Logo Polskiego Radia
Print

Чому світ не цікавиться скандалом навколо Лєха Валенси?

PR dla Zagranicy
Igor Isayev 23.02.2016 16:02
Про це видання «Dziennik. Gazeta Prawna» запитало закордонних журналістів
PAP/Jacek Turczyk

Тема співпраці Лєха Валенси зі спецслужбами комуністичної Польщі не сходить з перших шпальт польських видань. У зв’язку з тим, що в понеділок Інститут національної пам’яті оприлюднив скандальні документи агента під псевдонімом «Болєк», «Gazeta Wyborcza» пише: «Лєх Валенса, якого ідентифікували в комуністичній Службі безпеки як таємного співпрацівника під псевдонімом «Болєк», заперечує, що оприлюднені документи підписані його рукою. Щоб з’ясувати це, потрібна ще буде експертиза графолога», — вказує видання, називаючи всю справу «посмертною помствою комуністичних спецслужб». На думку оглядача щоденника «Gazeta Wyborcza» Ярослава Курського, скандал хоче використати правляча партія Право і справедливість, щоб дискредитувати героїв початків демократичної Польщі і запропонувати замість них свій канон. «Такий догмат має на меті перевернути символи, зробити місце для нових героїв, тому варто очікувати чергових наклепів на батьків-заснувальників Третьої Польської Республіки», — читаємо в коментарі видання.

Іншої думки оглядач видання «Rzeczpospolita» Міхал Шулджинський, який вважає, що «На перешкоді легенди про Валенсу стоїть сам Валенса». «Я погоджуюся, — пише він, — що частина істориків чи публіцистів із правими поглядами наживається сьогодні на імені колишнього президента. Проте pначно більше своєму доброму імені шкодить він сам, коли за кожним разом представляє все більш заплутані пояснення своєї поведінки у 1970 році, таким чином даючи аргументи своїм супротивникам», — читаємо у виданні «Rzeczpospolita».

Видання «Dziennik. Gazeta Prawna» поглянуло на справу Лєха Валенси з перспективи міжнародної повістки. «Це польсько-польська війна, поза межами нашої країни „Болк” не викликає гарячих емоцій», — так називається матеріал видання, що запитало закордонних кореспондентів, як вони представляють скандал у Польщі. «У Росії новини про справу Лєха Валенси подаються суто інформаційно, без коментарів, описується хід скандалу за польською пресою», — вказує Аріадна Рокоссовська з «Российской газеты». «Беручи до уваги, що навіть у Польщі далеко не повністю відомі деталі конфлікту, то й у Чехії інформація не викликала великого розголосу», — додає Ерік Табері з щомісячника «Respekt».

Крістіна Бердинських з українського «Нового времени» вказує: «Україна реагує лише на ті пов’язані із Польщею справи, які так чи інакше стосуються неї самої, як-от показ польським телеканалом TVN24 фільму француза Поля Морейри, що описує українську революцію згідно з тезами російської пропаганди».

Генрі Фой з «Finansial Times» наголошує, що інформацію про співпраці Лєха Валенси з комуністичними спецслужбами його видання представляє в ширшому контексті того, що Валенса був одним із засновників «Солідарності», а нинішній голова Права і справедливості Ярослав Качинський був протягом певного періоду його радником. «Пізніше він посварився зі своїм колишнім начальником, закидаючи йому тісну співпрацю з комуністичною владою, і це дало початок ворожості, що триває досі», — наголошує Фой, а думки закордонних публіцистів читаємо на шпальтах видання «Dziennik. Gazeta Prawna».

Головна тема світової політики, якою зайнялися польські ЗМІ, це примара Брексіта, тобто виходу Великобританії з ЄС. «Rzeczpospolita» публікує матеріал про французьких євроскептиків, в заголовку видніє вже слово «Фрексіт». «Частина політиків у Франції, услід за Великобританією, хоче вести переговори про спеціальний статус своєї країни в ЄС. Охочих держав може бути більше». У Парижі хочуть, перш за все, переглянути умови бюджетної дисципліни, яку і так не дуже охоче вводить правлячий уряд. Так само євроскептики хочуть переглянути правила контролю кордонів, фінансової та бюджетної політики.

Водночас у матеріалі видання «Gazeta Wyborcza» під назвою «Інші також хочуть іти шляхом Кемерона» читаємо про Нідерланди, де прагнуть переглянути умови надання соціальної допомоги для дітей іноземців з інших держав-членів ЄС, а саме цього досяг минулих вихідних у перемовинах Лондон. У Голландії вартість «експорту» соціальних виплат на дітей (у яких батьки, наприклад, працюють в Амстердамі, а діти мешкають у дідуся з бабусею в Польщі) оцінюється у 18 мільйонів євро щороку. «Хоча, — читаємо у виданні, — у багатьох країнах Євросоюзу витрати на бюрократичний перерахунок соцвиплат за новими схемами можуть бути вищими від самих витрат. Проте ці витрати для тих же британців стали символом, на який вони не пошкодують грошей», — читаємо у польському виданні.

І.І.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти