Logo Polskiego Radia
Print

Берлін та Париж готуються відправити солдатів в Україну

PR dla Zagranicy
Lidia Zalitacz 07.10.2014 17:38
Якби Німеччина фактично вирішила відправити озброєних вояків на схід України – це був би злам – підкреслює «Gazeta Wyborcza»
ФОТО: Українська служба Польського радіо

Хто і навіщо прагне відправити воїнів Бундесверу в Україну? - над цим питанням у вівторок задумується на своїх сторінках «Gazeta Wyborcza». Німецька міністр оборони Урсула фон дер Ляйен хоче вислати десантників Бендесверу, щоб охороняли спостерігачів ОБСЄ у Східній Україні. Видання «Bild» у суботу написало, що 200 німецьких десантників вже готуються до виїзду в Україну. У понеділок у німецькому МЗС підтвердили, що впродовж найближчих днів Париж і Берлін опублікують спільний план української місії.


Якби Німеччина справді вирішила відправити озброєних вояків на схід України – це був би злам – підкреслює «Gazeta Wyborcza». Досі Берлін як вогню уникав всього, що могло б провокувати росіян. Німецькі дипломати попереджали, що Росію могли б провокувати, наприклад, поставки зброї для українців. Присутність німецьких солдатів, навіть під патронатом ОБСЄ, росіяни теж сприйняли б як провокацію. На разі німці не питали Росії про її думку. Не запитали теж самих українців, що Київ сприйняв як ляпас – читаємо у польському щоденнику.
Соціал-демократам ідея вислання німецьких військ в Україну взагалі не подобається. Присутність німецьких солдатів в Україні може стати пасткою, – сказав польському виданню один з німецьких політиків.
- Уявімо собі ситуацію, що відділ німців потрапить під обстріл сепаратистів або до неволі. Путін подзвонить канцлер Маркель і скаже: «Починаємо переговори».
- Поки в Україні продовжуються бої, участь німецьких солдатів у місії здається бути мало ймовірною, – сказали газеті її німецькі співрозмовники. Німці готові знову вдатися до чергових санкцій. Під час візиту у Москві заявив про це соціалдемократ Ґернот Ерлер Gernot Erler, повноважений німецького уряду до справ діалогу з Росією.

Інше польське видання «Rzeczpospolita» стверджує, що Росія вже відчуває вплив санкцій. Політична ситуація призвела цього року до зменшення зовнішнього товарообороту, до девальвації рубля, відпливу капіталу та вкладів населення, до дальшого падіння інвестицій та рівня вітчизняного споживання. Так ситуацію російської економіки оцінюють автори рапорту державного банку розвитку ВЕБ. У понеділок долар переступив у Росії чергову магічну межу – 40 рублів, а євро – 50 рублів. Такі дані рапорту представила у вихідні Наталія Акіндінова з Центру розвитку ВЕБ. – Стагнація – це протягом двох найближчих років найбільш оптимістичний сценарій (для Росії – ред.), він можливий лише тоді, коли санкції Заходу будуть скасовані у першій половині 2015 року. Це умова необхідна, щоб відновити контакт зі світовою економікою, але недостатня для зростання: потрібні реформи – зауважила Акіндінова, яку цитує «Rzeczpospolita».

Це неправда, що польки не хочуть народжувати дітей. Вони роблять це залюбки, проте не у своїй країні, а на Заході. Бо там у них є більше відчуття безпеки. Як повідомляє «Dziennik Gazeta Prawna» рівень народжуваності дітей у польських сім’ях є доволі високим, зокрема у Норвегії, Німеччині та Великобританії. За найновішими даними норвезької статистичної служби SSB, у роки 2010-2013 польки народили там найбільше дітей з усіх груп іммігрантів. Перше місце за рівнем народжуваності польки займають також у Великобританії . а в Німеччині посіли друге місце, зразу за іммігрантками з Туреччини, – пише польська газета. У цей же час рівень народжуваності у Польщі зменшується (сьогодні становить 1,3 дитини).

Л.З.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти