Польща та Україна вирушили у вільне плавання як незалежні держави приблизно з того ж самого економічного рівня. Минуло трохи більше двадцяти років, і ситуація у тій країні, де майже не було реформ - погіршилася, а у тій, де постійно проводяться реформи - поліпшилася. Як вважають польські ЗМІ, середня зарплата в Україні складає 3228 гривень, у Польщі – 11628 гривень. В Україні офіційне безробіття лише 7,6%, у Польщі - майже удвічі більше. Зростання ВВП в Україні на мінусі, у Польщі – на плюсі, різниця майже у три відсотки. Крім відсутності реформ українську економіку знищують політична нестабільність, корупція, рейдерство, придушення малого бізнесу і так далі. Як пишуть у польській пресі, донецькі господарники, які вже кілька років разом з олігархами, керують економікою, призвели не тільки до економічного “покращення” і політичної кризи, а й настрахали інвесторів.
Експерт українського ринку, голова Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота переконаний, що Євросоюз повинен бути готовим до серйозної розмови про те, як допомогти Україні вийти з драматичної економічної кризи і як створити умови для поліпшення конкурентоспроможності української економіки та виплати нею боргів:
- Сьогодні, перш за все, час очікування. Ніхто не приймає рішення про нові інвестиції, про нові проекти в Україні. Фірми стримали пошук партнерів з українського боку як отримувачів, так і постачальників. Тобто, це період застою та вичікування. Підприємці чекають, перш за все, на стабілізацію владних структур, економічної системи, правил та законів, - для бізнесу це найголовніше.
Ми великими зусиллями розбудовували економічний обмін з Україною, який ми напрацювали ще до кризи 2009 року. У той час, коли ми були, так би мовити, зеленим островом Європи, Україна зафіксувала 15% падіння ВВП, а наш торгівельний оборот з Україною упав на 50%. Ми до сьогоднішнього дня ще не досягли рівня докризового періоду, у нас менше 9 млрд. доларів торгівлі. Це майже той рівень, який ми мали наприкінці 2010-х років, - каже Яцек Пєхота.
Польський експерт українського ринку наголошує – сьогоднішня ситуація в Україні не сприяє прискоренню економічного обміну між нашими країнами, опозиція мало говорить про економічну програму. Україна ж, сьогодні вимагає радикальних реформ, що прирівнювалися б до плану польського реформатора Бальцеровича. Політичні угруповання в Україні бояться йти на це, бо програють вибори. А очікування суспільства дуже роздмухані, - каже Яцек Пєхота. “На Євромайдані кажуть, що у Євросоюзі свобода і добробут, це так, але ж до такого добробуту – підкреслює експерт, - Україна має ще пройти далеку дорогу”:
- Інша справа, - наші інвестиції. Україна – це все ще найбільший ринок, де наші підприємці, серед усіх країн колишнього Радянського Союзу, найактивніше вкладали свої інвестиційні кошти. 900 мільйонів доларів вклали польські фірми в українську економіку і сьогодні постає тривога – що буде далі? Тут треба наголосити, що серед самих бізнесменів ми маємо справу з різними поглядами на цю проблему. Адже, раніше, особливо виробничі інвестиції, були розраховані на те, щоб продавати свої продукти до країн колишнього СНД. Перш за все, наприклад, на російський і казахський ринки. Замороження стосунків між Росією та Україною мабуть не на користь саме цих підприємців. Тож, ми тут маємо різні інтереси польських бізнесменів. Як розвиватимуться ці події – побачимо, - каже Яцек Пєхота.
Здається, голова Польсько-Української господарчої палати Яцек Пєхота дещо може перебільшує, коли каже, що польський бізнес лише вичікує. Днями польська компанія Forbis Group, яка займається комплексним обслуговуванням у сфері проектування та будівництва комерційної поверхні, відкрила свою філію в Україні.
Голова Forbis Group Марцін Повєжа каже, що все більше польських фірм прагне розширювати свою групу користувачів саме на східному ринку. “Завдяки фахівцям високої кваліфікації та досвіду, що ми здобули на польському ринку, ми непогано підготовлені до обслуговування клієнтів на українському ринку”, - наголошує Марцін Повєжа.
Тим часом, як повідомили з Європейської комісії, ЄС, разом з міжнародними партнерами, працює над планом допомоги для України –. У розмовах беруть участь, зокрема, США. Йдеться не лише про справу вирішення політичної кризи, що триває в Україні, але також про економічну підтримку. Як повідомила речниця голови зовнішньополітичного відомства ЄС Майя Коціянчич, для введення в дію нового плану необхідні конкретні дії з боку Києва.
– Нинішня ситуація має розглядатися у політичному контексті, але також з урахуванням економічних питань. 610 мільйонів євро макрофінансової допомоги уже підготовлено, умовою її отримання є порозуміння з Міжнародним валютним фондом. Тепер ми дивимося на ширшу картину ситуації; це тісно пов’язане з проведенням конкретних реформ в Україні і співробітництвом з МВФ, – сказала Майя Коціянчич.
Передбачається різні етапи допомоги, а перший з них має стосуватися короткострокових потреб. Європейський Союз запропонував Україні 610 мільйонів євро фінансової підтримки ще минулого року, але президент Віктор Янукович не прийняв її з огляду на умову договору з Міжнародним валютним фондом. Натомість, Росія погодилася надати Україні кредит у розмірі 15 мільярдів доларів.
А тим часом, “Економічне зростання Польщі стає все стабільнішим”, - оцінює економіст ванку BZ WBK Пьотр Бєльський. Головне статистичне управління Польщі подало інформацію про те, що у середньому зростання ВВП у 2013 році склало 1,6%. Пьотр Бєльський звертає увагу, що опубліковані дані виявилися позитивною несподіванкою і наголошує – польська економіка стає все більш стабільною:
- Економічне зростання не тільки пришвидшує, але й спирається на усе більше чинників. Вже не тільки експорт штовхає нас вперед, все швидше зростає приватне споживання. Крім цього, швидше зростають інвестиції, які ще недавно переживали падіння. Це також дуже позитивна інформація, - видно що фірми хочуть розширювати свою діяльність, вони добачають потенціал в польській економіці, - каже Пьотр Бєльський.
Кращі від очікуваних даних за минулий рік дають надію на швидше від прогнозованих даних, зростання ВВП Польщі і у новому, 2014 році:
- Звичайно, це великою мірою залежатиме від того, що відбуватиметься за кордоном. Чи й там ми матимемо справу з продовженням позитивних тенденцій. Але, ми саме на це й розраховуємо. Я думаю, що до фірм експортного сектору, що швидко розвиваються, долучиться також ґроно тих фірм, які ще обмежуть діяльність на вітчизняному ринку. Бо видно, що споживачі більше витрачають грошей, а фірми більше інвестують, - каже Пьотр Бєльський.
Економіст ванку BZ WBK Пьотр Бєльський сподівається, що зростання ВВП 2014 року, перейде у Польщі позначку 3%.
В.П./IAR/Newseria/