У Польщі все ще високий рівень тіньової економіки. 20% – звичайно, це не майже 50%, як це має місце в Україні; подібні, як у Польщі, показники мають Греція, Італія, Португалія чи Іспанія, а вже у Німеччині справи набагато кращі, там дещо більше 12% економіки у тіні.
2012-го року тіньова економіка у Польщі складала більше 21%, 2013-го – майже 20%, минулого року – 19,5, а 2015-го передбачається дещо понад 19%. Тобто, поступове зменшення. Світовий банк минулого року вважав, що у Польщі вартість тіньової економіки складає майже 400 мільярдів злотих (тобто приблизно 107 млрд $).
Продовжує Марцін Петерлік зі столичного Інституту досліджень ринкової економіки:
– Справді, за нашими дослідженнями виходить, що тіньова економіка почуває себе досить непогано. Згідно з нашими передбаченнями, її частка у польському ВВП складе дещо більше 19%. Це ніби дещо менше, ніж минулого року, але якщо взяти до уваги, що ми говоримо про оцінки, прогнози і про явище, яке в тіні і обрахунки якого завжди приблизні, то, в принципі, можна сказати, що протягом кількох років ми маємо стабілізацію частки тіньової економіки в нашій господарці на рівні до 20%, – каже Марцін Петерлік.
Тіньова зона, «сіра» чи тіньова економіка, неформальна економіка тощо. Мені відразу ж спадає на думку – це коли Тобі в крамниці чи у траснорті не видають квитанції?
– Так, перш за все, йдеться про легальну діяльність, яка не зареєстрована і не оподаткована, – це головна частина тіньової економіки. А крім цього, треба додати таку нелегальну діяльність, як проституція, контрабанда цигарок і торгівлю наркотиками. Це, щоправда, дуже мала частка тіні, але Головне статистичне управління вже враховує її при обрахунках ВВП, – каже Марцін Петерлік.
Працевлаштування без відповідної угоди з роботодавцем – це ж також тіньова економіка, чи не так?
– Так, нелегальна праця – це також один з елементів тіньової економіки. Прибуток з неї має значний влив на сіру зону і ми, в нашій статистиці, також беремо це до уваги, – каже Марцін Петерлік.
Хтось міг би сказати – ну, добре, але ця робота, щоправда, без угоди чи без оплати податків, але ж, принаймні, легальна. Але, з другого боку, це непорядно у відношенні до інших підприємців, які усі ці податки і оплати платять.
– Так, тут необхідно звернути увагу на два елементи. Перший, про що Ви сказали, – тобто порушення умов конкуренції. Часто трапляється, що на різних – менших чи більших локальних ринках – спостерігається, що один підприємець платить податки, а другий – не платить і через це порядний бізнесмен менш конкурентоспроможний і, буває, через якийсь час він приходить до висновку: єдиний спосіб, аби наздогнати конкурентів, – треба буде також піти в тінь. І такий механізм призводить до того, що ця тіньова зона розростається. Бо виходить, що чесним способом, коли особливо маємо справу з посиленням конкуренції, з низькою рентабельністю, дуже тяжко виграти конкуренцію з тими, хто не платить податки, – каже Марцін Петерлік.
Здається, що все більше занепокоєння викликає контрабанда цигарок, – її рівень постійно зростає. Контрабандисти проявляють неабияку винахідливість, – хлопці з України навіть параплани застосовують.
– Згідно з нашими даними, – а ми спираємося на фірму «Альмарес» (вона досліджує порожні пачки цигарок), які показують, що вже протягом кількох років частка тіньового сегменту на ринку цигарок значно зростає. У порівнянні з 2010 роком це зростання складає 6%, наприкінці минулого року частка тіні складала більше 17%. Головна причина цього явища, – акциз, який постійно зростає, у Польщі останніми роками вона досить помітно пішла вгору, – каже Марцін Петерлік.
Тобто, Міністерство фінансів прагнуло збільшити прибутки з акцизу, проте, замість вищих прибутків, маємо більше тіні.
– Так, маємо вищу сіру зону і маємо розквіт різного роду явищ, які полягають на наданні споживачам тютюну для самокруток, відповідних інструментів для цього і так далі. Винахідливість людей, які діють у цій тіньовій сигаретній сфері, справді вражаюча, – каже Марцін Петерлік.
А що у такому випадку повинна робити держава – посилювати контроль, але ж це також збільшення витрат?
– Контролювати, – це одна справа, але значно ефективніші – системні дії. Діяльність, що полягає, перш за все, на зниженні податків, на спрощенні податкової системи, усіх процедур та регуляторних механізмів, які відлякують підприємців від того, щоб легально вести бізнес. Взагалі потрібна простіша система економічного регулювання. Чим нижчі податки та інші оплати для працівників, чим більш еластичний підхід до працевлаштування, тим схильність підприємців до входження у тіньову економіку менша, бо порушувати правила буде не дуже вигідно, – каже Марцін Петерлік.
Можна також у більших масштабах використовувати нові технології, ми ж бо, наприклад, маємо такий факт, як нелегальна торгівля в Інтернеті, вона відбувається на цілком легальних порталах-аукціонах. Відомо, що Міністерство фінансів вже щось робить, але могло б, мабуть, робити ще більше?
– Погоджуюся, взагалі Інтернет створив дуже добрі нові можливості також для розвитку тієї ж тіньової економіки. Але не забуваймо, що це, принаймні, десь реєструється, десь це записується в історії. Тут тяжко щось приховати, але треба пам’ятати, що на початках веб-торгівлі таке явище взагалі не було оподатковане. Але тепер ситуація поступово змінюється, – каже Марцін Петерлік.
11 березня був у Польщі символічним днем виходу з тіньової економіки і тут також мало що змінюється. А які прогнози на наступні роки?
– Мені здається, якщо макроекономічна кон’юнктура буде такою, як більшість суб’єктів прогнозує, – тобто економічне зростання буде на рівні 3–4% і якщо найближчими роками в Польщі не станеться змін у веденні економічної діяльності, то, правдоподібно, тіньова економіка буде наступними роками більш-менш на такому ж рівні, – каже Марцін Петерлік.
А це цікаво, бо ми весь час з Міністерства праці чуємо досить непогану статистику з безробіття, яке знижується. Цього року, наприклад, воно буде на одноцифровому рівні.
– Ну, так, безробіття зменшуватиметься, але воно має невелике значення, якщо говорити про частку у тіньовій економіці. Якщо ж говорити про працівників, які нелегально працюють, то це зазвичай особи з найнижчими кваліфікаціями, які незалежно від рівня безробіття мають проблеми з пошуком роботи. Саме такі люди й знаходять заняття у тіньовій зоні, – каже Марцін Петерлік.
Нагадаємо, що до тіньової економіки належать також порушення законів у горілчаній галузі, багато її у будівництві, на сезонних роботах. Це також неоподаткована оренда житла чи послуги догляду за дітьми і таке подібне. Експерти підрахували, що у Польщі за оті 107 мільярдів доларів тіні можна було б купити 700 суперлітаків марки «Dreamliner», або збудувати 10 тисяч кілометрів автобанів чи, наприклад, задіяти 70 нових ліній метрополітену.
За матеріалом 1 програми ПР В.П.