24 травня відзначаємо Європейський день національних заповідників і національних природних парків. Перший у Європі національний парк створено саме 24 травня 1909 року, у Швеції. Це був парк Сарек на півночі країни. Цього ж року у Швеції відкрили ще вісім природних парків. На сьогоднішній день на європейському континенті знаходиться 250 природних парків. Найбільше їх у Фінляндії – 26.
Польща теж не пасе задніх – на території цієї країни розташовані 23 національні парки. І, можливо, незабаром відкриється 24-тий національний парк – Юрський. Відповідні документи вже склали до Міністерства охорони довкілля. Юрський національний парк був би розташований у Сілезькому воєводстві, поміж місцевостями Завєрцє (Zawiercie) і Ченстоховою (Częstochowa). Адже, щоб певна територія стала Національним парком, вона повинна відповідати чітким критеріям. Національний парк відкривається на теренах, які вирізняються особливою природною цінністю. Причому, територія повинна мати площу не меншу ніж 1000 гектарів.
Мета національного парку – зберегти біологічне різноманіття терену, об’єктів та елементів неживої природи, неповторність ландшафту, а також – співіснування різних видів флори та фауни.
Національні парки діляться на кілька категорій – і відповідно їхня природна цінність піддана різним методам охорони.
До світового списку біосферних заповідників належить вісім національних парків у Польщі: це Бабьоґурський національний парк (Babiogórski Park Narodowy).
Він знаходиться на півдні Польщі, поблизу кордону зі Словаччиною. У цьому заповіднику охороняється переважно лісова фауна – бурий ведмідь, рись, вовк, лисиця, куниця.
Це також Біловезький національний парк (Białowieski Park Narodowy), розташований у східній Польщі, у Підляському воєводстві. Заповідник у Біловезькій пущі створено у 1932 році. Це один з найстарших національних парків у Європі, і тільки другий за хронологією – у Польщі. Заповідник славиться найкраще збереженим у Європі фрагментом пралісу... 80 % території Біловезької пущі — незаймані ліси, в яких налічується понад 20 видів деревних рослин. Додамо, що Біловезька пуща (назва теж давня, і походить з 13-го сторіччя) сполучає собою Польщу та Білорусь. 72 000 гектарів пущі лежить у Білорусі, а майже 5 000 – у Польщі. Але найбільше Біловезька пуща славиться зубрами. У 19-му сторіччі виявилося, що в її лісах збереглася значна кількість зубрів, винищених в інших місцях Європи. Сьогодні ж у Біловезькій пущі живе близько 750 зубрів (з них 481 – мають польське громадянство). Додамо, що у світі живе 4663 зубри. Тому не дивно, що у гербі Біловезького національного парку видніється цей ссавець. Стислою охороною охоплено 4500 гектари парку, Біловезький заповідник внесено теж у список Світової спадщини ЮНЕСКО.
Біосферним заповідником теж є Бещадський національний парк (Bieszczadzki Park Narodowy). Він входить до Міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати», що складається з національних парків у трьох країнах: Польщі, Україні та Словаччині. Символом Бєщадського парку є рись.
Кампіноський національний парк (Kampinoski Park Narodowy), що неподалік Варшави, займає територію 383 тисяч гектарів, він належить до найбільших у Польщі й теж вписаний у список ЮНЕСКО. Природний парк створено на теренах Кампіноської пущі. Парк складається з трьох зон: центральної (яка підлягає стислій охороні), буферної зони (яка захищається від урбанізації тощо), перехідної. Кампіноський національний парк щороку відвідує мільйон туристів. У їхньому розпорядженні – 360 кілометрів туристичних маршрутів пристосованих теж для велосипедного руху... Є навіть шість спеціально виділених місць, де можна розпалювати вогнище. Кампіноська пуша – це справжній скарб для варшав’ян, втеча і відпочинок від бетонно-скляної джунглі... А символ Кампіноського національного парку – симпатичний лось.
Наступним біосферним заповідником у Польщі є Поліський національний парк (Poleski Park Narodowy). Це вже Люблинське воєводство.
Словінський національний парк (Słowiński Park Narodowy) – він розташований на березі Балтійського моря. І найбільшим його скарбом є рухомі дюни. Парк вписано у список ЮНЕСКО 1977 року.
Останній, восьмий польський національний парк, який належить до біосферних заповідників, – це Татранський парк (Tatrzański Park Narodowy). Тобто ми знову в горах, в Татрах. У підніжжя цих гір лежить найвідоміший польський курорт Закопане. Найвища гора – Ґерлях (2655 m).
Загалом польські природні парки мають лісний характер – майже 62% їхньої поверхні покриті лісами. Виняток тут становить парк «Ujście Warty», тобто русло річки Варта, де ліси займають тільки 1%. Уся поверхня польських національних парків – це 316 748 гектарів, тобто 1% поверхні Польщі. Найменший за площею – Ойцовський національний парк (на півдні Польщі, символ парку – кажан), а територія – всього 2146 гектарів. Найбільший – Бєбжанський національний парк, який пролягає вдовж річки Бєбжа – 59 223 гектарів.
Яна Стемпнєвич