Як вберегтися від травм, як підготуватися до лижного сезону, яке лижне спорядження купити, чи каска є обов’язковим елементом цього спорядження? На ці запитання відповість ортопед Уршуля Зданович (Karolina Medical Centrum). Чи травми – це невід’ємний елемент лижування?
- Так, один вид травм загрожує лижникам, інший – сноубордистам. Жінки піддаються іншим травмам, ніж чоловіки, діти по-іншому травмуються, ніж дорослі. Професіонали теж зазнають травм, але це інші травми, ніж у початківців. Отже, кожна з цих груп має свої чинники ризику, тому варто їх знати, щоб вміти мінімізувати загрозу виникнення травми, а також підвищити безпеку на схилі.
А які травми найбільш розповсюджені у лижників?
- Найбільше травм нижніх кінцівок. Переважають травми коліна, а також гомілки – це 50% травмованих. Підраховано, що на 1000 годин лижування статистично трапляється від трьох до п’ятьох випадків травмування. Ці підрахунки можливі завдяки скрупульозним даним страхових компаній. До речі, дуже раджу всім лижникам, котрі планують зимові канікули за кордоном, застрахуватися.
Справді, адже у цьому випадку страхова компанія покриває кошти лікування, медичного обстеження, а навіть гіпсу. Взагалі-то, здавалося б, що люди, котрі часто з’їжджають на лижах, менш піддатливі на травми - адже вони ліпше підготовлені, впевненіше почуваються на схилі. Хоча тут постає запитання – а що означає часто лижувати? І що означає лижувати рідко?
- Рідко з’їжджати на лижах – це означає лижувати в середньому раз на тиждень. Люди, котрі виїжджають на зимові канікули, тобто раз у рік, самі про себе думають, що вони належать до групи тих, хто часто їздить на лижах. Тиждень у масштабі року – це надто мало. Причому найчастіше - це тиждень вирваний з року праці, людина приїжджає і хоче використати своє перебування на лижному курорті максимально – їздити без обмежень. Часто лижники приступають до втілення в життя цього плану без жодної розминки, а перед виїздом немає жодного фізичного приготування. Тому ризик травмування зростає вп’ятеро. Отже, на тисячу годин припадає не п’ять, а двадцять п’ять травм.
Я бачив таке дослідження, з якого випливає, що частіше травмуються під час лижування жінки та діти, але серйозніші травми, однак, мають чоловіки…
- У чоловіків трапляються набагато серйозніші травми. Їх можна порівняти з травмами зіткнень. Це і осколкові переломи кісток, і переломи зі зміщенням, розрив зв’язок колінного суглоба. У жінок трапляються легші травми – вивихи, пошкодження зв’язок колінного суглоба. Натомісь у сноубордисітв домінують травми верхніх кінцівок, а також – травми хребта. Це зумовлене тим, що ноги причеплені до сноуборда, і людина, коли падає, не має можливості прийняти зручну позицію, падає або вперед, або назад. Якщо падає вперед – травмує плечі та кисті рук. Якщо падає назад – обтяжує хребет.
А ось чи шолом якимось чином допомагає вберегтися від дуже небезпечних травм голови? У Польщі, щоправда, лижування з обов’язковою каскою на голові стосується тільки дітей до 16 років, але на схилах з кожним роком зауважуємо, що лижників у касках і серед дорослих – щораз більше.
- Близько 7% усіх травм як лижників, так і сноубордистів, це травми голови. Парадоксально, шолом, який на польських схилах став нормою, нам не гарантує, що зовсім не буде травм голови. Завдяки каскам ми уникаємо безпосередніх ударів головою об лід, дерево тощо. Але вони не захищають від того, що відбувається під час падіння. Отже, коли лижник швидко їде, мозок працює душе швидко, і раптом лижник падає – мозок мусить швидко гальмувати, і він ніби оббивається всередині черепа. Це теж травма голови. Останні дослідження показують, що люди, котрі їздять в касках, зазвичай, на лижних схилах розвивають більшу швидкість, ніж ті, котрі їздять без касків. Це теж небезпечно.
Отже, на види травм впливає стать, вік, вміння, наявність чи відсутність каски…
- На види травм впливають навіть погодні умови. Якщо температура – дуже низька, а сніг, по якому з’їжджаємо, нагадує лід, він твердий, то буде більше контузій, пов’язаних з падіннями, тобто синці, забої – коли падаємо і вдаряємося частиною тіла об тверду поверхню. Натомість коли сніг є м’яким, пухким, лижники наражаються на вивихи. Лижа затримується в цій пухкій сніжній перині, а тіло викручується.
Як звести ризик травм до мінімуму?
- Підготуватися до лижування. Щоб цей відпочинок мав сенс з фізіологічної точки зору, слід почати тренування шість тижнів перед планованим виїздом. Є чимало спеціальних пакетів вправ для лижників, варто тренуватися під контролем фахівця. Завдяки цьому ми тільки виграємо. По-перше, зменшимо ризик травм навіть до десяти разів, а після першого дня лижування нас не болітимуть м’язи, як у випадку, коли навантажуємо їх без жодного приготування.
На що варто звернути особливу увагу в цих сухих тренуваннях?
- М’язи, на які дається найбільше навантаження, – це м’язи стегна: чотириглавий м’яз стегна спереду і м’язи-розгиначі ззаду. Насправді, найбільше працюємо цими м’язами. Отже, треба їх зміцнювати. Я б теж рекомендувала лижниками попрацювати над рівновагою, вмінням її зловити та втримати. Ми вчимося утримувати рівновагу завдяки різноманітнім вправам на нерівних поверхнях – завдяки цьому стимулюємо наш мозок та м’язи швидше реагувати на зміну позиції.
Тим, хто їздить рідко, або повертається до лижування після довшої перерви, раджу взяти хоча б кілька годин лижних уроків з існтруктором. Або записатися до лижної школи і пригадати основи на спеціально визначених схилах. Це буде безпечніше і для вас, і для сусідівна схилі.
Ми говорили про те, як підготувати організм до зимового – здавалося б – відпочинку, але несправді – це ж як виявляється, потужне фізичне навантаження… Але кілька слів скажіть, як підібрати спорядження? Що є найважливішим в контексті безпеки лижника?
- Те, що часто трапляються травми колін, вивихи, випливає з того, що лижі не відчеплюються. Тому дуже важливо правильно підібрати лижне кріплення з лижним черевиком – відповідно до ваги тіла лижника. Якщо кріплення добре підібране – лижі відчеплюються в ключовий момент і ризик травм зменшується.
А ще якісь ради last minute? Ось, скажімо, що є найважливішим для лижника?
- Одним з елементів розігріву перед тим, як вирушити на схил, поруч зі стандартними вправами, повинно бути правильне падіння. Лижники і сноубордисти повинні вміти правильно падати, так, щоб не навантажувати хребет, щоб не вивертати і не ламати ноги. Це може звучати навіть смішно, але урок правильного падання – це, як на мене, один з найважливіших уроків лижування. Якщо вміємо падати – можемо уникнути багатьох травм, або принаймні їх мінімізувати.
Коли на зимовий відпочинок їдемо усією сім’єю, варто дітям від малого показувати, що лижування починаємо від розминки. Батьки, котрі повинні бути взірцем для своїх дітей, матимуть теж стимул, щоб робити такий розігрів. А розминка має величезне значення коли говоримо про редукування ризику травм, розтягнення і так далі. Тому варто, дуже варто починати лижування від коротких 10-15 хвилинних вправ.
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі.
Яна Стемпнєвич і Володимир Прядко