У боротьбі з тероризмом Росія може допомогти Заходові, і це для Польщі може стати проблемою – стверджує на своїх сторінках видання «Rzeczpospolita». «Замахи у Франції безпосередньо не мають нічого спільного з війною на Донбасі, але фактично вони з нею тісно пов’язані, оскільки перебудовують європейську шахівницю безпеки, – пояснює публіцист Анджей Таляґа. – В їх результаті, у довготерміновій перспективі, головною жертвою атаки може стати не Франція, але Україна і держави східного флангу ЄС та НАТО, в тому Польща». Польський коментатор пояснює, що Росія, яка має великий досвід боротьби з тероризмом, може багато в чому допомогти Заходу. Зокрема, Москва планує детальніший моніторинг та усування з Інтернету контенту, який пропагує джигадизм та моніторинг пасажирського руху поза Шенгенською зоною. «В обох цих випадках Росія може запропонувати приєднання до системи контролю, і це була б велика допомога у боротьбі з екстремізмом», – пише коментатор. Можливе залучення Москви до антитерористичної коаліції Заходу породжує, однак, небезпеку для України та Польщі. Анджей Таляґа пояснює, що у випадку, якби Росія виявилася «вірогідним партнером» на цій ниві, тоді Франції чи Німеччині важко було б тримати тверду політику в справі України. Якщо Росія зробить ставку на антитероризм і, крім цього, поступиться дещо в справі України, матиме гарантований результат – вважає публіцист. «Втім, Польща має проблему, бо опиниться в одній антитерористичній коаліції з терористом, і небагато зможе зробити, щоб вийти з цього паскудного положення», – констатує публіцист польського видання «Rzeczpospolita».
Про прибуття до Польщі групи 178 біженців з Донеччини та Луганщини повідомляють «Gazeta Wyborcza» та «Rzeczpospolita». Перше з видань наводить слова прибулих з України поляків, які пояснюють своє рішення: «В Україні не бачу перспектив. Я був керівником на будові, але мене затримали сеператисти, я втратив роботу», – каже Антон, який приїхав до Польщі з двома дочками. «Роботи немає, люди півроку не отримують зарплати, щодня стріляють, немає для людей жодного майбутнього. У Польщі я можу працювати будь-де, від жодної праці не відмовлюся. Я думаю про майбутнє 10-літньої дочки», – каже інший переселенець, Микола з Луганщини, дружина якого залишилася в Україні.
Тимчасом, «Rzeczpospolita» ставить запитання, чи евакуацію майже 180 поляків з Донбасу можна назвати успіхом польського уряду.
Питання евакуації осіб польського походження зі сходу України показує, що польська держава є малоефективною – оцінює на сторінках видання Міхал Дворчик, голова Фундації Свобода і демократія. Поляки з України ще у серпні просили Польщу про допомогу – нагадує Дворчик, згодом прем’єр Копач обіцяла, що переселення відбудеться до кінця грудня, а вдалося це реалізувати щойно тепер. Контроверзи викликає також питання допомоги тим полякам, які втекли до Польщі з України раніше, за власною ініціативою. Це група кількадесяти осіб, яким держава не надає жодної допомоги. Таким особам допомагає, зокрема, Фундація Свобода і демократія. Експерти оцінюють, що держава не радить собі з системою допомоги особам польського походження. «Наша імміграційна політика ще слабенька. А саме тепер, коли за нашим східним кордоном неспокійно, ми повинні стати більш активними. Поселення близьких нам за культурою українців є не лише потрібне, але необхідне з огляду на нашу демографічну ситуацію», – сказав виданню Станіслав Кнафлєвський, віце-голова Республіканської фундації.
Л.З.