Триває період відпусток, тому ми хотіли би підказати нашим слухачам, як можна цікаво провести цей час у Варшаві. І один з таких варіантів може запропонувати «Dom spotkań z historią» - «Дім зустрічей з історією». А саме йдеться про цикл літніх прогулянок «Warszawa zapamiętana» - «Варшава, збережена у пам’яті».
Натомість, що це таке нам розкажуть Марія Павляк і Пйотр Гуммель з організації «WAWstep», що об’єднує варшавських екскурсоводів.
Пйотр Гуммель:
- Цикл «Варшава, збережена у пам’яті» - це цикл прогулянок, що ми їх, власне кажучи, в цьому сезоні вже вкотре повторюємо. Адже минулого року ми співпрацювали з «Домом зустрічей з історією» і з Осередком «Карта», котрі мають дуже великий спільний архів усної історії, тобто спогади насамперед мешканців Варшави про міжвоєнний період, а також про 40 і 50 роки. І це для нас така нагода, аби подивитися на суспільну історію Варшави й того, як місцеві громади у різних частинах міста функціонували. Отже, під час таких прогулянок ми вмикаємо також і згадані записи та – як історики і як екскурсоводи – додаємо до цього відповідний контекст. Ми водимо мешканців по різних районах. Це відкриті прогулянки, що зараз завжди відбуваються щосуботи о 16 годині.
- Перша прогулянка минулої суботи вже відбулася. Як враження?
Марія Павляк:
- Перша прогулянка вже відбулася, ми були на Повіслі. Прогулянка була винятково вдалою, якщо йдеться про кількість учасників, бо прийшло близько 80 осіб. Отже, це стало для нас дуже приємною несподіванкою, особливо, беручи до уваги те, що погода зараз – на початку канікул – несприятлива. І найважливіше те, що ми оглядали більш північні частини Повісля, неподалік вулиці Добра, хоч починали ми від вулиці Карова, тобто від того місця, де розташований «Дім зустрічей з історією», та слухали спогади варшав’ян про Варшаву 20-30-х років. Оте їхнє Повіслє вже зовсім не існує, побачити його можна лише на фотографіях або ж почути про нього в таких спогадах.
- Дуже гарно, що така ініціатива викликала живий інтерес. А хто бере участь в цих прогулянках: мешканці Варшави чи туристи, що прибули до столиці?
- [Це виглядає – ред.] дуже по-різному. Ми маємо вже трирічний досвід прогулянок Варшавою і можна сказати, що в залежності від теми формується дуже різна аудиторія. Здебільшого це люди середнього віку і молодь. Дуже нечасто це родини з дітьми, бо такі прогулянки не спрямовані до дітей, тому вони приходять дуже зрідка. Туристи також радше не є нашими постійними учасниками. Отже, найчастіше це мешканці даної околиці. Наприклад в суботу виявилося, що в прогулянці бере участь багато мешканців Повісля, котрі додатково розповідали чимало цікавих історій, що ми про них не знали. Отже, мені здається, що це такий цікавий розвиток історії як для нових, так і давніх мешканців Повісля.
- Які вони ставлять запитання, що їх цікавить?
Пйотр Гуммель:
- Так, справді, буває дуже по-різному. Але таку дуже цікаву історію ми мали в квітні минулого року, коли, власне, я вів екскурсію по Варшавському житловому кооперативі на Жолібожі, на яку також – попри дощ – прийшло близько 80 осіб, в тому числі й мешканців Жолібожа. І це, власне кажучи, була така собі дискусія: я щось розповідав, але також ми розмовляли. А на додаток, я також з Жолібожа, отже встановився такий дуже тісний зв’язок із учасниками, котрі розповідали про те, як їм жилося у подвір’ях. А розповідаючи про міжвоєнний період, вони казали про те, наскільки там змінилися умови життя, чи планування квартир було таке саме, як виглядали відомі жоліборські сквери, а також, як змінилося життя житлового кооперативу вже за часів Польської народної республіки, де ініціатива знизу була вже насправді встановлена згори. Отже, все це дуже цікаве, а також, як мені здається, найбільш варте уваги.
- А якою взагалі є мета таких прогулянок Варшавою? Це місто, безперечно, приховує безліч загадок. Отже, йдеться про те, аби їх відкривати й показувати іншим?
- Так, хоча такою головною метою, що її «Дім зустрічей з історією» визначив собі на самому початку, була популяризація певної інтернет-сторінки, котру було створено в рамках проекту усної історії, яка, власне, й називається «Warszawa zapamiętana» - «Варшава, збережена у пам’яті». Тож насправді йшлося про популяризацію аудіозаписів. Натомість, нашою метою як екскурсоводів є показати, що Варшава дуже швидко змінюється. Це можна було побачити й минулої суботи, адже останні п’ять років на Повіслі – це грандіозні зміни, котрі мало хто ззовні в змозі зауважити. Це видно лише тим, хто там буває. Ми, власне, мали таку можливість, бо ще недавно ми навчалися в університеті, отже пам’ятаємо, як Повіслє виглядало. А є такі люди, що бувають там надзвичайно зрідка й не усвідомлюють того, наскільки швидко це місто змінюється. А цей район, що протягом багатьох років був всіма забутий, сьогодні є одним з найважливіших, якщо йдеться про кількість новобудов. Також ми прагнемо показати, що чимало будинків за останні кілька років змінило свій вигляд, а, наприклад, у міжвоєнне двадцятиріччя вони виглядали цілковито інакше. Окрім цього, варшав’яни змінюють свої вподобання, хочуть бувати в щораз інших місцях.
- Отже, в суботу Ви були на Повіслі. Що далі? Розкажіть, будь ласка, детальніше про програму таких зустрічей.
Пйотр Гуммель:
- Так, наступної суботи о 16 годині ми вирушаємо з-під Бельведеру і ходитимемо Південним середмістям. Ця прогулянка, власне, називатиметься «Від маленьких палаців до хмарочосів», тобто ми розмовлятимемо про такий буржуазний та, мабуть, найелегантніший у міжвоєнний період район Варшави, який, власне, виник на межі 19 і 20 сторічь. Сьогодні про околицю Лазєнок і Уяздовських алей ми думаємо як про самий центр міста, а насправді поруч із сьогоднішньою площею Люблінської унії були пусті ділянки, сади, якісь старі аристократичні палаци. І лише пізніше, через те, що там було дуже багато місця для нових споруд, з’явилися найвищі на той час хмарочоси, оті дуже елегантні кам’яниці. Тож атмосфера там цілковито змінилася. Отже, ми переходимо від Повісля, що ще в міжвоєнний період було ремісницько-робочим районом, до такого собі hi-life’у тогочасної Варшави. Також із дуже цікавими контекстами, адже це був такий район, де за часів розділу Польщі мешкало дуже багато росіян, включно із найвищою аристократією.
- Скільки така екскурсія триває і чи ще можна на неї записатися?
- Записуватися не треба, ми запрошуємо всіх без обмежень. Весь час можна також від нас від’єднатися, адже під час прогулянки не треба бути присутнім від самого початку до кінця. Ми усвідомлюємо, що не всі фізично в стані здолати цю відстань. Хоча, це недовгі екскурсії. Кожну прогулянку ми плануємо приблизно на 2 години. Отже, це така досить інтенсивна програма. Натомість, треба пам’ятати, що кожен охочий може приєднатися до нас без жодних проблем.
PR24/А.М.