«Поразка України: чи перемир’я ще діє?» - про ситуацію в Дебальцевому пише сьогоднішня «Rzeczpospolita». «Штурм на Дебальцеве почався два дні після мінської зустрічі лідерів Німеччини, Франції, України та Росії», – нагадує «Rzeczpospolita». «Росіяни мали і мають перевагу як кількісну, так і технічну. Українці, стримувані політичними рішеннями, спочатку не використовували артилерії, але коли почали це робити, тобто від понеділкового вечора, було вже запізно», - пише Анджей Ломановський. Публіцист звертає увагу на брак реації міжнародної спільноти на порушення сепаратистами режиму припинення вогню – спостерігачі ОБСЄ котрі мали контролювати дотримання мінських домовленостей, не змогли потрапити до Дебальцевого – як пише Ломановський, «після чотирьох днів запеклих боїв таки доїхали в район Дебальцевого, з українського боку фронту, але до міста їх не пустили сепаратисти, а дипломати не хотіли ризикувати і проїхати до Дебальцевого з українськими воїнами. Отже, ОБСЄ не змогло ствердити, хто в кого і чому стріляє в Дебальцевому».
«Україні треба дати зброю» - «Gazeta Wyborcza» цитує звіт «Порятунок незалежності України, протидія російській агресії. Що можуть зробити США та Захід?» опрацьованого трьома американськими інститутами (The Brookings Institiution, The Atlantic Council, The Chicago Council of Global Affairs). Як переконують автори документа, «застосовані проти Росії санкції – недостатні, Захід повинен збільшити кошти, які понесе Владімір Путін, якщо піде на подальшу ескалацію», тому рекомендують президентові Обамі та Конгресу США «у терміновому порядку запевнити Україні військову підтримку». «Цього вимагає ситуація, – читаємо на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza». – Останніми тижнями значно зросло перекидання на Донбас важкого озброєння. Росія вже не намагається цього приховувати, а російські сили, які знаходяться на прикордонних теренах, у будь-який момент можуть увійти на територію України».
«Україна: перемир’я після мирних переговорів в Мінську діряве і тимчасове» - пише на шпальтах тижневика «Tygodnik Powszechny» Войцєх Кононьчук. Як пише експерт, страх Європи нової війни – сильний, а Росія вміло ним грає. Тому канцлер Німеччини, котра досі твердо наполягала на дотриманні вересневих мінських домовленостей, після ескалації боїв під Дебальцевим, вирішила поїхати до Москви розмовляти з Путіном. «Найважливішим є те, що ніхто не вірить, що нові домовленості доведуть до стабілізації, - пише Кононьчук. – І вірно: пітінівська Росія не знає поняття компроміс. Особливо тоді, коли йдеться про найважливіше (Україну) і коли має справу із противником, котрого слабкості гріх було би не використати (ЄС)». Незважаючи на те, що довіра до Путіна дорівнює нулю, Євросоюз не може адекватно відповісти на ситуацію. Експерта дивує позиція багатьох європейських столиць, які переконують у потребі «стратегічної терпеливості» у підході до Росії та в тому, що без Росії неможливо будувати безпеки у Європі.
У продовження теми – інформація з першої шпальти видання «Gazeta Wyborcza»: «Орбан біля ніг Путіна». Президент Росії, персона нон-ґрата в ЄС, скористався запрошенням прем’єра Угорщини, а Віктор Орбан під час спільної прес-конференції заявив, що «добрі взаємовідносини з Росією лежать не тільки в інтересі Угорщини, а усього ЄС». «Орбан надто пізно зрозумів, що український конфлікт змінив у Європі все, – коментує директор будапештського Інституту Political Capital Петер Креко. – Раніше можна було безкарно вести свою політику стосовно Москви, тепер це неможливе». Політику Орбана експерт називає політичним самогубством.
Я.С.