«Gazeta Polska Codziennie» пише: «Уряд Туска шахраював у справі Смоленська». Цієї неділі виповниться шість років від смоленської авіакатастрофи, в якій загинуло 96 представників Польщі, у тому числі президент Лєх Качинський. Видання звертає увагу, що з часом стають відомі нові інформації на тему слідства і позиції уряду Дональда Туска. Зокрема, як читаємо, вже 24 вересня 2010 року, тобто 5 місяців після катастрофи, тодішній прем’єр-міністр Туск знав, що росіяни замінили останки президента в екзилі Ришарда Качоровського з тілом іншої особи. Посол Польщі в Москві Єжи Бар повідомив про це в офіційному листі до прем’єр-міністра Дональда Туска, глави МЗС Радослава Сікорського, керівника Канцелярії прем’єр-міністра Томаша Арабського, міністра юстиції Кшиштофа Квятковського, а також поінформував голову комісії, яка досліджувала катастрофу, Єжи Міллєра та головного військового прокурора Кшиштофа Парульського. Жоден з них не зробив нічого до осені 2012 року. Лише тоді відбулася ексгумація. Ця справа обурила політиків керівної тепер у Польщі партії Право і справедливість, які кажуть навіть, що Дональд Туск і його чиновники могли б відповідати перед Державним трибуналом.
«Захід записує чергову темну сторінку своєї історії», – журналіст видання «Gazeta Polska Codziennie» Войцєх Муха пише про нідерландське «ні» для України. 61 відсоток громадян у референдумі висловили спротив ратифікації Угоди про асоціацію ЄС з Україною. «Хоч голосувало лише 32 відсотки повноважених, невиключено, що це рішення заблокує українцям шлях до визволення з-під російських впливів. Закінчення війни і нормальність віддаляються від них з кожним днем», – коментує автор і продовжує, що в Кремлі, напевне, після оголошення результатів відкрили шампанське. Росія використає рішення нідерландців у своїй пропаганді про Україну як «пропащу державу, від якої Захід відрікся». Українців почне переконувати, що їхній дім – лише в «русскому мірі», а європейські союзники про них забули. Бо й нідерландці, мабуть, забули. Як і про те, що це дії Росії на Донбасі довели до смерті 283 пасажирів літака збитого «Буком», серед яких 193 громадяни Нідерландів. «Отже, шампанське в Кремлі попливе широким струмком», – вказує дописувач.
На цю тему пише також щоденник «Rzeczpospolita»: «Даремний труд українців». Публіцист Єжи Гащинський оцінює, що «з малої нідерландської хмари випав рясний дощ. А повінь, до якої він призведе, сильно підтопить Євроспільноту. І надовго відріже українцям шлях на Захід. Можна обурюватися на нідерландців, що голосуючи «ні», вони (...) менш або більш свідомо вписалися в політику Кремля. Але (...) це лише черговий етап побудови нової залізної завіси на західному кордоні України». Вже перед референдумом ніхто ж не очікував, що в передбачуваному майбутньому Україна опиниться в ЄС або НАТО – відзначає автор.
У наступній статті газета «Rzeczpospolita» пише: «Євроскептики випадково використали Угоду про асоціацію з Україною, щоб висловити неприхильність до Європейського Союзу. Але Київ за це заплатить». Як читаємо далі: «Успіху досягли російські лобісти». Український політолог і публіцист Олександр Палій відзначає, що референдум влаштовано проти Євросоюзу, а не проти України, отже, це Брюссель повинен бути занепокоєний. Росія призначила десятки мільйонів доларів на пропаганду. Антирекламу Україні робили скрізь. А за понад рік дії Угоди про асоціацію Європейський Союз став для Києва одним з головних торговельних партнерів. Близько 40 відсотків української продукції призначається на європейський ринок, тобто вдвічі більше, ніж раніше. Проте, через обмеження зони вільної торгівлі, багатьох товарів українці продавати не можуть.
Н.Б.