж сталася заминка. Тому, на мою думку, мета польської закордонної політики – це запропонувати якесь розв’язання, яке б освіжило Східне партнерство.

В якості першого заходу, який би став інвестицією в майбутнє Партнерства, євродепутат пропонує створити спеціальний університет.

Павел Коваль: Йдеться про те, аби кошти, виділені на Східне партнерство, сфокусувати на молоді, і заснувати для молодих громадян країн Партнерства університет. Це стало би місточком між сходом Європи та країнами ЄС. Тому що університет це і майданчик для наукової діяльності, і місце генерування нових еліт.

Менш оптимістичним щодо майбутнього Партнерства виявився професор Еуґеніуш Смоляр з Польського інституту міжнародних відносин.

Еуґеніуш Смоляр: Освітні заходи як інвестиція в майбутнє – це безумовно треба робити. Але вони не дають жодної політичної перспективи. А ми маємо поміркувати над тим, як оживити Східне партнерство у політичній площині. Багато говориться про те, що ЄС може дати країнам Східної Європи, але я б дуже хотів знати, що Східна Європа може дати Брюсселю. Треба пам’ятати, що східна політика це тільки один з багатьох векторів країн ЄС. І ті виклики, які зараз перед Європою ставить Північна Африка, є більш актуальними ніж ті, які ставить Східна Європа.

Кшиштоф Нєчипор, головний редактор порталу Eastbook.eu вважає, що брак динамічних змін у країнах Партнерства зумовлений тим, що в межах цієї ініціативи не передбачена перспектива членства в Європейському Союзі.

Кшиштоф Нєчипор: Східне партнерство, від самих своїх початків, не дає відповіді на запитання – яка мета інтеграції з Європою у межах цієї програми. Якщо не має перспективи членства цих країн в євроспільноті – то що тоді? Політики з країн Східного партнерства висловлюють сподівання, що після лібералізації візового режиму, підписання ряду торговельних умов і договорів про асоціацію, «відкриті двері» до Європи з’являться. І тут очікування не збігаються з пропозицією ЄС, що дуже яскраво видно на прикладі України. Президент Янукович перед останнім самітом Україна – ЄС, який відбувся у грудні в Києві, натякнув, що він не розуміє, чому його країна у період економічної кризи має пройти через ряд болісних реформ не маючи конкретної перспективи членства.

Аналітик наголошує, що Польща і далі дуже зацікавлена в розвиткові програми Східного партнерства, але потребує активних кроків зі сторони української влади.

Кшиштоф Нєчипор: Ця публікація авторства п’яти міністрів закордонних справ у газеті «The New York Times» та заява країн Вишеградської четвірки про підтримку Східного партнерства від 5 березня є проявом намагань польської дипломатії, аби східний вектор у закордонній політиці ЄС після закінчення польської президенції не зникнув зі списку пріоритетів. Польща й далі намагається залучати Західну Європу до активніших контактів з європейськими сусідами зі Сходу.

Директор фундації PAUCI Ян Пєкло в інтерв’ю для нашої програми підкреслив, що для майбутніх стосунків між Україною та ЄС вирішальним пунктом будуть вибори до Верховної Ради, які відбудуться у жовтні 2012 року.

Яна Пєкло: Якщо, наприклад, вибори до українського парламенту не будуть відбуватися прозоро, і розпочнуться громадські протести, а влада їх придушить, то реакція ЄС буде доволі прогнозованою – Україна опиниться в одному кошику з Білоруссю з усіма відповідними наслідками.

На думку Яна Пєкло, ситуація в Україні зараз є складною, але українська влада ще може щось змінити...

Яна Пєкло: Я вважаю помилкою, що після Помаранчевої революції Європа не дала Україні чіткого сигналу щодо перспективи членства. Що під час відомого саміту в Бухаресті Київ не прийняли до НАТО. Але теперішнє правління Януковича вже нагадує друге президентство Леоніда Кучми, і спроби впливати на медіа, переслідування опозиції свідчать про авторитаризацію режиму. Але шанс для України ще є: залишилися політичні еліти, які мають явно проєвропейську орієнтацію, є багато молодих людей, які поділяють європейські цінності, ну і сфера громадських організацій, на співпраці з якими ЄС мабуть буде концентруватися найближчим часом.

Всі учасники дебатів погодилися, що саме в неурядовому секторі Східне партнерство вже показало гарні результати, і саме цей напрямок далі буде пріоритетом для ЄС.

Олена Бабакова

Деякі психологічні чинники, які мали бути мотором Східного
Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти