«В Україну тільки з конкретними ділами», – це в газеті «Rzeczpospolita» експерт Анджей Таляґа радить новому польському урядові та президентові, які обіцяють зміни у польській політиці на Сході, а також щодо України:
«Щоб така політика принесла плоди, вона повинна спиратися на конкретні справи, а не на декларації. Україна – це великий виклик, вона нам потрібна як буфер безпеки, але нам не можна втягнутися у те болото насильства, корупції та олігархічних бізнесів, яке там існує».
Автор радить полякам обирати ті форми допомоги Україні, які їм вигідні. Серед таких справ, – на думку видання, – могли б бути залучення Польщі в модернізацію вугільних електростанцій (вони могли б працювати на польському вугіллі); будівництво газових інтерконекторів між Польщею та Україною (це дасть можливість підключити резервуари для зберігання газу в Західній Україні до загальноєвропейської мережі); створення російськомовного ТБ для боротьби з пропагандою Кремля.
Разом з тим, «Rzeczpospolita» не радить занадто міцно співпрацювати з українською оборонною промисловістю. Хоча українці роблять добрі авіадвигуни, ракетну технологію чи бронетранспортери, у їхній армії та у збройній промисловості діють російські шпигуни, тому, мовляв, усі нюанси польсько-української співпраці у цій сфері знатимуть у Кремлі. «Ми потребуємо України, ми повинні їй допомагати, варто витрачати для цього гроші польських платників податків, великі гроші. Але тільки в політиці конкретних справ, без холостих пострілів. Польща не може собі дозволити помилятися на Сході, – ані фінансово, ані політично», – читаємо в газеті «Rzeczpospolita».
«Німеччина знову атакує Польщу», – це «Gazeta Polska Codziennie» описує ситуацію відносин на лінії Польща–Євросоюз.
13 січня у Європейській комісії будуть проводитися слухання присвячені ситуації дотримання права у Польщі. Дискусія на тему верховенства права пов’язана з новелізацією закону про громадські ЗМІ:
«Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер хоче використати новий євросоюзний закон, який діє з 2014 року. Якщо Єврокомісія підтвердить системну загрозу верховенства права у членській країні, то може розпочати з нею «конструктивний діалог». Але, у випадку, якщо країна не буде реагувати на пропозицію запропонованих Брюсселем змін, то для Європейської комісії відкривається можливість відкрити справу щодо порушення головних європейських цінностей.
Якби це сталося у випадку з Польщею, то це був би перший раз, коли такі заходи були б застосовані Комісією. Це може призвести до скасування членській державі права голосу в Європейському Союзі», – читаємо вівторкове видання «Gazeta Polska Codziennie».
У статті, посилаючись на політиків, зокрема на керівника МЗС Вітольда Ващиковського та євродепутата Збіґнєва Кузьмюка, стверджується, що у Польщі ніякого порушення жодного права немає. Причина гніву Європейської комісії в тому, що більшість інформації вона черпає від закордонних ЗМІ, які ще на початку грудня описували «атаки на ЗМІ в Польщі».
В.П.
«В Україну тільки з конкретними ділами», - це в газеті «Rzeczpospolita» експерт Анджей Талага радить новому польському урядові та президентові, які обіцяють зміни у польській політиці на сході, а також щодо України:
«Щоб така політика принесла плоди, вона повинна спиратися на конкретні справи, а не на декларації. Україна – це великий виклик, вона нам потрібна як буфер безпеки, але нам не можна втягнутися у те болото насильства, корупції та олігархічних бізнесів, яке там існує». Автор радить полякам обирати ті форми допомоги Україні, які їм вигідні. Серед таких справ, - на думку видання, - могли б бути залучення Польщі в модернізацію вугільних електростанцій (вони могли б працювати на польському вугіллі); будівництво газових інтерконеторів між Польщею та Україною (це дасть можливість підключити резервуари для зберігання газу на Західній Україні до загальноєвропейської мережі); створення російськомовного ТБ для боротьби з пропагандою Кремля.
Разом з тим, «Rzeczpospolita» не радить занадто міцно співпрацювати з українською оборонною промисловістю. Хоча українці роблять добрі авіадвигуни, ракетну технологію чи бронетранспортери, у її армії та у збройній промисловості діють російські шпигуни, тому, мовляв, усі ньюанси польсько-української співпраці у цій сфері знатимуть у Кремлі. «Ми потребуємо України, ми повинні їй допомагати, варто витрачати для цього гроші польських платників податків, великі гроші. Але, тільки в політиці конкретних справ, без холостих пострілів. Польща не може собі дозволити помилятися на Сході, - ані фінансово, ані політично», - читаємо в газеті «Rzeczpospolita».
«Німеччина знову атакує Польщу», - це «Gazeta Polska Codziennie» описує ситуацію відносин на лінії Польща-Євросоюз.
13 січня у Європейській Комісії будуть проводитися слухання на тему ситуації дотримання права у Польщі. Дискусія на тему верховенства права пов’язана з новелізацією закону про громадські ЗМІ:
«Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер хоче використати новий євросоюзний закон, який діє з 2014 року. Якщо Єврокомісія підтвердить системну загрозу верховенства права у членській країні, то може розпочати з нею «конструктивний діалог». Але, у випадку, якщо країна не буде реагувати на пропозицію запропонованих Брюсселем змін, то для Європейської Комісії відкривається можливість відкрити справу щодо порушення головних європейських цінностей.
Якби це сталося у випадку з Польщею, то це був би перший раз, коли такі заходи були б застосовані Комісією. Це може призвести до скасування членській державі права голосу у Європейському Союзі», - читаємо вівторкове видання «Gazeta Polska Codziennie».
У статті, посилаючись на політиків, зокрема, на керівника МЗС Вітольда Ващиковського та євродепутата Збіґнєва Кузьмука, стверджується, що у Польщі ніякого порушення жодного права немає. Причина гніву Європейської Комісії в тому, що більшість інформації вона черпає від закордонних ЗМІ, які ще на початку грудня описували «атаки на ЗМІ в Польщі».
В.П.
«В Україну тільки з конкретними ділами», - це в газеті «Rzeczpospolita» експерт Анджей Талага радить новому польському урядові та президентові, які обіцяють зміни у польській політиці на сході, а також щодо України:
«Щоб така політика принесла плоди, вона повинна спиратися на конкретні справи, а не на декларації. Україна – це великий виклик, вона нам потрібна як буфер безпеки, але нам не можна втягнутися у те болото насильства, корупції та олігархічних бізнесів, яке там існує». Автор радить полякам обирати ті форми допомоги Україні, які їм вигідні. Серед таких справ, - на думку видання, - могли б бути залучення Польщі в модернізацію вугільних електростанцій (вони могли б працювати на польському вугіллі); будівництво газових інтерконеторів між Польщею та Україною (це дасть можливість підключити резервуари для зберігання газу на Західній Україні до загальноєвропейської мережі); створення російськомовного ТБ для боротьби з пропагандою Кремля.
Разом з тим, «Rzeczpospolita» не радить занадто міцно співпрацювати з українською оборонною промисловістю. Хоча українці роблять добрі авіадвигуни, ракетну технологію чи бронетранспортери, у її армії та у збройній промисловості діють російські шпигуни, тому, мовляв, усі ньюанси польсько-української співпраці у цій сфері знатимуть у Кремлі. «Ми потребуємо України, ми повинні їй допомагати, варто витрачати для цього гроші польських платників податків, великі гроші. Але, тільки в політиці конкретних справ, без холостих пострілів. Польща не може собі дозволити помилятися на Сході, - ані фінансово, ані політично», - читаємо в газеті «Rzeczpospolita».
«Німеччина знову атакує Польщу», - це «Gazeta Polska Codziennie» описує ситуацію відносин на лінії Польща-Євросоюз.
13 січня у Європейській Комісії будуть проводитися слухання на тему ситуації дотримання права у Польщі. Дискусія на тему верховенства права пов’язана з новелізацією закону про громадські ЗМІ:
«Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер хоче використати новий євросоюзний закон, який діє з 2014 року. Якщо Єврокомісія підтвердить системну загрозу верховенства права у членській країні, то може розпочати з нею «конструктивний діалог». Але, у випадку, якщо країна не буде реагувати на пропозицію запропонованих Брюсселем змін, то для Європейської Комісії відкривається можливість відкрити справу щодо порушення головних європейських цінностей.
Якби це сталося у випадку з Польщею, то це був би перший раз, коли такі заходи були б застосовані Комісією. Це може призвести до скасування членській державі права голосу у Європейському Союзі», - читаємо вівторкове видання «Gazeta Polska Codziennie».
У статті, посилаючись на політиків, зокрема, на керівника МЗС Вітольда Ващиковського та євродепутата Збіґнєва Кузьмука, стверджується, що у Польщі ніякого порушення жодного права немає. Причина гніву Європейської Комісії в тому, що більшість інформації вона черпає від закордонних ЗМІ, які ще на початку грудня описували «атаки на ЗМІ в Польщі».
В.П.
«В Україну тільки з конкретними ділами», - це в газеті «Rzeczpospolita» експерт Анджей Талага радить новому польському урядові та президентові, які обіцяють зміни у польській політиці на сході, а також щодо України:
«Щоб така політика принесла плоди, вона повинна спиратися на конкретні справи, а не на декларації. Україна – це великий виклик, вона нам потрібна як буфер безпеки, але нам не можна втягнутися у те болото насильства, корупції та олігархічних бізнесів, яке там існує». Автор радить полякам обирати ті форми допомоги Україні, які їм вигідні. Серед таких справ, - на думку видання, - могли б бути залучення Польщі в модернізацію вугільних електростанцій (вони могли б працювати на польському вугіллі); будівництво газових інтерконеторів між Польщею та Україною (це дасть можливість підключити резервуари для зберігання газу на Західній Україні до загальноєвропейської мережі); створення російськомовного ТБ для боротьби з пропагандою Кремля.
Разом з тим, «Rzeczpospolita» не радить занадто міцно співпрацювати з українською оборонною промисловістю. Хоча українці роблять добрі авіадвигуни, ракетну технологію чи бронетранспортери, у її армії та у збройній промисловості діють російські шпигуни, тому, мовляв, усі ньюанси польсько-української співпраці у цій сфері знатимуть у Кремлі. «Ми потребуємо України, ми повинні їй допомагати, варто витрачати для цього гроші польських платників податків, великі гроші. Але, тільки в політиці конкретних справ, без холостих пострілів. Польща не може собі дозволити помилятися на Сході, - ані фінансово, ані політично», - читаємо в газеті «Rzeczpospolita».
«Німеччина знову атакує Польщу», - це «Gazeta Polska Codziennie» описує ситуацію відносин на лінії Польща-Євросоюз.
13 січня у Європейській Комісії будуть проводитися слухання на тему ситуації дотримання права у Польщі. Дискусія на тему верховенства права пов’язана з новелізацією закону про громадські ЗМІ:
«Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер хоче використати новий євросоюзний закон, який діє з 2014 року. Якщо Єврокомісія підтвердить системну загрозу верховенства права у членській країні, то може розпочати з нею «конструктивний діалог». Але, у випадку, якщо країна не буде реагувати на пропозицію запропонованих Брюсселем змін, то для Європейської Комісії відкривається можливість відкрити справу щодо порушення головних європейських цінностей.
Якби це сталося у випадку з Польщею, то це був би перший раз, коли такі заходи були б застосовані Комісією. Це може призвести до скасування членській державі права голосу у Європейському Союзі», - читаємо вівторкове видання «Gazeta Polska Codziennie».
У статті, посилаючись на політиків, зокрема, на керівника МЗС Вітольда Ващиковського та євродепутата Збіґнєва Кузьмука, стверджується, що у Польщі ніякого порушення жодного права немає. Причина гніву Європейської Комісії в тому, що більшість інформації вона черпає від закордонних ЗМІ, які ще на початку грудня описували «атаки на ЗМІ в Польщі».
В.П.