Сьогодні ми знову побуваємо на узбережжі Балтійського моря, куди так багато поляків цього літа поїхало у відпустку. Ми побуваємо у Ґданську, на ґданській корабельні, там де народилася славнозвісна профспілка Солідарність на чолі з Лєхом Валенсою.
Справа в тому, що саме зараз, корабельня, яку також називають колискою Солідарності, відкрита для туристичних груп. Це спеціальний проект, про суть якого розповість нам автор книжок ґданської тематики, екскурсовод, власник турфірми "Dux" Ярослав Журавінський:Ярослав Журавінський: Це ідея професора Ґданської Академії Мистецтв Ґжегожа Кламана і полягає вона в тому, що місто профінансувало старий автобус 50-х років Jelcz, - так званий огірок. І тепер ми разом з екскурсоводом в рамках Суб‘єктивної Автобусної Лінії возимо туристів територією корабельні, розповідаючи про цю верф, де нині в одній частині будуються кораблі, а в другій частині, - вже немає ніяких робіт. Об‘їздна траса має довжину у 5 кілометрів. Словом, ми розповідаємо про історію усього кораблебудівного заводу.
Що можна побачити у цій колисці Солідарності ?Ярослав Журавінський: Ми починаємо з того, що говоримо про страйк 80-го року. Показуємо другу, символічну браму корабельні, де Лєх Валенса сказав людям, про те, що було підписано «серпневі порозуміння» опозиції з владою і показав ці документи. Ми відвідуємо усі місця, де проходили мітинги.
Згодом, ми говоримо про вистаку «Шляхи до Свободи», яка у 2000 році експонувалася на території корабельні, а тепер знаходиться кількасот метрів далі. Але, найголовнішим пунктом маршруту є зал навчання з Безпеки і Гігієни праці, де 31 серпня 1980 було підписано «серпневі порозуміння».
Потім, - наступні зупинки. Ми їдемо далі територію колишньої верфі, там де докери мали мітинги і зустрічалися з дирекцією заводу. Показуємо найдавнішу, збережену до сьогодні, так звану «цісарську корабельню».
Можна також побачити, як будуються кораблі, як виглядають стапелі, як виглядають плавучі доки. Ми об‘їжджаємо територію, де вже починається сьогоднішня Ґданська верф, власником якої є українська ISD Polska (Індустріальний Союз Донбасу). Але, туди, – на острів Ostrów, ми вже не в‘їжджаємо, лише показуємо нашим екскурсантам (на другій стороні), канали.
Крім цього, ми заходимо до приміщення, де працював Лєх Валенса, бачимо паркан, що його перескочив Валенса, і закінчується екскурсія в Інституті Мистецтва Ostrów. Власне там знаходиться виставка «20 Миттєвостей Свободи».
А хто вони, Ваші екскурсанти, чи багато відвідувачів ?Ярослав Журавінський: Дуже багато, на два-три дні усі квитки вже розкуплені. Приходять різні люди. Є такі, хто колись працював в корабельні, є ті, хто ніколи раніше тут не бував. Багато молоді, трапляються навіть цілі родини.
Чому Ваша Суб‘єктивна Автобусна Лінія функціонує лише пів місяця ?Ярослав Журавінський: Це пілотажний проект, вступний так би мовити. А наступного року місто пообіцяло, що постарається його краще профінансувати і тоді Суб‘єктивна Автобусна Лінія діятиме усе літо.
Взагалі, екскурсії наші не безплатні, - нормальний квиток – 8 злотих, пільговий – 6 злотих.
Щоб проїхатися старим, невигідним, і з запахом солярки автобусом-огірком треба ще й гроші за це заплатити ?Ярослав Журавінський: Ви це чудово охарактеризували. Бо там дійсно чути запах палива, так як це й було 40 років тому. На цьому зрештою й полягає відтворення того, пеерелівського клімату. Щоб учасники екскурсії не пересувалися територією старої корабельні новим, естетичним, вигідним і з кліматизацією автобусом, а щоб їх трішки попідкидало у тому старому автобусі, щоб там все тріщало і нічого не було чути.
Таким чином, ми ніби потрапляємо в оту атмосферу 60-х – 70-х років.
Чи у Вас бувають відвідувачі з інших регіонів Польщі, закордонні туристи ?Ярослав Журавінський: Так, з-за кордону також. Ми маємо одного екскурсовода, який веде розповіді англійською мовою. Але, до нього треба записуватися раніше. Якщо ж говорити про польських пасажирів, то вони звідусіль, - з Сілезії, з Лодзі, з Варшави і так далі.
А про що вони Вас запитують ?Ярослав Журавінський: На початку вони не знають про що питати, бо вони не дуже орієнтуються з якими очіваннями вони приходять. Але потім вони запитують про сьогоднішній день верфі, чи роблять тут кораблі, що тут буде у майбутньому.
І звичайно, ж запитують про конкретне технічне обладнання, як функціонує плавучий док, кран і так далі.
А коли, наприклад, люди слухають розповідь про те, як Лєх Валєнса перескочив паркан, то вони питають чи це дійсно було так, а що про це говорять свідки, тощо. Так, що цікавляться і історією і сучасністю.
Так, а чи дійсно був отой історичний стрибок Лєха Валєнси чи це такий символ ?Ярослав Журавінський: Я цього не бачив і не можу сказати, - чи був він чи не був. Але, свідки кажуть, – що так. Є свідки які можуть підтвердити доказами, вони там були і брали участь у тих буремних подіях початку 80-х.
І останнє питання, - чи цього року на польському узбережжі і зокрема у Ґданську справді так багато туристів, чи медіа дещо перебільшують ?Ярослав Журавінський: Багато туристів. Я взагалі екскурсовод і щодня плаваю туристичним кораблем. Ми дійсно маємо дуже багато туристів, роботи – повно. Перебільшень тут нема.
Загалом основний сезон триває до кінця канікул, тобто – до кінця серпня. І саме 31 серпня закінчується також цьогорічний проект Суб‘єктивна Автобусна Лінія, про що я Вам і розказав.
Дякуємо ґданському екскурсоводу Ярославу Журавінському. Додам, що екскурсія Суб‘єктивна Автобусна Лінія триває майже годину.
І що раніше на корабельні ім. Лєніна працювало 17,5 тисяч робітників, діяло 10 стапелів. Сьогодні працює 2200 осіб, діє три стапелі, два з яких – на вимогу Євросоюзу, доведеться зачинити.
Але, це вже більш економічного плану деталі, про які ми сьогодні, в Туристиці, говорити не будемо. Просто треба колись туди поїхати і побачити все на власні очі.
http://www.dux.turystyka.pl/