Українці на польському ринку праці – тема гаряча і перспективна. З одного боку польські підприємці заявляють, що готові працевлаштувати навіть 5 мільйонів іноземних працівників, бажано – українців. З другого, під цими подомленнями знайдемо коментарі-обурення, коментарі-протести, мовляв, українці заберуть у поляків працю. Тож заберуть чи не заберуть? Спробую з’ясувати зі своїми співрозмовниками.
Маріуш Маркєвич - голова компанії «Sas Logistics», яка займається посередництвом у працевлаштуванні іноземців у Польщі. На запитання чи українці для польського ринку праці – це шанс чи загроза, однозначно відповідає – шанс.
- Згідно з різними статистиками, торік у Польщі було видано понад 700 тисяч заяв про намір працевлаштувати іноземців (маю на увазі українців) і понад 50 тисяч дозволів на роботу. Отже, маємо 850 тисяч громадян України, котрі приїхали до Польщі. Звісно, слід взяти до уваги факт, що не всі працювали легально, скажімо, півмільйона українців працювали без порушення закону. Півмільйона осіб платило принаймні мінімальний податок, якщо до цього додамо ще різного року внески (на страхування тощо), то це нам дасть суму понад 400 мільйонів злотих (на місяць) тобто 90 мільйонів євро. Коли помножимо на 12 місяців – вийде 5 мільярдів злотих - понад мільярд євро. Інша статитика – ці 800 тисяч громадян України, котрі приїхали до Польщі, витрачали у нас гроші. Спробуємо взяти мінімальну суму 500 злотих на місяць – знову маємо 400 мільйонів злотих (в річному масштабі – 5 мільярдів). Ці дві суми дають нам 10 мільярдів злотих на рік. За підрахунками професора Ґомулки, програма «Родина 500+» коштуватиме щороку 15 мільярдів. Бюджет Польщі – 300 мільярдів.
Маріуш Маркєвич переконує - українці в поляків праці не забирають.
- Праця українців не вплине на зменшення працевлаштування поляків. Адже, по-перше, українські працівники заповнюють нішу після восьмисот тисяч чи мільйона поляків, котрі виїхали працювати до інших країн. По-друге, до Польщі приїжджають теж спеціалісти, наприклад, чимало інформатиків. А нам потрібні висококваліфіковані спеціалісти. Тенденція на ринку змінюється – українці перестають бути тільки дешевою робочою силою, вони суттєво впливають на нашу економіку на всіх її рівнях.
.. та у всіх воєводствах. За словами почесного консула України у місті Познань Вітольда Горовського, його регіон відчуває нестачу працівнкиів з-за східного кордону.
- Тому що у Польщі ці працівники дуже потрібні. Принаймні, в моєму регіоні, у Великопольщі, українських працівників могло би бути набагато більше. Додам, що Великопольща – це найсильніша регіональна економіка (звісно, за винятком Варшави). Безробіття в регіоні – рекордоно мале, дещо понад 2%. За нашими даними, минулого року у Великопольщі в середньому перебувало від 50 тисяч до 60 тисяч громадян України. Беручи до уваги масштаб нашої економіки, це невелика кількість. Більше українських працівників – у Нижній Сілезії, а в Мазовєцькому воєводстві їх у вісім разів більше, ніж у нас. Отже, на рухи в законодавчій площині чекають як роботодавці, так і працівники з України – слід спростити ураїнцям працевлаштування.
Тепер, як каже почесний консул, оформлення необхідних документів триває надто довго.
- Те, скільки тепер треба чекати на візу, те, скільки треба чекати на дозвіл на роботу, а навіть – на заяву про намір працевлаштувати іноземця, яку раніше видавали «від руки», а тепер треба чекати два тижні. Через ці перешкоди, якщо раніше оформлення приїзду до Польщі кандидата на працівника займало менше, ніж місяць, то сьогодні, якщо комусь вдасться оформитись за два-три місяці – то це дуже добрий результат.
Підприємці чекають на нові правила працевлаштування іноземців (зокрема, українців) у Польщі з певним побоюуванням. Як каже Маріуш Маркєвич, ці вирішення можуть видовжити бюрократичні процедури:
- У 2017 році, відповідно до євросоюзної директиви з 2014 року, Польща введе додаткові документи замість звяв про намір працевлаштувати. Це будуть два види дозволів: на виконання сезонної праці та на виконання короткотермінової праці. В контексті цих повідомлень ми маємо побоювання, що процедури працевлаштування іноземців ще більше видовжаться. Адже дозвіл на виконання сезонної праці зможуть отримати всі іноземців, не тільки українці та громадяни з п’яти країн, які досі могли у Польщі працювати на підставі заяви про намір працевлаштувати іноземця. Боюся, що управління праці просто заблокують працівники з Азії.
Але нові вирішення повинні заблокувати зловживання з боку роботодавців та посередників праці. Тепер нерідко трапляється, що намір працевлаштувати іноземця існує тільки в теоретичній площині, щоб громадянин України міг оформити візу. А далі, коли він приїжджає до Польщі, його «переймає» агентство працевлаштування, що діє на межі або ж поза законом. Це підвтерджують й контролі, які проводить Державна інспекція праці. Говорить директор Департаменту легального працевлашутвання Державної інспекції праці Ярослав Лєсьнєвський.
Торік ДІП провела 90 тисяч контролів на польських підприємцях, 3 тисячі стосувалися легальності працевлашутвання іноземців.
- Ми ствердили понад 1100 випадків нелегального виконання праця, при чому 980 випадків стосувалися громадян України. Тобто 88% порушення закону стосувалися, на жаль, українців. Найбільше випадків нелегальної праці було виявлено в таких галузях: сільське господарство, будівництво, а також дедалі частіше помічаємо таке порушення – люди працюють не в того роботодавця, який їх запросив (оформив намір працевлаштування). Часто трапляються такі ситуації, що українські громадяни нібито працюють в агентстві працевлаштування. Але насправді це агенство їх «розсилає» по всій Польщі та різних галузях. Це – патологія.
Якщо Дерджавна інспекція праці виявить іноземців, котрі працюють нлегально, вона передає їх Прикордонній службі. А що загрожує роботодавцю? Штраф. Та й той невисокий.
- Штраф до 5 тисяч злотих. Ми, тобто Державна інспекція праці, передаємо справу до суду, і роботоавцем далі займається суд. Натомість якщо ми доведемо, що іноземець свідомо виконував працю нелегально то штраф належить теж йому - до 5 тисяч злотих. Мушу сказати, що коли говорити про кару за нелегальне працевлаштування – то вона найнижча у Європі. Тому ці штрафи насправді не дуже-то лякають роботодавців. Ми дуже рідко штрафуємо іноземців. Але ДІП змушена повідомити про таку ситуацію Прикордонну службу або воєводу. І це від них насправді залежить доля іноземця. Найчастіше набільшим штрафом є примусовий виїзд з Польщі. Тому, на жаль, іноземці дуже рідко скаржаться до нас на своїх роботодавців.
За словами Ярослава Лєснєвського, чьогоріч ДІП отримала від громадян україни 200 скарг на нечесних роботоавців. Скарги потрапляють теж до почесних консулів. Говорить Вітольд Говорський.
- Більшість скарг українських громадян стосуються непорозумінь з роботодавцем, але часто теж йдеться про зловживання з боку роботодаців, а навіть – злочинів. Наприклад, забирають працівникам паспорти, не виплачують своєчасно зарплату, або взагалі не виплачують зарплату за останній місяць праці. Натомість, з власних спостережень можу сказати, що росте кількість чесних і добросовісних роботодавців. Торік я міг назвати себе песимістом, але цього ситуація поліпшилася.
Чи і як почесний консул може допомогти?
- Ці повноваження, юридичний інстуремантарій, який має поченсий консул, – надзвичайно скромний. Ми не надто можемо вживати якихось заходів формального характеру. Але з другого боку, міжнародне право чітко визначає, що ми представляємо громадян якоїсь країни у себе на батьківщини, для мене це Польща, регіон Великопольща. Отже, маємо такі повановаження, щоб, скажімо, подзвонити до роботодавця і запитати, чому він не заплатив своєму працівникові з України за місяць його праці, або ж написати листа до роботодавця з проханням пояснити цю ситуацію. З власного досвіду знаю, що такого типу «втручання» - ефективні. Не завжди, щоправда.
Зі своїми співрозмовниками я говорила в рамках конференції «Умови працевлашутвання громадян України та способи їх вирішення», органіщованої Посольством України у Польщі.
Запрошую послухати звуковий файл передачі
Яна Стемпнєвич